Бандюги та карателі. 10 цитат про Росію з інтерв’ю Джохара Дудаєва 1995 року, ніби сказаних сьогодні

У розпал Першої чеченської війни і за рік до своєї загибелі чеченський лідер Джохар Дудаєв дав інтерв’ю, в якому розповів про людиноненависницьку ідеологію русизму, перетворення радянської армії на жорстоку банду та плани Москви щодо України.

Про це інформує щоденна онлайн-газета Голос ІФ .

«Вбивають мирних жителів, мирних, нічим не захищених. Вбивають, і до того ж як — з відстані недосяжної. З повітря та артилерійським вогнем зносять з лиця Землі, потім приходять у населений пункт і починають ґвалтувати та мародерствувати. Вивозять усе, аж до брудної жіночої білизни». Це опис звірств російської армії, але не в сучасній Україні, а в Чеченській республіці Ічкерія та 30 років тому.

Так говорив про військові злочини Джохар Дудаєв, перший президент Чеченської республіки Ічкерія, генерал-майор авіації Радянської армії. Після розпаду СРСР Москва не визнала незалежності Ічкерії, і в 1994 розв’язала Першу чеченську війну.

За два роки потому Дудаєв був убитий російською авіаційною ракетою: завдяки спеціально розробленому приладу для перехоплення сигналу від супутникового телефону, російським спецслужбам вдалося встановити місце знаходження чеченського лідера, коли той телефонував тодішньому депутату Держдуми Росії Костянтину Боровому.

НВ публікує уривки з інтерв’ю Дудаєва, яке той дав у 1995 році, за рік до своєї смерті, російській телепрограмі Взгляд.

Про русизм — людиноненависницьку ідеологію, якою заражена Росія

Народи колишнього чи нинішнього, чи майбутнього союзу, і зокрема Росія, хворі на русизм. Причому [це] дуже небезпечна хронічна тяжка хвороба. Русизм страшніший за фашизм, нацизм, расизм — усі людиноненависницькі ідеології. Хочуть вони того чи ні. І цю страшну недугу, напевно, можна вилікувати лише найтяжчими випробуваннями. Єдиний, мабуть, народ на землі, ні в що не віруючий, бездуховний, аморальний і відсталий від розвитку людства безнадійно і надовго — це росіяни. […] Випробування на російський народ чекають дуже важкі, і прогноз — несприятливий. […] Шляхи духовності та нової ідеї [для Росії] закриті. Нині політики та ідеологи намагаються обрати третій шлях — слов’янізації, об’єднання на слов’янській основі. Із цього теж нічого не вийде, оскільки головний складовий компонент слов’янізації — українці ніколи не змиряться з русифікацією та русизмом.

Ці авантюристи-політики зруйнували радянську армію, її підвалини, здавалося б, оплот миру, захисту інтересів 300-мільйонного цивільного населення СРСР. І вони ж зараз є звичайними бандюгами, у викривленому огидному хижому, тваринному вигляді, знищуючи просто так, застосовуючи всі види озброєння та військової техніки, засоби масового знищення, демонструючи свою жорстокість щодо мирного населення […] Завдання було зробити армію карателів. А вищий командуючий склад, досвідчені, знаючі, що таке армія, навіщо вона призначена, — високодисципліновані, високопрофесійні воєначальники були неугодні. […] Зараз армія перетворилася на основний фактор насильства — буквально лічені місяці та роки перетворили цю армію на каральну. Он моряки — хизуються тим, що вони здійснювали каральну [діяльність]. І засоби масової інформації видають це майже за подвиг. Вбивають мирних жителів, мирних, нічим не захищених. Вбивають, і до того ж як — з відстані недосяжної. З повітря та артилерійським вогнем зносять з лиця Землі, потім приходять у населений пункт і починають ґвалтувати та мародерствувати. Вивозять усе, аж до брудної жіночої білизни. Цим займаються генерали.

Про нелюдське ставлення Москви до своїх солдатів

Що найстрашніше — що російська сторона до своїх же посланців сюди на цю бійню ставиться настільки аморально: зариває в ями сотнями, трупи гниють, [їх] їдять собаки, їдять кішки. На огляд усього світу. І демонструє: ось-де ми які жорстокі — і до своїх, і до чужих; що з нас питати?

Як Москва створює ідеологічне прикриття для своєї агресії

Там, де людиноненависницька ідеологія, там завжди потрібно придумати якийсь блеф, вигадати якусь мафію: чи то сицилійську, потім спекулювати на німецькому фашизмі, якому був зламаний хребет усім світом, […] потім придумали єврейський сіонізм і давай євреїв клясти усім світом та у зручному випадку «ату їх!»

Потім ця карта не спрацьовувати стала, потрібен був новий міф — чеченська мафія. І ця не спрацювала карта: весь світ побачив, що мафії, яку хочуть бачити в чеченцях, її немає. Вся вона, мафія, сидить у Москві. Тоді вигадали якийсь фундаменталізм, і він не спрацював. Коли всі ці ярлики не спрацювали, і немає нової карти для розігрування своєї ідеології людиноненависницької, ось тоді [тих], хто чинив опір, не дав цим ярликам прижитися — ось їх треба й знищити, ось тому пішли на чеченців. Немає чеченців і немає проблем — таким був задум. […]

Я, чесно кажучи, хотів би, щоб чеченці та інші нарешті відповідали росіянам тим, на що вони заслуговують. Інакше [росіяни] не зрозуміють. Жорстокість зупиняється лише жорстокістю, війна — лише війною. Дивіться, що вони роблять у селах, у населених пунктах, у Грозному.

Читайте найголовніші новини Івано-Франківська та Прикарпаття на сайті Голос ІФ.  Дивіться відео-новини, розслідування на YouTube каналі Голос ІФ.