“Глухота не вирок”: у Франківську відбулась фотовиставка дітей – носіїв кохлеарних імплантів

«Глухота не вирок» — під таким гаслом, у неділю, 12 травня, відбулася виставка фоторобіт із дітьми, які є носіями кохлеарних імплантатів. Розмістили їх на території Палацу Потоцьких, а подію приурочили до Дня кохлеарного імпланта, який відзначають 13 травня.

На заході можна було побачити не тільки світлини, а й самих дітей, що на них зображені. Загалом на Прикарпатті їх – 68, інформує прес-служба ІФНМУ.

Завідувач кафедри оториноларингології з курсом хірургії голови та шиї ІФНМУ Василь Попович розповідає, що перша кохлеарна імплантація відбулася в Україні в 1978 році. В Україні прооперовано понад півтори тисячі дітей. І це хороший показник, адже імплантація – єдиний метод, який дозволяє відновити слух при повній його втраті. Тим не менш, головний державний експерт МОЗ з отоларингології та сурдології наголошує, що встановлення імпланта – це тільки початок довгої роботи на шляху до одужання дитини.

«У 100% випадків процедура імплантації проходить успішно. Головна проблема – це після операційна реабілітація, адже потребує праці великого колективу, – зазначає Василь Попович. – Зокрема, вкрай важлива робота реабілітологів, які допомагають дітям не тільки чути звуки, а й розуміти їх та відтворювати.»

Безпосередньою реабілітацією дітей займається ціла команда спеціалістів. Сюди мають входити медики, щоби вчасно виставити діагноз, слухопротезувати дитину. Потім починається робота з логопедом, психологом та дефектологом.

Дефектолог Ольга Заставна, яка також є і головою ГО «Глухота не вирок», – стверджує, що реабілітація таких діток може тривати роками… «Якщо є супутні діагнози, то цей процес може затягнутися. Орієнтовно така реабілітація може зайняти від 3 до 5 років», – каже спеціаліст Центру реабілітації дітей з порушення слуху та мови. – Більше того, успішна реабілітація дитини неможлива без постійної праці батьків».

«Після проведеної кохлеарної імплантації батьки повинні займатись дитиною 34 години на добу, – стверджує Ольга Заставна. – Так, доба має тільки 24 години, і де батьки знайдуть ще ці 10 годин не знає ніхто, окрім них самих. І тільки тоді вони побачать результат».

Підтверджує її слова пані Іванна. Вона теж мати дитини, яка вже 7 років є носієм кохлеарного імпланта. Вона каже, що реабілітація була важкою і пропри те, що вже минуло трохи часу, певні проблеми є й досі. «Мені здається, що труднощі у таких діток будуть завжди. Через шум вони постійно відволікаються, натомість їм потрібно постійно зосереджуватись, думати, як правильно висловити свою думку…», – стверджує Іванна Попелюк.

І ще – процедура не з дешевих. Сам імплант та подальша тривала реабілітація вимагають серйозного фінансування. І батькам часто доводиться брати кредити, аби поставити своїй дитині такий необхідний імплант.

У цьому році всі українські дітки, яким встановили діагноз глухота, – зможуть отримати його безкоштовно. А таких зараз на черзі майже півтисячі. Міністерство охорони здоров’я виділило на цю програму значні кошти, і, як стверджують спеціалісти, – їх повинно вистачити аби подарувати всім дітям можливість чути.