Жителі двох прикарпатських сіл виступають проти видобутку солі з Верхньострутинського родовища

Понад 300 жителів Верхнього Струтиня Рожнятівської громади, що на Івано-Франківщині, підписали лист із вимогою не допустити видобуток солі у родовищі поблизу села.

Про це повідомляє  щоденна онлайн-газета Голос ІФ  з посиланням на Суспільне Карпати.

За словами старости Нижнього Струтиня Андрія Кравціва, такий самий лист готують і місцеві жителі. Його планують надіслати Президенту України та в Держслужбу геології та надр. 28 січня десятеро людей прийшли до голови Рожнятівської громади з проханням заборонити видобуток солі компанії, яка вже виграла тендер на дозвіл користування надрами.

Жителі сіл Верхній та Нижній Струтинь зібралися біля приміщення Рожнятівської селищної ради. Вони виступають проти видобування солі з родовища поблизу їхніх сіл. Житель Верхнього Струтиня Роман Перегіняк каже, що побачив на сайті ProZorro. Продажі інформацію про проведення аукціону з продажу дозволів на користування надрами на ділянці Верхньострутинського родовища. Там йдеться, що в аукціоні перемогло товариство “Міжнародний інститут проблем управління та фінансових ризиків”. Йому надали дозвіл на геологічне вивчення та дослідно-промислову розробку родовищ на п’ять років. Замовником аукціону є Державна служба геології та надр.

Роман Перегіняк хвилюється, що видобування солі може мати негативні екологічні наслідки для його села.

“Люди категорично проти цього, адже вимиватимуться пласти солі, і це буде загрожувати екологічною катастрофою – пропаданню води з криниць, засолюванню річок і засолюванню грунтів. Ми маємо приклад Калуша, до чого там призвело видобування солі. Так само буде і в нас”, — каже Роман Перегіняк.

Житель Нижнього Струтиня Роман Годованець каже, що також не хоче, аби поблизу його села видобували сіль, та не готовий іти на компроміси.

“Щодо робочих місць. Я думаю, що у нас немає таких спеціалістів. Я вважаю, навіть якщо вони щось будуть там робити, то завезуть своїх фахівців. З одного боку — це добре, що обіцяють робочі місця, люди матимуть зарплати. Але з іншого боку, якщо порівняти, яка виникне проблема після цього, то це в жодні рамки не вкладається”, — розповідає Роман Годованець.

Староста Нижнього Струтиня Андрій Кравців каже, жителі села також не задоволені тим, що їм не повідомили про наміри “Міжнародного інституту проблем управління та фінансових ризиків” щодо вивчення та розробки родовища. Зараз вони підписують лист з проханням не допустити видобування солі поблизу села. Документ планують передати депутатам Рожнятівської територіальної громади, щоб вони на сесії звернулися до Президента та Держслужби геології та надр. Станом на 28 січня лист підписали 60% місцевих жителів.

“Знаю, що є різні способи видобутку солі — шахтні, кар’єрні. Можна вислухати та дійти згоди, тим більше коли приїжджають люди й говорять з громадою. А коли ти розумієш, що тебе ставлять перед фактом і невідомо, що після цього буде, то ні ці гроші, ні якийсь там розвиток таким шляхом не потрібен”, — говорить Андрій Кравців.

У селі Верхній Струтинь готують такий самий лист-звернення з підписами місцевих жителів, розповідає староста Ігор Шурло. Чоловік розповідає, де розташована ділянка Верхньострутинського родовища, на користування надрами якої надали дозвіл через аукціон.

“Це — орієнтовно 139 га. Це — територія між селами Верхній Струтинь та Нижній Струтинь. Далі вона продовжується у ліс до села Ясеновець Дубівської громади й частково охоплює територію ще однієї сусідньої Спаської громади”, — розповідає Ігор Шурло.

Фото: Суспільне Карпати

На зустрічі з жителями Нижнього Струтиня і Верхнього Струтиня голова Рожнятівської громади Василь Рибчак сказав, що також проти видобування солі у Верхньострутинському родовищі.

“Ми цьому процесу перешкодити не можемо. Якщо вони продали, якщо інвестор донецький чи хто там виграв, він мусить зрозуміти, що повинен працювати з громадою. Він не може провести видобуток після того, як отримає ліцензію, поки не укладе договір оренди на земельну ділянку. Наскільки я вивчав це питання, нам треба найбільше переживати, щоб в обхід громади це не вийшло. Бо це не землі нашої громади, це — землі лісового фонду. Тому нам ще також треба звернутися до Держагентства лісових ресурсів України, аби вони не надали такий дозвіл оренди”, — каже Василь Рибчак.

За словами доцента кафедри хімії середовища та хімічної освіти Прикарпатського національного університету Миколи Матківського, спочатку інвестор проводитиме геологічне вивчення родовища, аби дізнатися, чи буде йому економічно вигідно видобувати тут сіль. Опісля визначатиме, яким способом можна його розробити. Аби зробити висновки, чи матиме видобування солі у цьому родовищі небезпечні екологічні наслідки, потрібно дочекатися результатів досліджень, каже Микола Матківський.

Кореспондентка Суспільного надіслала інформаційний запит у Держслужбу геології та надр, щоб дізнатися, чому там вирішили продати дозвіл на користування надрами частини Верхньострутинського родовища.

Що відомо про переможця аукціону

За інформацією Youcontrol, ТОВ “Міжнародний інститут проблем управління та фінансових ризиків” зареєстрований у Костянтинівці Донецької області. Товариство очолює Олексій Чилкін. Організація займається дослідженнями й експериментальними розробками у сфері суспільних і гуманітарних наук, наданням в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, консультуванням з питань комерційної діяльності й керування. Розмір статутного капіталу “Міжнародного інституту проблем управління та фінансових ризиків” складає 231 250 грн.

Верхньострутинське родовище виставили на аукціон 6 грудня 2021 року за початковою ціною 2 млн 647 тис. 125 грн без ПДВ. В аукціоні взяли участь дві компанії — “Завод “Екосплав” та “Міжнародний інститут проблем управління та фінансових ризиків”. Остання перемогла, запропонувавши 3 млн грн.

Читайте найголовніші новини Івано-Франківська та Прикарпаття на сайті Голос ІФ. Дивіться відео-новини, розслідутання на YouTube каналі Голос ІФ.

Підтримати Голос ІФ: ПриватБанк 4246 0010 0028 2636.