Житловий квартал на місці пивзаводу (фото)
Для того, щоб побувати на місці пивзаводу житловий квартал, його власник має звернутися до Калуської міської ради та отримати дозвіл на виготовлення проєкту детального планування території. Далі — представити свої пропозиції, а проєкт детального планування обговорять на громадських слуханнях. І якщо міська рада затвердить ПДП, у такому разі можна буде змінити цільове призначення земельної ділянки і приступити до проєктування майбутнього комплексу.
Про це повідомляє щоденна онлайн-газета Голос ІФ з посиланням на “Вікна”.
Міська влада всіляко просуває ідею забудови території Калуського пивзаводу. Так, 19 березня міський голова Андрій Найда на своїй Facebook-сторінці написав:
«Є гарні плани реновації території пивзаводу! Це дозволить нам покращити вигляд нашого центру. Також збережеться невелике виробництво нашого калуського пива. 26 березня на громадських слуханнях історико-архітектурного опорного плану, буде презентація цього проекту».
До допису були додані ілюстрації майбутньої забудови території комплексом житлових будинків на 8-9 поверхів.
У підсумку громадські слухання не відбулися: їх організували в прямому ефірі на міському телебаченні, але відмінили через «замінування». Крім того, територія пивзаводу — за межами історичних ареалів (за проєктом історико-архітектурного опорного плану), а тому доцільність обговорення намірів власників пивзаводу на таких слуханнях є сумнівною. І в цілому реновацією території пивзаводу проєкт можна назвати умовно і частково, хіба що в плані збереження будівлі солодовні. Усе інше — нове будівництво.
Уже 1 квітня цей проєкт став головною темою онлайн зустрічі з громадою першого заступника міського голови Мирослава Тихого. Участь у ній взяв і Руслан Терешко, якого представили як власника Калуського пивзаводу.
Мирослав Тихий зазначив, що до міської влади звернулося керівництво броварні з пропозиціями щодо реновації, реконструкції, благоустрою території і «будівництва певних соціальних проєктів на ділянці, яку вони орендують».
Руслан Терешко (він є депутатом Івано-Франківської міської ради від ВО «Батьківщина», на останніх місцевих виборах міського голови обласного центру підтримав кандидатуру Руслана Марцінківа. Також з 2017 року Руслан Терешко є керівником ПрАТ «Івано-Франківський локомотиворемонтний завод», який Івано-Франківська міська влада придбала в тому ж 2017 році. — Авт.) повідомив, що має відношення до пивзаводу з 2008 року «з певними перервами». За його словами, останні три роки підприємство збиткове і дотаційне, стояло питання як про продаж (але покупця не знайшлося), так і про зупинку.
Реновацію пивзаводу з будівництвом житлового комплексу Руслан Терешко назвав майбутньою родзинкою Калуша: для мешканців тут будуть внутрішні закриті двори під охороною — з ландшафтним дизайном, ігрові і дитячі майданчики. Власне пивзавод буде займати невелику територію і розташується в історичній будівлі солодовні. Анонсували також, що тут буде музей історії пивоваріння. Ще одна родзинка житлового комплексу — 100-метрова пішохідна зона, яка з’єднає дві дороги і де планують розташувати заклади громадського харчування і торговельну зону.
Забудовника під час онлайн зустрічі не назвали. За словами Руслана Терешка, він — надійний. Власники пивзаводу обіцяють зберегти історичне пивоваріння і робочі місця на виробництві, створити нові робочі місця (в комерційній зоні), а також збудувати квартири: це альтернатива для калушан, які планують купувати житло в Івано-Франківську і воно у новому комплексі буде навіть кращим. А калушанам пропонують вже думати над назвою нового житлового кварталу: буде конкурс, а переможець отримає «достойний приз».
ЧОМУ НАМІРИ ВЛАСНИКІВ ПИВЗАВОДУ ПРОСУВАЄ МІСЬКА ВЛАДА?
Під час онлайн спілкування з громадою Мирослав Тихий пояснив, що презентація проєкту пов’язана з прозорою роботою міської влади. За його словами, треба пояснювати, що буде купуватися житло, будуть селитися молоді сім’ї (а не виїжджати в Івано-Франківськ), інвестори вкладатимуть кошти, а місто буде розбудовуватися.
Між тим, у Калуші і досі будували і будують житлові будинки з торговими та іншими об’єктами. Однак такого активного їхнього пропагування не було. Зараз таке будівництво чомусь подають як соціальний проєкт, хоча виглядає це як чиста комерція. Збудувати на орендованій земельній ділянці житловий комплекс, продати квартири і комерційну нерухомість — це, в першу чергу, прибутковий бізнес.
Наприклад, у 2018 році в Калуші затвердили проєкт детального планування території колишнього хлібокомбінату. Він також у приватній власності, а земельна ділянка площею 2,28 га — в оренді. Раніше було цільове призначення земельної ділянки — для розташування виробництва, після затвердження ПДП — для будівництва багатоквартирних житлових будинків з об’єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури. Згідно з ПДП на території хлібокомбінату пропонується збудувати житловий комплекс з шести житлових будинків на вісім-дев’ять поверхів.
Обидва проєкти дуже схожі, однак у 2018 році не було жодної активності з боку міської ради у плані пояснень намірів власника колишнього хлібокомбінату: ні презентацій посадовцями через соціальні мережі, ні розповідей про соціальну складову, необхідність підтримки інвесторів, ні фактично реклами майбутнього житлового комплексу під час офіційного заходу міської влади (онлайн зустріч транслювалася і є доступною для перегляду на офіційному сайті Калуської міської ради).
