Як згадують загиблого Героя України Дмитра Коцюбайла, відомого як Да Вінчі (відео+фото)
7 березня 2023 року президент Зеленський повідомив про загибель на фронті Героя України Дмитра Коцюбайла, відомого як Да Вінчі. Він захищав Україну у складі 67 окремої механізованої бригади, командував спецпідрозділом “Вовки Да Вінчі”. Воїну було 27 років. Як згадують Дмитра, читайте в матеріалі Суспільного.
“Це сталося у нас на очах. Обстріл. Ти сказав нам залишитись в укритті. Вибухи, багато вибухів. За хвилину крики: Медика! Медика! Да Вінчі! Ми до останнього вірили. Ми до останнього молились”.
Так про обставини загибелі Дмитра Коцюбайла написав військовий фотограф Костянтин Ліберов, який останні декілька днів перебував з ним на фронті, інформує щоденна онлайн-газета Голос ІФ.
“Позавчора ти на моїх очах в‘їхав на танку у ворожу посадку, а після цього повів за собою на штурм людей. І вони пішли, не роздумуючи, бо вірили своєму командирові. Наступного дня ти голими руками з однією баклажкою води гасив танк, що загорівся з повним бойовим комплектом, в той час, коли всі боялися навіть наблизитись до нього. Герой України. Кращий з кращих. Воїн. Друг. Легенда”, — йдеться у дописі
Найкращий командир, побратим, лідер
Спогадами про бійця поділилися на каналі спецпідрозділу “Вовки Да Вінчі” у Telegram.
“Ми називалися “Вовки Да Вінчі” саме тому, що ми завжди йшли за ним у бій. Він був для нас найкращим командиром, побратимом, лідером і взірцевим націоналістом. Наша бойова родина зазнала непоправної втрати. Сьогодні вся Україна втратила легендарного командира. Віднині його боротьбу мусимо продовжувати всі ми. В ім’я наших полеглих героїв ми виграємо цю війну, випаливши російських окупантів з нашої землі”.
Побратим бійця, лідер неформального молодіжного руху “Гонор” Сергій Філімонов пригадує Дмитра, як турботливого друга та хоробру людину.
“Да Вінчі постійно за мене хвилювався і відмовляв робити небезпечні завдання особисто. Але коли вбили Вітаху, а нам зробили засаду, ми з Да Вінчі пішли витягати тіло разом. Ми ходили на переправу в Білогорівці не за технікою, а за загиблими хлопцями з 80-ки. Брате, я можу стільки за тебе сказати, але слів немає. Дуже радий, що життя нас звело. Мені буде дуже тебе не вистачати”.
“Ворожа наволоч боїться навіть згадки твого псевдо, а твої “вовки” загризають кремлівських шакалів на українському Донбасі, смертельно розривають окупантів, не знаючи жалю до них. Роблять все, не шкодуючи себе, рятуючи Україну від варварів зі сходу! Ти загинув, як герой, як чоловік, як воїн, як справжній націоналіст, що мріяв про вільну та справедливу Україну! Ти був лідером, авторитетом, легендою!” — написали на сторінці 67 окремої механіхованої бригади ДУК у Facebook.
Капелан Микола Мединський пише про загиблого воїна так: “В бою загинув Да Вінчі, мій друг, побратим і герой України, доброволець, людина-символ, людина-хоробрість — Дмитро Коцюбайло. Боєць 67 окремої механізованої бригади, комбат. Царство небесне Да Вінчі”.
Він — з покоління, яке, крім війни, не бачило практично нічого
Найсміливіший, найпрофесійніший, справжній лідер та ватажок, чесна і чиста людина без другого дна — такими словами згадує Да Вінчі засновник благодійного фонду “Повернись живим” Віталій Дейнега.
“Найтрагічніше у смерті Дмитра Коцюбайла в тому, що він — з покоління, яке, крім війни, не бачило практично нічого. Період життя, в який закохуються, роблять помилки, знаходять першу роботу, купують першу машину, починають подорожувати, “шукають себе” і роблять багато милих речей, про які потрім соромно згадувати, в його житті був відсутній. Йому пощастило кохати та бути коханим. Але його життя складалося з боїв, окопів та смерті, і радості він бачив значно менше за однолітків”.
“Піти на війну добровольцем у 18. Провести на фронті третину життя. Здобути славу затятого воїна, ювеліра арти, справжнього командира! Стати прикладом для наслідування! Стати жахом для ворогів. Стати Народним Героєм і Героєм України. Здобути смерть в бою та залишитися жити вічно у нашій пам‘яті, у назвах вулиць, в іменах дітей, які будуть названі на твою честь, друже! Дмитро Коцюбайло. Друг Да Вінчі. Вічно в строю!” — написав на своїй сторінці у Facebook волонтер Сергій Притула.
Ще за життя встиг стати частиною нашої історії
Письменник Сергій Жадан у Facebook поділився спогадами про Дмитра Коцюбайла.
