Вареники з калиною та “плєс”. Прикарпатці поділилися історіями зі святкування Різдва
З телефоном в очікуванні виклику чи за столом бабусиної хати, в автобусі дорогою на матч або вдома з рідними — медик, актор, волонтерка, лікарка і тренер команди чемпіонів.
Про це поділилися із Суспільним історіями зі святкування Різдва та розповіли, де відзначатимуть свято цього року, інформує щоденна онлайн – газета Голос ІФ.
Лікарка-анестезіологиня Івано-Франківської центральної міської клінічної лікарні Іванна Дидик
” Зазвичай на всі різдвяні свята я беру відпустку, лечу до своїх батьків у США, і ми разом святкуємо. Цього року, зважаючи на велику кількість пацієнтів, ймовірно, святкуватиму в місті з тіткою і дядьком. Можливо, навіть буду працювати в ці дні. Минулого року святкувала з батьками. У нас традиційно я печу пампушки, мама готує кутю, тато товче мак”.
“У дитинстві різдвяні свята — це найкращий час, який я завжди згадую з посмішкою. Тоді ми завжди усією сім’єю збиралися в бабусі за святковим столом, і кожен мав якусь роботу. Ми колядували, ходили від хати до хати, вмивалися у холодній воді, коли перша зірочка сходила, молилися, обов’язково був дідух. О 3:00-4:00 в нас була Служба Божа. У церкву ми йшли всією сім’єю. Те Різдво неможливо порівняти з теперішнім, тоді й зима була холодніша, казковіша.
Я завжди засинала у бабусі на печі, це було для мене найтепліше і найзатишніше місце. Коли 7 січня вранці були морози 20-30°C, ми навіть на вулицю не могли вийти, бо двері замерзли. Ми на шибках із братами й сестрами по інею малювали візерунки. У нас була також традиція — вареники з різними начинками — з маком, шоколадом, калиною. Були з монетами: кому траплялася монета, той увесь рік був багатий. Мені завжди траплялася і, між іншим, за коляду я найбільше заробляла”.
“Різдвяні свята — мої улюблені, особливо люблю підготовку до них. Це — казково, з відчуттям дива. Навіть на роботі ми завжди робимо казкову атмосферу. У нас завжди є ялинка. Ми задекорували наш відділ, даруємо одне одному подарунки, от зараз на Миколая обмінялися, щоб у цю “коронавірусну рутину” внести трошки свята”.