Можливо, міська влада запросить інших калуських забудівників в наступні ефіри, щоб ті розповіли, яке житло вони побудуть, яким буде благоустрій, дитячі і спортивні майданчики, нові робочі місця в магазинах на перших поверхах, як вони інвестують у будівництво і розвивають Калуш.
ХТО ВЛАСНИК КАЛУСЬКОГО ПИВЗАВОДУ?
Площа земельної ділянки, на якій планують збудувати житловий комплекс, — 3,3653 га. Вона перебуває в комунальній власності і рішенням Калуської міської ради №3113 від 26 травня 2015 року її передали в оренду ТОВ «ТД Калуський бровар» терміном на п’ять років — для обслуговування цілісного майнового комплексу пивзаводу. За останніми даними з сайту міської ради, станом на 1 листопада 2020 року орендар земельної ділянки не змінився (річне нарахування орендної плати становить близько 625,5 тис. гривень). Підставою для передачі земельної ділянки комунальної власності в оренду є право власності на нерухоме майно, яке на ній розташоване.
ТОВ «ТД Калуський бровар», за надими Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зареєстроване 10 січня 2014 року, місцезнаходження юридичної особи — місто Львів. Засновницею і кінцевим бенефіціарним власником товариства є мешканка Івано-Франківська Лариса Голосова. Основний вид діяльності — надання в оренду й експлуатація власного чи орендованого нерухомого майна, статутний капітал товариства — 10 тис. гривень. За даними opendatabot.ua, Лариса Голосова стала єдиним бенефіціарним власником ТОВ «ТД Калуський бровар» у березні 2018 році. До того власниками товариства у різні періоди були, зокрема, Роман Тимків, Любомир Романів, ТОВ «Нікром груп ЛТД» (його засновник — теж Роман Тимків).
Попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований пивзавод, було ТОВ «Калуський бровар». Це товариство було зареєстроване в Івано-Франківську 15 листопада 2011 року зі статутним капіталом 1,8 млн гривень. Засновники — Лариса Голосова, Андрій Слюсар і Любомир Романів. У 2015 році Господарський суд Івано-Франківської області відкрив провадження про банкрутство товариства (за заявою податкової інспекції). 2018 року суд ухвалив рішення про ліквідацію ТОВ «Калуський бровар», а у зв’язку з недостатністю майна боржника вимоги кредиторів на майже 7,9 млн гривень було списано.
Так ж доля спіткала і ТОВ «Карпати плюс 2004», яке було зареєстроване в Калуші за адресою пивзаводу 30 листопада 2004 року зі статутним капіталом 700 тис. гривень. Його основний вид діяльності — виробництво пива. Власником і засновником ТОВ «Карпати плюс 2004» вказаний Руслан Терешко. Провадження у справі про банкрутство було відкрите в липні 2012 року за заявою ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк». Реалізованих активів не вистачило навіть для задоволення вимог кредиторів першої черги, борги на десятки мільйонів гривень залишилися непогашеними і в січні 2016 року суд прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.
У деклараціях Руслана Терешка за 2016-2017 роки є дохід від підприємницької діяльності, який він отримав у Тисменицькій філії ТзОВ «Калуш бровар дистрибюшн». Це товариство зареєстроване у травні 2015 року у Львові. Одним з засновників у різні періоди, до листопада 2020 року, було ТОВ «ТД Калуський бровар». Зараз його перейменували на ТОВ «БІР-КОМ», перереєстрували у Києві, а єдиним бенефіціарним власником є мешканець Донецької області Рустам Лазаренко.
Також за адресою пивзаводу в 2014 році було зареєстровано ТОВ «ВП Калуський бровар» зі статутним капіталом 1000 гривень. Його спеціалізація — виробництво пива. Власники два — Андрій Кулачок і Роман Тимків.
Додамо: в декларації Руслана Терешка на сайті НАЗК немає жодної інформації, яка б свідчила, що він є власником Калуського пивзаводу. Зокрема, в декларації за 2020 рік вказано, що він є кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «Ремонтно-дорожне водоканалізаційне управління», СТ «Франківське» і ТОВ «Регіональна торгова компанія». А в 2009 році зареєстрував на себе право власності на торгові марки «Калуський бровар» і «Калуське 1565».
ЩО ДАЛІ?
Для того, щоб побувати на місці пивзаводу житловий квартал, його власник має звернутися до Калуської міської ради та отримати дозвіл на виготовлення проєкту детального планування території. Далі — представити свої пропозиції, а проєкт детального планування обговорять на громадських слуханнях. І якщо міська рада затвердить ПДП, то можна буде змінити цільове призначення земельної ділянки і приступити до проєктування майбутнього комплексу.
На даному етапі жодних рішень немає: відсутній навіть проєкт рішення міської ради про надання дозволу на виготовлення ПДП. І зважаючи на те, що презентація майбутнього будівництва вже фактично відбулася, можна очікувати, що рішення прийматимуть швидко. До речі, на 1 березня поточного року за даними youcontrol.com.ua ТОВ «ТД Калуський бровар» має понад 719 тис. гривень боргу перед місцевим бюджетом. Тож, якщо компанія звернеться за дозволом на виготовлення ПДП, міська влада матиме чудову нагоду нагадати орендарю земельної ділянки про необхідність своєчасної сплати податків до місцевого бюджету.
Богдана ТИМЧИШИН, журналістка