Ризик – більший, зарплата – менша: як працюють франківці різних професій під час карантину (фото)

Касир супермаркету, фармацевт, поліцейська, водій спецрейсу та вихователь садочка розповіли про свою роботу в умовах карантину, про це інформує Голос.if.ua з посиланням на Захадний кур’єр.

Пандемія коронавірусу кардинально змінила побут і умови праці всіх українців. І хоча карантин поступово пом’якшується, одні досі нудяться у вимушених відпустках не «за власним бажанням» перед екранами телевізорів та гаджетів, інші намагаються виконувати професійні обов’язки.

Та є категорія людей, які продовжували працювати в умовах жорсткого карантину, щодня ризикуючи своїм здоров’ям і своїх рідних. Мова піде не про медиків, які стоять «на передовій», а про тих робітників, які забезпечують наш «тил» в умовах пандемії. Касир супермаркету, фармацевт, поліцейська, водій спецрейсу та вихователь садочка.

Тетяна МАРКОВЕЦЬКА, касир супермаркету «Сільпо»

Молода матуся Тетяна змушена була вийти дочасно на роботу з декретної відпустки, адже прожити за «декретні» виплати взагалі нереально. Дівчина проживає у селі за 33 кілометри від Івано-Франківська. Коли оголосили карантин, перша проблема, з якою стикнулась, як дістатись до обласного центру. Проте залишати роботу не наважилась. Довелось шукати компроміси.

«Ми з колегами домовились індивідуально побудувати робочий графік. До Івано-Франківська мене привозить мій родич, і я працюю три-чотири зміни. Ночувати залишаюсь у колеги, яка проживає у місті. Потім він приїздить по мене, і три-чотири дні я вихідна. Витрати на дорогу нам не компенсують, хто не має можливості добиратись, пішли у відпустку. Немає і якихось «заохочень» за ускладнені умови праці. Навпаки, кількість клієнтів зменшилась, менше працює касирів. З дев’яти кас зараз працюють переважно п’ять», – розповідає Тетяна.

Стосовно засобів захисту, то роботодавці забезпечили працівників супермаркету повністю. Видають маски, кепки, пластикові щитки, рукавиці, антисептики.

«Та найгірше – це цілий день просидіти у цьому обмундируванні. У масці важко дихати, руки від рукавиць випрівають і печуть. Кожні дві години ми змінюємо маски, обробляємо робоче місце антисептиком. У магазині також щоранку дезінфікують все приміщення холодним антисептиком». Оплата праці у працівників супермаркету погодинна. У квітні дівчина пропрацювала 155 годин, що майже на 60 годин менше, ніж зазвичай. Відповідно, і зарплата менша. «В нинішніх умовах і це добре», – зазначає касирка.

Вікторія ЛУКАНЮК, фармацевт аптеки «Подорожник»

Вікторія проживає у районному центрі за 15 кілометрів від Івано-Франківська. На роботу їздить власним автомобілем. За пальне роботодавець відшкодовує. «Під час карантину кількість людей зменшилась, відповідно зменшилась і кількість працівників на зміні. Якщо раніше в аптеці працювало двоє фармацевтів і завідуюча, то зараз – один працівник і завідуюча.

Раніше два дні працювали, два дні – вихідні. Зараз працюємо день, три – вдома. Зрозуміло, що і зарплата зменшилася вдвічі. За квітень у мене вийшло 96 робочих годин, якщо раніше мала і по 180», – розповідає Вікторія. Хоча випадків інфікування фармацевтів на Прикарпатті не траплялось, ризик інфікуватись у цих людей величезний. Та ніяких доплат чи премій за щоденну небезпеку цій категорії медпрацівників не передбачено. Держава відповідальність за персонал переклала на плечі роботодавців. А це приватний бізнес, і якихось «гарантій» очікувати не варто.

«Я вже не кажу за ті незручності, як це цілий день захищатись, дезінфікуватись і… боятись. Не так за себе, як за своїх дітей та батьків. Після зміни переодягаюсь у чистий одяг. Халат, маски,шапочку кладу у пакет. Вдома перу окремо від інших речей при високій температурі, прасую. Повернувшись з роботи, навіть не заходжу до дітей,зразу іду в душ. Та що поробиш, сім’ю годувати треба, а чоловік, який працює відеооператором, залишився зараз взагалі без роботи», – зізнається фармацевт.

Мар’яна ДРЕБОТ, дільнича поліцейська

Перевіряти дотримання самоізоляції, шукати контактних осіб тих, хто захворів на коронавірус, перевіряти дотримання карантинних норм у закладах торгівлі, патрулювати біля церков, пам’ятників, у парках, скверах та вулицях міст і сіл. Виявляти порушення, проводити профілактичні бесіди, виписувати протоколи, вислуховувати невдоволення порушників стосовно роботи «нинішньої поліції»… Під час карантину поліцейські працюють без вихідних, вдень і вночі. На Прикарпатті десятки поліцейських інфікувались коронавірусом.

