Природна перлина Прикарпаття: на Касовій горі збереглися популяції унікальних рослин (фото)

Для третьокласників Залуквянського ліцею науковці Галицького національного природного парку провели цікаву екскурсію на Касову гору.

Про це інформує щоденна онлайн-газета Голос ІФ з посиланням на Управління лісового та мисливського господарства.

Мандрівка дітям запам’ятається надовго. Адже Касова гора вважається природною перлиною Прикарпаття й оповита безліччю легенд.

«Гора розташована в межах Бурштинського Опілля, на кількох пагорбах, що прилягають до Бурштинського водосховища. Це унікальний об’єкт з рідкісним поєднанням скелястих горбів і гіпсових скель, вкритих реліктовою степовою рослинністю, – розповідає Оксана Ісарик, фахівець з екоосвіти Галицького НПП. – На Касовій горі росте понад 300 видів рослин. Тут збереглися найбільші у регіоні популяції зникаючих степових рослин: чотири види ковили, три види сон-трави, горицвіт, з десяток орхідей, з-поміж котрих надзвичайно цінні Зозулинець обпалений та Венерині черевички, занесених до Червоної книги України. З птахів можна зустріти сірого сорокопуда, деркача, польового луня».

З вершин Касової гори відкриваються чудові краєвиди на р. Дністер, придністровську долину та Галич, інформує “Галка” з посиланням на  прожилками, яке називають алебастром, – розповідає вчителька Залуквянського ліцею Галина Квасній. – У 30-х роках XIX ст. на камінь звернув увагу один із власників Бурштина і започаткував алебастровий промисел. Але масова обробка цього каменю почалася лише через сто років. З алебастру робили підсвічники, попільнички, вази, чорнильниці, пудрениці, скульптурки тварин, риб, птахів. Шаленої популярності алебастрові речі набули в середині 30-х років XX століття. Багато селян займалися продажем і доставкою сировини відомим скульпторам. Такий промисел дуже збіднив природні запаси мінералу».

З Касовою горою пов’язано чимало легенд. Вважається, що колись у лабіринтах карстових печер князь Данило Галицький зберігав золото та коштовності. Інша легенда переповідає, що в таємному сховку в одному з підземних ходів тримав свою скарбницю бовшівський боярин. Одного дня вхід до печери несподівано обвалився – і скарби назавжди залишилися всередині гори. Відтоді люди назвали гору Касовою.

Насправді назва гори походить від слова «косовиця», а не «каса», як вважає більшість.