Як ефективно підготуватися до іспитів?

Коли намагаємось щось вивчити, ми зазвичай використовуємо неефективні способи запам’ятовування. Оглядач BBC Future розповідає, як найкраще використати свій інтелектуальний потенціал і успішно підготуватися до тестів, про це повідомляє Голос.if.ua.

Принаймні раз у житті всім доводиться складати важкий іспит. Шкільні випускні, державні університетські або тест під час конкурсу на вакансію. Щоразу, коли нам доводиться складати іспити, ми отримуємо пораду – розпланувати підготовку і розпочати її заздалегідь.

Так ви зможете поступово вивчити і повторити, не залишаючи усе на останню ніч перед іспитом. Слушна порада, хіба не так?

Але опитування свідчать, що переважна більшість студентів (точніше – 99%) беруться за підготовку в останню хвилину, бездумно зазубрюючи предмет.

Причина, на перший погляд, у простій неорганізованості. Звичайно, відкласти все на останні дні – легше, ніж наполегливо готуватися протягом тижнів або навіть місяців. Але дослідження пам’яті виявляють дещо інше.

2009 року дослідник Нейт Корнелл з Університету Каліфорнії в Лос-Анджелесі вчергове довів, що навчання з перервами є більш ефективним, ніж завчання всього матеріалу одразу. Але 72% учасників експерименту все одно були впевнені, що зубріння принесло їм користь.

А що насправді відбувається в нашому мозку і чому ми постійно обманюємось стосовно своєї пам’яті?

Матеріал іспиту краще розділити на частини і повторювати їх протягом довшого часу

Когнітивні дослідження показують, що оцінюючи, наскільки добре ми запам’ятали матеріал, ми покладаємось на відчуття, що він нам уже знайомий. Проблема, однак, полягає у тому, що якщо якесь поняття виглядає знайомим, це ще не означає, що ми зможемо згадати його на іспиті.

Знайоме, не значить вивчене

Після шестигодинного перегляду конспектів, трьох чашок кави і п’яти шоколадок здається, що ми все добре запам’ятали. Кожна сторінка, кожен важливий факт і термін виглядають заспокійливо знайомими.

Зубріння залишає відчуття активності в нашій сенсорній системі і пам’яті, і завдяки цьому мозок швидко позначає матеріал як “те, що я вже бачив”. Але здатність впізнати інформацію не дорівнює можливості відтворити її.

Окремі ділянки мозку відповідають за різні види пам’яті. Швидкість впізнання знайомих речей забезпечується легкістю, з якою інформація проходить крізь сенсорні області нашого мозку, наприклад, зорову кору, якщо ви продивляєтеся записи.

Пригадування підтримується мережею інших частин мозку, зокрема лобової кори та скроневої ділянки, які відтворюють інформацію за допомогою підказок, які ви даєте мозку.

Після п’яти годин інтенсивного перегляду матеріалу, ваша зорова кора дійсно починає швидко обробляти інформацію. Але це не означає, що решта мозку зможе відновити її в пам’яті, коли виникне потреба.

Коли ви уважно дивитесь на те, що написано на дошці, процес запам’ятовування насправді не відбувається

Здатність оцінювати можливості свого розуму називається “метапізнання”. Дослідження виявили, що ми маємо чимало хибних уявлень про власний мозок. Наприклад, багато хто впевнений, що якщо постійно повторювати те, що вам потрібно завчити, ви зможете краще запам’ятати матеріал. Насправді, це не так.

Набагато ефективніше – реорганізувати матеріал так, щоб він краще зберігся в пам’яті. Іншими словами, переказати собі зміст того, що ви хочете запам’ятати, найбільш зрозумілими для вас словами.

Якщо ми усвідомлюємо притаманні нам помилки, ми можемо успішніше протидіяти ним. Так, приміром, усі знають, що не варто відкладати вивчення всього матеріалу на останній день, але, як підтверджують численні дослідження, все одно вчиняють саме так.

Знаючи про те, що інтуїція нас часто підводить, ми зможемо докласти більше зусиль, щоб розпочати підготовку заздалегідь. Ми також повинні постійно нагадувати собі, що відчуття, начебто матеріал виглядає знайомим, аж ніяк не гарантує, що ми зможемо відтворити його за деякий час.

Іноді ми можемо домогтися значного успіху, якщо припинимо покладатися на наші інстинктивні відчуття.

Так скільки часу потрібно виділити на підготовку до важливого іспиту? Відповідь: трохи більше, ніж вам насправді здається.