«Доводиться постійно контактувати з різними людьми, часто – з потенційними інфікованими. На роботу я їжджу власним авто, за пальне ніхто не відшкодовує. Це твої власні проблеми… Довелось купити за власні кошти багаторазові маски, адже нам виділяють три одноразові на два тижні… Зарплата така ж, як і раніше, ніяких премій чи надбавок Пандемія коронавірусу кардинально змінила побут і умови праці всіх українців. І хоча карантин поступово пом’якшується, одні досі нудяться у вимушених відпустках не «за власним бажанням» перед екранами телевізорів та гаджетів, інші намагаються виконувати професійні обов’язки дистанційно. не отримували», – ділиться поліцейська.

Борис ХІМЧАК, перевізник, водій автобуса спецрейсу «Монастирчани-Богородчани»

На питання, як вплинув на його бізнес карантин, пан Борис тільки усміхається.

«Що я можу вам сказати… Автобуси стоять,водії у відпустці, а податки за них платити треба. Про які доходи можна говорити?» – каже чоловік. – Якщо раніше я виконував 6 рейсів на день, то зараз два. Перевозити маю право тільки людей з довідками з державного місця роботи – медиків, працівників податкової, суддів, соцстраху, «білого дому». Це приблизно 10-15 людей у будні. Ніде і нікому не зупиняюсь, нікого не підбираю. А у вихідні можу вести і одну-дві людини до району. Люди платять за проїзд 10-15 грн, дехто «віддячує» двадцяткою, ось і весь заробіток. Якихось компенсацій від влади немає. Правда, видали маски,рукавиці та антисептики для мене і окремо для автобуса. Перед кожним виїздом я дезінфікую салон», – розповідає водій.

«Кілька моїх пасажирів (медпрацівників) захворіли на коронавірус. Вони їздили в автобусі разом з іншими людьми. На щастя, ніхто з інших людей не заразився. Дотримуємось дистанції, маски, рукавиці, дезінфекція… Бережемось. Головне, щоб всі були здорові. А гроші, то таке: нині менше, завтра більше», – віджартовується водій.

У вільний від перевезення час приводить до ладу інші автобуси: щось замінити, щось підварити, десь підфарбувати. А ще з’явився час зробити щось біля дому, до чого раніше не доходили руки і не вистачало часу. Зізнається, що дружина, як кожна порядна галицька ґаздиня, нудьгувати не дає. Завжди знайдеться робота на подвір’ї чи у саду.

Діана ДАНИЛЮК, вихователь ЗДО №2 «Сонечко» у Богородчанах

На початку карантину у березні більшість працівників садочка пішли у відпустки. Згодом налагодили роботу дистанційно.

«У кожного вихователя є індивідуальний план роботи з власною групою. Ми проводимо різноманітні флешмоби для вихованців, спілкуємось у вайбері,організовуємо розвиваючі відеозаняття та ігри для діток, ліпимо, малюємо, виготовляємо аплікації… До Дня матері роздали діткам віршики і створили відеопривітання для матерів. Сподобалось і дітям, і батькам», – розповідає Діана.

Вихователь зізнається, що реальної роботи поменшало, адже діти знаходяться вдома. Цей час педагоги зосереджують на «підтягуванні» документально-методичної роботи, готують конспекти майбутніх занять, розвиткові матеріали. «Шукаю щось цікаве в інтернеті, малюю, роздруковую, вистригаю, ламіную… Ця робота теж займає чимало часу», – розповідає вихователь. Попри побоювання педагогів, зарплату їм не врізали і не скорочували.

За квітень всі отримали законну «ставку». Доки так триватиме, ніхто не знає. Все залежить від вказівки зверху. У червні більшість садочків ідуть на канікули, тому педагогам доведеться оформляти відпустки. «У мене теж маленька донечка, тому я розумію, наскільки батькам важко з дітками «на шиї» під час карантину. Тому ми стараємось зайняти малечу відеозаняттями, хоча не всі батьки мають можливість і час на це.

Та більшість діток старанно виконують завдання, активно малюють, роблять різні аплікації. Все це я викладаю на своїй сторінці у фейсбук», – розповідає пані Діана. Ось так, у постійному страху, мовчки терплячи всі незручності, шукаючи можливостей дістатись до місця роботи, і працюють більшість прикарпатців під час карантину. Без жодних фінансових «заохочень» чи «гарантій». Бо жити за щось треба…

Всі важливі Новини Івано-Франківська – Голос  тут.