Шахи, кохання і хвороби. 5 фактів про легендарного прикарпатця Степана Бандеру
1 січня виповнюється 112 років з дня народження ідеолога і теоретика українського націоналістичного руху XX століття Степана Бандери.
Про це інформує щоденна онлайн – газета Голос ІФ з посиланням на Суспільне.
Суспільне зібрало 5 фактів про політичного діяча, який вже десятки років викликає як захоплення, так і суперечки лише при згадуванні його постаті.
1. Обожнював шахи
Бандера захоплювався різними видами спорту, а крім активних, також й інтелектуальними, зокрема грою в шахи.
“Дуже любив у шахи грати та все давав нам вигравати. Ми дуже тішилися з того, бо думали, що такі мудрі, а то він спеціально”, — розповідала знайома Бандери з Прикарпаття Анастасія Буркало.
За її словами, він закликав дівчат вишивати рушники, а хлопців — не пити горілку. Також напередодні Різдва Бандера запропонував зробити афішу “Святкуймо без алкоголю”, і ніхто не пив на свята. Нині у місті Калуш, що на Прикарпатті, досі щорічно проходить Всеукраїнський турнір з шахів пам’яті Степана Бандери.
Крім того, існує легенда, що у Мюнхені Бандера жив за паспортом Степана Попеля —видатного гросмейстера Галичини у міжвоєнний період, однак це може бути й звичайним збігом.
Також Бандері подобався лижний спорт, гра на музичних інструментах, він був членом драматичного гуртка.
2. Бандера тричі закохувався
У житті провідника українського націоналізму зіграли ключову роль три жінки. Першим коханням Бандери у 18 років, відразу після закінчення гімназії, стала Юлія Якимович з сусіднього села на Прикарпатті, однак вона не відповіла взаємністю попри те, що Бандера читав їй вірші Шекспіра. На початку 1930-х років Бандера звернув увагу на націоналістку, керівницю жіночої мережі ОУН Анну Чемеринську, яка, однак, пішла до іншого активіста — статного і високого Ярослава Барановського на прізвисько “Макар”, вищого за Бандеру за статусом.
Третє кохання молодого політика стало вирішальним, коли у 30 років у Кракові він познайомився з 22-річною активісткою ОУН Ярославою Опарівською, на якій він одружився за місяць. У 1941-му в подружжя народилася донька Наталя, а вже після війни — син Андрій і ще одна дочка Леся.
3. Донька Бандери до 13 років не знала, що її батько — ідеолог ОУН
Донька Бандери Наталя до 13 років не підозрювала, наскільки важливим і відомим є її батько. Попри зайнятість тато приділяв час для занять українською мовою з дітьми. Відтак обоє дітей в 4-5-річному віці вже вміли читати і писати українською. З Наталкою він займався історією, географією і літературою.
Саме для того, аби дати їй якісну освіту, родина Бандери остаточно переїхала до німецького міста Мюнхен (Баварія) у 1954 році. Від Наталки намагались приховати від важливість персони її батька, щоб не наражати дівчинку на небезпеку.
“Маючи тринадцять років, я почала читати українські газети і читала багато про Степана Бандеру. З бігом часу, на підставі різних спостережень, постійної зміни прізвища, як і через факт, що навколо мого батька завжди було багато людей, в мене виникли певні здогади. Коли раз один знайомий проговорився, то я вже була певна, що Бандера — це мій батько”, — розповідала Наталя про спогади того часу.
Наталя Бандера померла у віці 44 років у Мюнхені.
4. Бандера мав хронічну хворобу
Попри захоплення спортом провідник ОУН з дитинства хворів на ревматизм суглобів, тому не міг нормально ходити, зокрема, через це він довго не міг стати членом скаутської організації “Пласт”. Туди Бандеру прийняли з третьої спроби.
Ревматизм залишався з Бандерою протягом усього життя, тому на деяких світлинах його можна побачити з паличкою. Ймовірно, з цим також був пов’язаний відносно низький зріст націоналіста — 162 сантиметри. Крім того, хвороба Бандери загострилася у польській в’язниці, після якої йому довелося проходити термінове, проте нетривале лікування.
Крім того, Бандера, який усе життя був струнким, в останні роки життя різко погладшав. Останні світлини ідеолога націоналізму незадовго до його вбивства у 50-річному віці засвідчують, що політик стрімко набрав вагу.
5. Могилу Бандери не залишають у спокої
Бандера похований на цвинтарі Вальдфрідгоф у Мюнхені, і його могилу регулярно руйнують. Наприклад, у 2018 році поліція Мюнхена відкрила справу через вандалізм над могилою Бандери з боку британського журналіста Грема Філліпса, який співпрацював із Росією. Раніше Філліпс також зривав прапори з могили Бандери і публікував відповідні відео на YouTube, називаючи Бандеру “нацистом”.
Не забудьте підписатися на наш YouTube канал Голос ІФ, дізнавайтеся новини м.Івано-Франківська та області першими!