Панічна атака: чому виникає та як з нею впоратись (фото)

Статистичні дані свідчать, що у середньому одна людина з десяти принаймні раз переживала напад паніки.

Зазвичай впродовж життя трапляється один або два панічні напади, які, найімовірніше, припиняються, коли зникає стресова ситуація.

Сьогодні, у час повномасштабної війни, люди стали особливо вразливими до панічних атак. Водночас їх часто плутають з серцевим нападом й інфарктом міокарда.

Про це інформує щоденна онлайн – газета Голос ІФ з посиланням на Фіртка.

Так, згідно з дослідженнями, генетика, стрес, важка травма або ж темперамент, чутливий до стресу чи схильний до негативних емоцій можуть бути причинами, які викликають панічні атаки чи розлади.

Якщо ж говорити про симптоми, то їх зазвичай буває мінімум чотири з нижчеперелічених:

• прискорений серцевий ритм;
• пітливість;
• задуха чи ком у горлі;
• тремтіння й гарячка;
• страх небезпеки, втрати контролю або смерті;
• запаморочення, слабкість й нудота;
• біль у грудях, животі чи головний біль;
• дезорієнтація або навіть деперсоналізація.

«Потрібно знати, що в психіатрії розрізняють психічні атаки та панічний розлад.

Психічні атаки — явище неспецифічне, яке може виникнути як при інших психічних розладах, наприклад при тривожному розладі чи депресії, так і бути симптомом соматичних хвороб, наприклад, гіпертиреозу (надмірної активності щитоподібної залози).

Відповідно причини явищ різноманітні. Тривога зазвичай пов’язана з чимось, що сприймається як загроза чи стрес.

Найчастіше атаки проявляються нестачею повітря, сильним серцебиттям, пітливістю та тремором, стисненням у грудях, страхом смерті тощо», — пояснює лікар-психіатр Тарас Матіяш.

Як допомогти людині, у якої панічна атака?

Допомога собі чи іншій людині різнитиметься в залежності від того, чи виникла атака вперше, і від того, чи знаєте ви людину. Якщо стан дає про себе знати вперше, то основна допомога — виклик швидкої медичної допомоги чи доїзд до лікарні своїм транспортом, адже симптоми, подібні на симптоми панічної атаки, можуть виникати й при серйозних станах — інфаркті міокарда, дебюті астми, гіпертонічній кризі.

«У тому випадку, коли атаки не вперше і ви знаєте людину — то часто вистачить закликати людину спокійно дихати, сконцентруватися на якомусь об’єкті, бути поруч з нею та говорити короткими й нескладними реченнями, проте, така тактика діє не завжди.

Важливо розуміти, що краще не робити припущень щодо потреб людини, запитати про них у неї.

Не зайвим буде й зателефонувати психіатру чи психотерапевту, якщо атака інтенсивніша, та попросити поради щодо дій», — розповідає Тарас Матіяш.

За словами лікаря-психіатра, у 99,9% панічна атака не може стати причиною смерті, хоча особі й здається, наче вона помирає.

«Звичайно, що інколи трапляються випадки з травматизмом, які можуть бути небезпечними для життя.

Наприклад, для панічної атаки нетипові втрати свідомості (тривога підвищує артеріальний тиск, відповідно до мозку надходить більше крові), але часом вони трапляються.

Під час втрати свідомості та падіння можна вдаритися головою і травмуватися. Проте, такі випадки надзвичайно рідкісні».

Сьогодні лікування панічного розладу може бути цілком ефективним. Воно включає медикаменти й спрямовану психотерапію. Водночас самолікування може призвести до небажаних та небезпечних наслідків.

«Лікування панічних атак йде від найпростіших не фармакологічних заходів та закінчується використанням психофармакології.

Часто інтенсивність атак зменшується після звичайної едукації, тобто пояснення, що це таке, чому виникає, що напади не смертельні тощо.

І досить часто такого інформування вже вистачає, аби кількість випадків панічних атак зменшилась й вони не перейшли в панічний розлад», — уточнює Тарас Матіяш.

Лікар-психіатр додає, що існують також різні варіанти самодопомоги. У тих випадках, коли самодопомоги недостатньо, то ефективною є психотерапія, яка й допомагає левовій частині пацієнтів.

«Чимало пацієнтів не реагують на цей метод або від самого початку мають дуже важкий перебіг.

Для таких пацієнтів існують антидепресанти та протитривожні засоби, зрідка навіть антипсихотики, які виписує психіатр».

Довідково: панічні атаки – безпричинні неконтрольовані напади інтенсивної тривоги й страху. Виникають раптово й тривають від п’яти до тридцяти хвилин. Вони не є смертельними, але можуть зробити життя пацієнта нестерпним й часто ведуть до невротичних та депресивних розладів.

Важливо: якщо своєчасно звернутись за допомогою до фахівця, то панічні атаки ефективно піддаються лікуванню.

Не забудьте підписатися на наш YouTube канал Голос ІФ, дізнавайтеся актуальні новини м.Івано-Франківська та області першими!

Підтримати Голос ІФ: ПриватБанк 4246 0010 0028 2636.