«Едельвейси» творять історію сьогодні, – командир 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади (відео)
Сьогодні «едельвейси» захищають Україну на Бахмутському напрямку. Минулого року під керівництвом Михайла Сидоренка підрозділи звільнили чимало населених пунктів Київщини та відбили масований наступ ворога та втримали рубежі біля Покровського Донецької області.
Про це інформує щоденна онлайн-газета Голос ІФ з посиланням на Версії.
У своєму першому інтерв’ю командир 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади розповів про свій бойовий досвід, чи витримаємо ми навалу ворога та чи вистачить зброї на безкінечний потік російських зеків.
10 бригада є кадровою, тому в складі окремі гірсько-штурмові батальйони, є танковий батальйон, протитанковий дивізіон, підрозділ артилерії, і окремий підрозділ бойового та логістичного забезпечення. Сидоренко 14 років був у танкових військах, пройшов шлях від командира взводу до командира лінійного танкового батальйону. Був начальником штабу 53-ї окремої механізованої бригади ім. Князя Мономаха, а з березня минулого року виконує обов’язки командира прикарпатських «едельвейсів».
«Я свій бойовий шлях розпочав з начальника штабу батальйону, коли лише формувався штаб антитерористичної операції в Ізюмі. Про війну не начуваний, безпосередньо приймав участь. Можливо десь там в окопах з хлопцями не сидів, але знаю, що таке планування бою, що таке обстріли, що таке контратаки. Ну, і в цілому, що таке управління військами», – розповів військовий.
Станом на сьогодні керівниками більшості батальйонів є відносно молоді хлопці, які з перших днів свого випуску з вищих військових навчальних закладів безпосередньо вже були в окопах, з хлопцями з 2014-го року і по сьогоднішній день. Це люди, які адекватно вміють приймати рішення, аналізувати ту ситуацію, яка складається на полі бою.
«Тобто він пів року назад був, наприклад, начальником штабу батальйону, а сьогодні він вже командир окремого гірсько-штурмового батальйону і свій передовий досвід, який отримав від того чи іншого командира, він вже безпосередньо втілює в життя у своїх підрозділах. Командування і штаби батальйонів мають досить такий молодцюватий вигляд. Вік тієї командної ланки, яка наразі є у військовій частині, а ми беремо основні підрозділи, це менше 30 років, десь 28 років середній вік. Більш досвідчені командири, які, скажімо так, були на початках формування військової частини, то вони вже 3-4 роки були на посаді, чим довели свою спроможність йти вище. Здійснювати управління вже більшими такими колективами, тобто бригадами, полками, бути начальниками штабів бригад, бути заступниками командирів бригад», – пояснив начальник бригади.
Бійці 10-ї бригади виконують завдання на Бахмутському напрямку, він є один з найважливіших загрозливих напрямків. Ворог туди кинув мабуть максимальну кількість своїх сил і підрозділів. Наші захисники неодноразово брали в полон вагнерівців. Михайло Сидоренко каже, що зараз іде так звана категорія з літерою «К» – кашники.
«Це просто зеки, які мають хоч якийсь там шанс, як вони пояснюють, перегорнути аркуш свого блокнота і почати нове життя. Тобто у нього пʼять ходок, 24 роки тюрми, а він чомусь вирішив, що саме на теренах Української держави він перегорне аркуш і почне з чистого. Такого не буває, тому хлопці бригади та багато підрозділів, що виконують бойові завдання саме на цьому напрямку, знищують їх. Проблематика, що їх забагато…просто забагато», – зазначає командир бригади. Попри всі труднощі на полі бою, наші захисники витримують навалу ворога. І роблять усе, щоб наблизити нашу перемогу.
«На майбутнє забігати не хотілось би, але я людина така, що завжди каже, що все закінчиться перемогою України в цій клятій війні. Тому, дивлюсь ввечері новини і бачу, що будуть певного роду поставки. Я думаю, що будуть нарешті навчені під натівський калібр танкісти, під Leopard-2, на Bradley відповідно, артилерії ще там трішечки нам знаю дають держави НАТО. Перемога буде за нами, однозначно», – впевнений командир «едельвейсів».
Сидоренко зазначає, що захисники є творцями історії. Саме українські «едельвейси» творять історію сьогодні і зараз.
«У багатьох перехопленнях ворога були такі фрази, як «подивись, чи немає там документів “десятки», там стояли “едельвейси». Найдіть мені ці документи, що там десь розбомбили, що саме там мають бути якісь тіла можливо». Вороги шукали просто привʼязку, щоб потім у своїх телеграм-каналах викласти, що от є документ чи шеврон бригади, що ми тут розбили. Вони вже точно будуть розганяти тему, що ми нацисти, тому я не звертаю на то увагу. Хай бояться. І з одного боку пишаєшся тим, але з іншого боку розумію, що у війні все ж на жаль люди героїчно гинуть за нашу землю…», – каже військовий.
