Карантин та заборони: що виправдано, а що є порушенням прав (інфографіка)

З 6 квітня в Україні посилили обмеження під час карантину. За порушення передбачено покарання, зокрема – штраф від 17 до 34 тисяч гривень. І вже сьогодні постанова викликає чимало питань. Основні спірні моменти пояснив сайту 24 каналу адвокат Української Гельсінської спілки з прав людини Олег Левицький, інформує Голос.if.ua .

Заборона відвідувати парки, сквери, ліси (окрім вигулу собаки однією особою)

Так, у постанові Кабміну №211 є конкретні застереження про заборону відвідування вищезазначених місць. Але є декілька суперечливих моментів.

По-перше, йдеться про спортивні майданчики, однак нічого не сказано про стадіони. Тому тут питання – спірне. Особливо це стане помітно, якщо будуть якісь санкції щодо людей, які перебувають саме на стадіонах.

Правозахисники критикують цю постанову, оскільки визначення – неконкретні і порушують принцип правової визначеності. Всі нормативно-правові акти, які втручаються в правила поводження і життєдіяльності людей і тим більше встановлюють санкції за порушення, повинні бути максимально конкретними і не допускати подвійних тлумачень,
– зазначив адвокат.

По-друге, “відвідування” – це конституційне право, йдеться про свободу пересування. Про це зазначено у статті 33 Конституції України:

Кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Жоден інший нормативно-правовий акт не може суперечити букві і духові основного закону – Конституції. Зокрема і постанова Кабміну, яка законом не є.

Тому притягнення до відповідальності тільки тому, що людина відвідувала вищезазначені місця, доступні для громадськості (зокрема стадіони та спортивні майданчики), буде незаконним і матиме абсолютну перспективу скасування в судовому порядку.

Перебування у громадських місцях лише у масці

Не дивлячись на численні зауваження медиків щодо доцільності цього пункту, перебування без масок, зокрема і під час пробіжок чи їзди на велосипеді, буде порушенням карантинного законодавства. І це є підставою притягнення до адміністративної відповідальності включно із накладенням штрафу.

І тут будь-яких аргументів, на підставі нормативних актів вищої сили, зокрема Конституції України, знайти фактично неможливо.

Коли людина з маскою, за законом, вона може бути в будь-якому громадському місці: на спортивному майданчику, в парку, на прибережній зоні, лісі, стадіоні тощо.

Ми все таки повинні розуміти: виходиш з дому – вдягаєш маску. Будеш ти проходити через громадські місця і чи є визначення для тих просторів, де ти йтимеш – не має значення. У моєму розумінні громадське місце – це будь-яке місце, поза приватним,
– пояснив юрист.

Поза межами дому носіння маски – обов’язкове / Фото Getty Images

Заборона перебувати на вулиці без документів

Така заборона встановлена постановою Кабміну №211. Але перебування людей без документів не можна віднести до карантинного законодавства. Тому за порушення передбачено попередження, а от стягнення штрафу буде непропорційним втручанням.

Правоохоронці мали б обмежуватися роз’ясненням щодо того, що є такого роду припис постанови, і його треба дотримуватися. Вони також можуть людину, яка порушила його і з’явилася на вулиці без паспорту, затримати до 3-х годин для встановлення особи.

Тобто правомірні дії такі: затримали – хтось привіз документ (на прохання порушника) чи прослідували з людиною до помешкання, де ці документи знаходяться – встановили особу – попередили – відпустили. Все це – до трьох годин.

Олег Левицький також не радить у випадку будь-яких непорозумінь з правоохоронцями, “качати права”, вимагати адвокатів, вмикати камери. Варто з розумінням ставитися до їхньої роботи і до їхніх вимог, з повагою вирішувати всі конфліктні ситуації:

“Вони – люди, які виконують вказівки. У них теж є свої нормативи, плани по притягненню до відповідальності. Тому, якщо людина хоче, щоб з нею по-людськи поводилися, вона повинна так само ставитися до інших і передусім – до представників правоохоронних органів, які роблять свою роботу задля нашого загального добра“.