“Пам’ятаю, як першої воєнної зими, десь перед Різдвом (чи по Різдву?), ми приїхали в Піски. Нас відразу повели “на позицію Да Вінчі”. Він уже тоді був легендою. Самого Да Вінчі не було. На наше запитання: де він, бійці шанобливо й трішки іронічно сказали – поїхав складати сесію. Ось ця шанобливість — її потім траплялося бачити й чути десятки разів”, — йдеться у дописі.
Сергій Жадан пише: особисто познайомився з Дмитром Коцюбайлом в Авдіївці.
“Він із нами — музикантами, письменниками, волонтерами – був доволі стриманий. Так і не перейшов на ти. Це було дуже дивно. З бійцями, наскільки можна було помітити, він був упевнений і переконливий. По-справжньому ставав відвертим і відкритим, коли розповідав про роботу, показував відео, показував карти. Видно було, що фронт — його стихія, що він на цьому знається, що за ним величезний потенціал”, — пише Жадан.
“Він ще за життя встиг стати частиною нашої історії. Без жодних перебільшень. Да Вінчі ще за життя був там, де були Кривоніс, Гонта, Болбочан, Чучупака, Шухевич. Епічна історична постать — глибока, виразна, цілісна. Нам пощастило бути з ним знайомим, мати можливість спостерігати за його чином, за його роботою, за його боротьбою. Наші діти й онуки будуть носити футболки з його обличчям. Просто тому, що це було обличчя чесного й сумлінного чоловіка, який прожив життя коротко, послідовно та яскраво, лишаючи після себе пам’ять, лишаючи після себе почуття гідності”, — написав Сергій Жадан.
Про смерть Да Вінчі на своїй сторінці у Facebook написав журналіст Юрій Бутусов та поділився спогадами про нього.
“Це ти навчив мене вітатися “Слава Україні”. Це з тобою я перейшов на українську, це ти навчав мене дуже багатьом речам. За дев’ять років ти зробив неймовірний шлях від революціонера з коктейлем Молотова на Майдані до командира механізованого батальйону, який керує вогнем батарей та танків, і веде в бій сотні людей, твердих у своїй волі, завдяки своєму 27-річному командиру. Я часто сумніваюся в собі, але ніколи не сумнівався в тобі”, — пише Юрій Бутусов.
“У бою загинув Герой України Дмитро Коцюбайло “Да Вінчі”. Хоробрий воїн, крутий командир та справжній патріот своєї країни, що від самого початку війни боронив нас з вами. Це — величезна втрата для нас усіх, для нашої країни та Сил оборони. Вічна слава та честь великій людині”, — написав український громадський діяч, юрист, блогер та волонтер Сергій Стерненко.
Засновник руху “UAnimals” Олександр Тодорчук поділився історією про першу штурмову роту ДУК “Правий сектор” та їхнього командира Дмитра Коцюбайла, яка трапилася у перші дні повномасштабного вторгнення РФ в Україну.
“У перший день повномасштабного вторгнення я отримав повідомлення від українських військових зі Сходу: “В нашій частині живе вовк. Ми готуємось до важких боїв і боїмося, що не зможемо про нього попіклуватися”. То були перші години після початку війни й жоден водій не погоджувався їхати в тому напрямі, тож спільно з військовими ми провернули справжню спецоперацію з порятунку. Я не міг осягнути, як готуючись до найважчого дня, люди насамперед подумали про порятунок того, хто себе не захистить. Да Вінчі загинув. І разом із ним світ втратив надзвичайну людину”, — пише Олександр Тодорчук.
Що відомо про Дмитра Коцюбайла
Дмитро Коцюбайло народився 1 листопада 1995 року в селі Задністрянське Бурштинської громади на Івано-Франківщині. Воювати пішов одразу після Революції гідності у 2014. Да Вінчі командував 1 окремою штурмовою ротою ДУК “Правий сектор”. Отримав важке поранення уламком від танкового снаряда в Пісках на Донеччині. Після трьох місяців реабілітації повернувся на фронт.
Брав участь у визволенні Карлівки, селища Піски, Авдіївки, а також у боях під Степанівкою, Савур-Могилою, Старогнатівкою.
30 листопада 2021 року Дмитрові Коцюбайлу присвоїли звання Герой України за особисту мужність, виявлену в захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України.
З початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну Дмитро Коцюбайло — командир спецпідрозділу “Вовки Да Вінчі” ЗСУ.
“У нас не стоїть питання — їхати чи не їхати. Кожен боєць буде йти до перемоги”, — сказав Дмитро напередодні 31-го Дня незалежності у спецпроєкті “Командири, до перемоги!” про військових командувачів, народжених за незалежності України. Найважче, говорив Да Вінчі, для нього було втрачати побратимів та друзів: “Командири, молоді командири батальйонів, бригад — у цій війні гинуть усі”.
Якщо ви вперше зайшли на YouTube канал Голос ІФ не забудьте підписатися щоб знати першими найгарячіші новини Івано-Франківська та області, про які вам не розповідають інші ЗМІ!
Підтримати Голос ІФ: ПриватБанк 4246 0010 0028 2636