Чи впливає характер малюка на його особистість в дорослому віці?

Характер і темперамент людини виявляються в ранньому дитинстві і значною мірою визначають його особистість. Пояснює оглядач BBC Future, про це повідомляє Голос.if.ua.

Ваша особистість формується під впливом багатьох чинників. Генетична спадковість, друзі, школа, в якій ви вчились, та багато інших факторів зіграли свою роль в становленні тієї людини, якою ви є сьогодні. Але ж в якому віці складається характер людини і чи змінюється він з роками? Якщо, приміром, ви сором’язливі зараз, чи означає це, що такими ж ви були й в дитинстві?

Вочевидь, це так. Насправді, дослідження свідчать, що вже в перші місяці після народження в поведінці немовляти є ознаки його майбутньої особистості. Це не означає, звичайно, що наш характер залишається геть незмінним з цього віку, але його основні риси починають виявлятися практично з перших днів життя.

Дослідники, які вивчають поведінку дітей, як правило, використовують термін “темперамент”, а не особистість. Одне з найперших багаторічних досліджень в цій галузі розпочало подружжя психологів з Нью-Йорка Стелла Чесс і Александр Томас у 1950 роки.

Дослідники спостерігали за 133 дітьми від народження до 30 років, а також спілкувались з їхніми батьками. Ґрунтуючись на своїх спостереженнях, психологи визначили дев’ять типів дитячого темпераменту, які базуються на активності дитини, її настрої і здатності зосереджуватися.

Вчені також встановили певні закономірності між різними аспектами поведінки і розділили всіх дітей на три групи: “легкі”, “важкі” і “повільні” (за тих часів про політкоректність ще не чули).

Чи відповідають ці типи темпераменту особистості дорослої людини? Дослідження Чесс і Томаса показало, що ті учасники експерименту, яких у дитинстві визначали, як “легких” або “важких”, потрапили до таких ж категорій й у юнацькому віці. Вчені, однак, не намагались встановити залежність рис характеру дорослих від дитячого темпераменту.

Насправді, психологи лише зовсім нещодавно задалися питанням, чи існує взаємозв’язок між характером дитини і особистістю дорослого. Хоча темперамент дитини не обумовлює стовідсотково дорослу особистість, зв’язок між ними, безперечно, є.

Одне дослідження 1950-х років визначило, що більшість дітей діляться на три категорії: “легкі”, “важкі” і “повільні”

Звичайно, що й система оцінювання темпераменту дитини помітно змінилася з плином часу. Замість дев’яти типів сьогодні вчені визначають темперамент за трьома доволі широкими параметрами. В різних школах психології використовують різні терміни, але в цілому вони зводяться до таких категорій.

“Свідомий контроль”, який визначає здатність дитини до самоконтролю і зосередження (наприклад, вміння опиратися спокусі привабливих іграшок), “негативні емоції” – наскільки часто дитина відчуває страх та розчарування, і “екстраверсія”, яка пов’язана з рівнем активності дитини, її здатністю товаришувати.

В недавньому російському дослідженні 45 батьків оцінили темперамент своїх дітей за цими трьома категоріями в віці семи місяців, а потім за основними параметрами дорослої особистості – екстраверсією і нейротизмом – у вісім років.

Порівняння результатів опитування виявило певні закономірності. Немовлята, які набрали більше балів за параметром “екстраверсія” (вони, приміром, частіше всміхалися), у віці восьми років, як правило, демонстрували нижчий рівень невротизму (тобто, були більш емоційно стабільними).

Ті, хто в дитинстві був екстравертом, у дорослому віці зазвичай демонструють нижчий рівень невротизму

А ті малюки, хто отримав вищі оцінки в категорії “свідомий контроль”, у дорослішому віці мали вищі показники сумлінності. Якщо ваше немовля демонструє неабиякий рівень уваги, – гарна новина: в підлітковому віці він чи вона, вочевидь, будуть акуратними.

Втім, простежити пряму залежність можна було не завжди. Так, малюки, які багато посміхались і поводились дружелюбно, не обов’язково виявлялися екстравертами в більш дорослому віці. Отже, наш характер в ранньому дитинстві не визначає долю напевно.

Втім, це дослідження надає додаткові докази того, риси характеру, які виявляються в перший рік життя складають основу подальшого розвитку особистості.

Дивно, але особливості темпераменту, виявлені в ранньому дитинстві, зберігаються й значно пізніше. Такого висновку дійшли чеські дослідники, які порівняли результати оцінки особистості в віці 1-2,5 і 40 років. Варто, однак, не забувати, що попри деяку схожість між характером дитини і дорослого, наша особистість постійно розвивається протягом життя.

Риси характеру поступово окреслюються протягом перших років життя. Вже в три роки поведінка дитини великою мірою свідчить про те, яким буде її характер у дорослому віці.

Багато батьків намагаються роздивитися майбутній характер дитини в її поведінці в перші роки життя

Цю думку підтвердило багаторічне дослідження, результати якого нещодавно оприлюднили. В 1975-1976 роках науковці лондонського Інституту психіатрії оцінили поведінку тисячі трирічних дітей за показниками: “добре пристосовується”, “некерований”, “впевнений”, “загальмований” або “стриманий”.

Коли тести на особистість провели з цими ж людьми у віці 26 років, всі показники залишились практично на попередньому рівні.

Протягом майже трьох десятиріч риси характеру практично не змінились. Так, приміром, “впевнені” діти в дорослому віці демонстрували набагато вищий рівень екстраверсії, ніж “загальмовані”.

Всі, у кого є маленькі діти або хто проводить з ними багато часу, знає, наскільки заманливо спробувати передбачити особистість людини, спостерігаючи за її дитячою поведінкою. Останні дослідження з психології свідчать, що це зовсім не марне заняття.

Важливість цих досліджень важко переоцінити. Вчені дедалі частіше переконуються, що психологічні проблеми дорослих простежуються в поведінці дітей вже в ранньому віці. Навчившись розпізнавати їхні ознаки якомога раніше, ми напевно змогли зробити життя людей здоровішим і щасливішим.