Було-стало: панорама Станіславова-Франківська із різницею у 140 років (фото)
ПІК продовжує наочно порівнювати, як змінилося місто Івано-Франківськ (раніше – Станіславів) під плином часу.
Про це інформує щоденна онлайн-газета Голос ІФ з посиланням на ПІК.
Сьогодні пропонуємо для порівняння у рубриці «Було-стало» унікальну світлину 1880-х років під назвою «загальний вид Станиславова», яку можна знайти на сайті польської Бібліотеки народової «Polona».
Автор фото, якому вже 140 (!) році – фотограф тих часів Тадеуш Артіховський, який працював у Станиславові з 1860-х років до початку ХХ століття. Він мав фотоательє, яке знаходилось по вул. Сапєжинській, 18 (будинок не зберігся). Фотограф вів активне громадське життя, зокрема був членом польського товариства “Сокіл”.
Газета ”Пожежний путівник” за травень 1889 року повідомляє, що за поданням Мюльна, керівника пожежної охорони, Артіховського призначили цензором (контролером) діяльності пожежного товариства в Станиславові. Зазначалося, що він довший час був членом цього товариства.
Звідки велася зйомка?
Як стверджує історик та краєзнавець Іван Бондарев, скоріш за все, пан Артіховський розклав свою триногу десь у районі збігу вулиць Тичини-Довгої, ближче до магазину «Електрон». Тоді там були суцільні поля, тож фотограф мав простір для маневру.
Легко упізнаються такі домінанти, як катедра (#1), будинок державної гімназії (#2), фарний костел із дзвіницею (#3) й ратуша (#4). Між іншим, наявність останньої дає нам нижню хронологічну відмітку для датування фото. Ця ратуша є третім варіантом – її відбудували з руїн у 1871 році після «мармулядової пожежі».
Між костелом і дзвіницею примостився ще один великий будинок (#5). То перша чотириповерхівка міста – кам’яниця купця Абрахама Регенштрайфа (1835 рік).
На пару градусів правіше починається вулиця Низова, яка в часи Артіховського називалась Фердинанда – на честь австрійського цісаря. Якщо збільшити зображення до максимуму, то можна віднайти лазню, а тоді парову купальню Францішка Гуравського, що почала працювати у 1845 році (#6).
Напроти неї та трохи вище бачимо торцеву стіну будинку, де тепер фонди музею мистецтв (#7). Це величезна садиба Василя Свенцицького, яка мала аж 34 кімнати (побудована на зламі 1840-1850-х). Ліворуч від костелу стоїть плебанія, тобто будинок, де мешкав ксьондз (#8).
А ось як виглядають ці історичні об’єкти на сучасній світлині, зробленій з офісу нашої редакції ПІК:
Якщо ви вперше зайшли на наш сайт не забудьте підписатися на його відеоверсію канал на YouTube Голос ІФ, тут ви дізнаєтесь про найгарячіші новини Івано-Франківська та області, про які не розповідають інші ЗМІ!
Підтримати проект Голос ІФ можна за цими реквізитами: ПриватБанк 4246 0010 0028 26