Працівники франківського інституту 4 роки не можуть звільнитися з роботи через конфлікт із судом (відео+фото)

Близько 40 працівників державного підприємства “Український державний конструкторсько-технологічний інститут транспорту” АПК України, що розташований в Івано-Франківську, не можуть звільнитися та влаштуватися на іншу роботу.

Про це інформує щоденна онлайн – газета Голос ІФ з посиланням на Суспільне Карпати.

Усе через те, розповідає юрисконсульт підприємства Володимир Родчук, що приміщення передали в управління Державної судової адміністрації, а саме – в користування Івано-Франківського окружного адміністративного суду, і всі документи інституту залишилися в приміщенні.

До 2016-го року Івано-Франківський окружний адміністративний суд орендував частину приміщення Українського державного конструкторсько-технологічного інституту транспорту, що розташоване на вулиці Незалежності, 46. Згодом, розповідає юрисконсульт інституту Володимир Родчук, суд захотів отримати в своє користування більшу територію і зайняв цілий поверх будівлі. У 2016-му році, каже юрист, державне підприємство очолив новий директор Валерій Горлов.

Працівники франківського інституту 4 роки не можуть звільнитися з роботи через конфлікт із судом

“Він підробив печатку та підписи трудового колективу. Всі ці документи підготував та направив в Кабінет Міністрів. На основі цих документів у 2016-му році вийшла постанова Кабміну за підписом Гройсмана про передачу нашого майнового комплексу до судової адміністрації, де розмістився окружний адміністративний суд. Людей силою на той час вигнали на вулицю”, – розповідає юрисконсульт ДП “Український державний конструкторсько-технологічний інститут транспорту” АПК України Володимир Родчук.

Уже чотири роки усі працівники, а їх близько 40, не можуть через цю ситуацію звільнитися з підприємства та знайти нову роботу, адже всі їхні документи – в приміщенні суду. Хоча проблеми з виплатами заробітної плати та податків в інституті були вже давно, розповідає працівниця підприємства Ірина Василишин. Жінка з 2007-го року пропрацювала завідувачкою одного із відділів інституту

“Я зараз не маю стажу, виходить, 13 років, бо у пенсійний фонд несплачено, але, якщо прийти до них, то вони скажуть, що ви рахуєтеся. Десь загалом за сім років, навіть за мінімальним розрахунком, десь тисяч 70-80. Конкретно я не знаю, бо розрахуватися не можемо. Немає ні бухгалтера, а хто може нас розрахувати і спитати в кого. Бухгалтера нема, нікого нема”, – каже працівниця інституту Ірина Василишин.

Тетяна Голубєва в інституті транспорту пропрацювала 31 рік. Розповідає, що крім своєї законної зарплати і пенсії, не може ще й отримати субсидію, адже жодних відрахувань з місця роботи в пенсійний фонд не надходить. Жінка розповідає, що зверталася в різні інстанції, проте конкретних відповідей не отримала.

“Всюди відписки та відмовки. Генеральна прокуратура взагалі відповіла, що це не її компетенція, і вони всі відправляють до нашого міністерства (ред.- Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України). Міністерство теж дає відписки такі чисто документальні, які не несуть ніякої обнадійливої інформації. Часткова заборгованість у нас відсуджена по липень 2015-го року, а з серпня по теперішній час – у нас нічого”, – каже Тетяна Голубєва.

Василь Богович показує нам свою трудову книжку. Чоловік – один із 15-ти працівників інституту, яким таки вдалося отримати її назад, проте запису щодо того, що він був звільнений з роботи, там немає.

Працівники франківського інституту 4 роки не можуть звільнитися з роботи через конфлікт із судом

“У нас були всі документи викрадені. Я, як працював завгоспом, то наші особові справи знайшов у підвалі, присипані вони були сміттям. Наш директор Олійник, як втікав, забрав усі трудові книжки. Потім їх віддали. Я пішов на пенсію. Дали мені мінімальну, бо з цієї роботи стаж не пішов, бо ми не розраховані. Того року приїжджали ліквідатори з Києва, були в серпні. Сказали, що приїдуть в жовтні і нас розрахують і борги віддадуть. Так і по сьогоднішній день(ред.- не було). Ми до них дзвонимо, а вони кажуть, що не працюють. А куди нам діватися, ми вже всі суди перейшли”, – розповідає працівник інституту Василь Богович.

Суспільне телефоном зв’язалося з Антоном Гребенюком – головою комісії, яка займалася ліквідацією підприємства, що, за документами, ще розташоване на Незалежності, 46, Він повідомив, що вже не працює в міністерстві та не займається цією справою, проте він подав документ, згідно з яким мають сформувати нову комісію.

Кореспонденти Суспільного Карпати намагалися отримати коментар у судді-спікера окружного адміністративного суду Сергія Остап’юка. Його секретарка повідомила, що він перебуває на засіданні та пообіцяла перетелефонувати, коли він звільниться, але потім на наші телефонні дзвінки не відповідала.

Щодо цієї ситуації представники трудового колективу також зверталися в Управління Держпраці в Івано-Франківській області. Начальниця відділу з питань трудових відносин та зайнятості Іванна Дубнюк розповідає, що перевірку справді мали провести, проте зробити цього інспекторам не вдалося.

“З реєстру підприємств, установ на організацій ми дізналися, що дане підприємство перебуває у стадії припинення і призначено голову ліквідаційної комісії. Однак, з ним нам не вдалося поспілкуватися, документи для заходу контролю в нас не представлено. Про це було повідомлено заявників і їх поінформували, що вони можуть звернутися до суду за відновленням порушених їхніх трудових прав”, – каже Іванна Дубнюк.

Суспільне також звернулося до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України з інформаційним запитом щодо приміщення на Незалежності, 46. У відповіді йдеться про те, що міністерству потрібен додатковий час, аби надати усю інформацію, про яку йдеться у запиті.