Із однієї кишені в іншу. Як одна з найбільших торговельних мереж в Україні працює в Криму

Одна з найзнаменитіших в Україні торговельних мереж – литовська компанія Novus. Як з’ясували у спільному розслідуванні російський громадський антикорупційний проєкт «Муніципальний сканер» і телеканал «Настоящее время», щоб зберегти свій бізнес у Криму після анексії, власники перереєстрували його через ланцюжок російських і європейських офшорних компаній на порушення санкцій Євросоюзу. Більш того, Novus співпрацював із підсанкційними російськими підприємствами за державними контрактами – це також забороняють санкції ЄС. Проте ні Литва, ні Кіпр не побачили порушень у діяльності компанії, про це інформує Голос.if.ua.

Novus – відомий в Україні бренд, мережа супермаркетів, торгових центрів і магазинів. Всього компанії належить 42 торгові точки в Україні, значна частина яких – у Києві. Засновники Novus – литовці Ігор Беззуб і Раймондас Туменас. Вони відкрили компанію 2008 року. До цього партнери володіли українським виробником соків «Сандора», який у середині 2000-х продали корпорації PepsiCo.

Іще до анексії Novus відкрив свої магазини в західній частині України на базі невеликої торгової мережі, а в Севастополі – на базі найбільшої торгової мережі «Ален».

Після того, як півострів анексувала Росія наприкінці березня 2014 року, компанія «Novus Україна» розповсюдила заяву, в якій визначила основні принципи діяльності на території анексованого Криму: «Ми будемо жити за правилами бізнесу і керуватися всіма правилами і законами тієї території, на якій живуть наші покупці. Тому що одна з основ правильного суспільства – бізнес повинен бути поза політикою. Ми працюємо заради наших покупців. Поки в людей буде попит на наші послуги, ми будемо ці послуги їм пропонувати. Магазини мережі Novus – найпопулярніші магазини Севастополя, а Novus цінує таку довіру».

Свою діяльність на півострові Novus вела через українську компанію «Планета «Спорт», яка вже в листопаді 2014 року була перереєстрована в російському комерційному реєстрі, але власниками залишалися українські юрособи.

У серпні 2016 року в «Планети «Спорт» змінився власник: новим власником стала краснодарська (Росія) компанія «ПБК Трейдинг», яка належить кіпрським компаніям Nigazum Holdings і Skopian Holdings. Кінцевим власником кіпрських компаній є литовська BT Invest Раймондаса Туменаса.

«Ми перекладаємо майно з однієї кишені в іншу. Мета дуже проста: компанії, які володіли нерухомим майном, були зареєстровані в Києві чи Севастополі. Було цілком ясно, що ми не зможемо здійснювати діяльність, якщо майно буде зареєстроване в Україні. Тому була обрана більш нейтральна юрисдикція – Кіпр. Але як суб’єкт господарювання ЄС ми не купували ніякого нового майна», – пояснював представник BT Invest Ґінтаутас Павалкіс.

За чинними санкціями Європейського союзу, європейським компаніям заборонено інвестувати в бізнес-проєкти на Кримському півострові і укладати нові контракти, особливо з тими компаніями, які є в санкційному списку.

ТОВ «Планета «Спорт» поряд із названими реорганізаціями, які потрапляють під обмежувальні заходи ЄС, брало участь і укладало державні контракти з російськими держкомпаніями. З 2016 по 2019 роки ТОВ «Планета «Спорт» на підставі чотирьох державних контрактів в анексованому Криму надавала послуги суборенди державному Російському національному комерційному банкові (РНКБ) на суму 7,9 мільйонів рублів (126 тисяч доларів). РНКБ – основний російський державний банк, що працює в Криму, з 2014 року він перебуває під санкціями Європейського союзу, США і Канади.

Представники BT Invest у 2017 році визнали, що укладали держконтракти з банком, але заявили, що порушенням санкцій це не вважають.

«Дійсно, ми здали в оренду приміщення підсанкційному банкові. Це не економічна діяльність. Ми отримуємо гроші з оренди не просто так. Банк надає клієнтам свої послуги. Нормальних банків у Криму небагато. На ринок приходять не великі банки, а невеликі, які намагаються там утвердитися. Наші консультанти кажуть, що це не порушення санкцій, бо ми не допомагаємо РНКБ поліпшувати бізнес за рахунок суб’єктів господарювання ЄС», – пояснював Айварас Каралюс, директор BT Invest.

Після першої публікації «Муніципального сканера» литовське МЗС подало заяву про перевірку за підозрою в порушенні міжнародних санкцій, а прокуратура відкрила кримінальну справу і почала розслідування. На запит телеканалу «Настоящее время» влітку 2019-го в Генеральній прокуратурі Литви спочатку відповіли, що справа досі розслідується, але деталі відмовилися повідомити. Пізніше стало відомо, що справа була закрита.

«Прокурори не змогли встановити фактичних доказів того, що кілька литовських компаній працюють на Кримському півострові на порушення санкцій ЄС», – мовилося в заяві Генеральної прокуратури.

У середині листопада в інтерв’ю телеканалові «Настоящее время», створеного Радіо Свобода з участю «Голосу Америки», голова МЗС Литви Лінас Лінкявічус заявив, що, на його думку, санкції Євросоюзу працюють ефективно. В тому числі і щодо Криму.

«Я впевнений, що вони працюють, незважаючи на пропаганду, незважаючи на впевненість, що вони нічого не значать», – сказав він.

На новий запит від телеканалу «Настоящее время» про те, чому МЗС не оскаржило рішення Генпрокуратури, до моменту публікації відомство відповіді не надало.

Довести, що компанія порушує заборони ЄС, може тільки суд. Як розповіла телеканалові «Настоящее время» британський королівський адвокат у сфері європейських санкцій Мая Лестер із асоціації Brick Court Chambers, Євросоюз не дає чітких визначень, як працюють санкції.

«Там дуже мало пояснень щодо юридичних процедур. Часто ми підбираємо юридичні тлумачення, щоб зрозуміти, що означають ці положення. Адвокати можуть дати свою юридичну оцінку, що означають ці документи, – більшою мірою це моя робота. Але Європейський суд – це суд, який визначить [точні] тлумачення щодо європейських санкцій. Це стане єдиною законною і правильною інтерпретацією», – розповіла Мая Лестер.

На запитання телеканалу «Настоящее время» в спеціальному комітеті Міністерства фінансів Кіпру, який відповідає за дотримання режиму санкцій, заявили: «Кіпр повністю дотримується відповідних правил, включаючи санкції, пов’язані з Кримом». На запитання ж про діяльність конкретних компаній у Криму, представлених у нашому розслідуванні, в Мінфіні Кіпру порадили зв’язатися безпосередньо з цими компаніями.