Дітлахи з села Великий Рожин своєю творчістю привернули увагу до війни британських волонтерів (відео)
Машина швидкої допомоги на фронт – за дитячий малюнок. Дітлахи з села Великий Рожин, на Івано-Франківщині, своєю творчістю привернули увагу до війни британських волонтерів. Іноземці натрапили на дитячі малюнки про війну і вирішили допомогти українському війську.
Про це інформує щоденна онлайн-газета Голос ІФ з посиланням на Подробиці.
Наша редакція слідкувала за передачею автівки швидкої. Тож, де працюватиме автомобіль? Про все далі в сюжеті.
Богдан оглядає карету швидкої, запарковану на шкільному подвір’ї села Великий Рожин. Військовослужбовець у відставці каже: ця машина дуже потрібна для порятунку життів його побратимів на передовій.
Богдан Глібчук, військовослужбовець у відставці:
Швидких у нас не було. Це все базувалося тільки на медиках взводів. А медики швидкої доставляють у відповідне місце, де є більше спеціалістів і це залежить від швидкої, щоб доставити вчасно до хірурга, до відповідних фахівців в госпіталь.
Віктор повернувся з фронту до рідного села лише кілька тижнів тому. Нині відновлюється після контузії. Каже: на весь батальйон у них єдина автівка – старенька й малогабаритна. Про таку, сучасну швидку, каже – давно мріяли.
Боєць зізнається: його розриває від гордості. Адже цю швидку для його батальйону допомогли придбати діти з рідного села!
Віктор Глодов’юк, військовослужбовець:
Дякую діткам нашим, що нам допомогли, і вона поїде туди…
Уже багато місяців маленькі горяни розфарбовують гільзи й тубуси від протитанкових ракет, та продають, аби допомагати захисникам. Ідея перетворювати відходи війни на арт-об’єкти належить їхній учительці.
Василина Никифорак, керівниця проєкту “З любов’ю до України: від війни до мистецтва”:
Почалося із того, що ми почали малювати, почали проводити зустрічі військовослужбовців, вони приходили до нас, розказували про себе. Наш військовий приїхав із передової і десь так в розмові каже – була би у нас машина швидкої допомоги, у нас би було більше врятованих …
Допомогти односельчанам-захисникам сталою метою для юних художників.
Анатолій, учасник проєкту “З любов’ю до України: від війни до мистецтва”:
Я хочу, аби ця робота (тримає її в руках) пішла на кошти і допомогла нашим ЗСУ, що ми виграли цю війну.
Шестикласниця Надія свою роботу присвятила молодому воїну та його дівчині. Закохану пару школярка зобразила у вигляді двох ластівок.
Надія, учасниця проєкту “З любов’ю до України: від війни до мистецтва”:
Він був на війні, і його наречена чекала його вдома, аби він повернувся живим.
Наталія Сащук, вчителька дитячої художньої школи ім. Івана Брошкевича:
Діти малювали роботи із особливою увагою з особливим трепетом. Тому що вони розуміли, що ці роботи в майбутньому, якщо Бог поможе, будуть продані і будуть йти на допомогу для наших ЗСУ.
Марія Михайлишин, директорка дитячої художньої школи ім. Івана Брошкевича:
Діти хотіли показати свої враження, емоції, енергетику. Передати нашим воїнам у цих своїх роботах.
Фото дитячих робіт у соцмережах побачила односельчанка, що вже багато років живе в Лондоні. Жінка поділилися творчістю школярів із британськими волонтерами. Ті вирішили виставити кілька робіт на благодійний аукціон. А нещодавно британці завітали до України, аби передати дітям те, про що вони мріяли – карету швидкої допомоги для бійців-односельчан.
Василина Никифорак, керівниця проєкту “З любов’ю до України: від війни до мистецтва:
Ми не були готові, що нам так зразу дадуть швидку, і коли був дзвінок, що за два дні зустріньте у Львові швидку,знаєте, діти одні плакали, одні раділи, не вірили що це є.
Бійці, для яких призначена ця машина, нині боронять країну на Запорізькому напрямку. У лавах батальйону служать вихідці з Великого Рожина та багатьох інших навколишніх сіл.
Я не з цього села, але я приїхав підтримати діток. І подякувати, що висилають машину для нашого батальйону.
Машину на південь горяни вирішили доправляти самі. Та спершу завантажують її смаколиками та необхідним медичним приладдям.
Іван Фазан, головний лікар Косівської центральної районної лікарні:
З порожніми руками на війну ніхто не їде. Передаємо в першу чергу реанімаційну сумку.
Аби автівка добре працювала, її перед відправленням освячують.
Запорізька область. Місце призначення. Жителів Великого Рожина зустрічають військовослужбовці.
Діткам, які там теж допомагають, переймають і привчаються допомагати, дуже велика їм подяка.
Лікар медпункту з позивним “Костолом” оглядає спецтранспорт. Каже, всередині машина простора – тут, на Півдні, для неї неодмінно знайдеться робота.
Позивний “Костолом”, лікар медпункту:
Машини вони потрібні і на війні це машини те, як от розхідний матер. Десь мотор, десь колесо, десь щеплення згоріло і машина не їздить.
Позивний “Кремінь”, військовослужбовець:
Нам швидкі потрібні, вони рятують життя наших бійців і це дуже необхідна машина. Це дуже підтримує наших бійців, коли вони знають, що їх чекають, їх підтримують і їх чекають з перемогою.
У салоні авто бійці знаходять безліч важливих речей – від смаколиків до гуми на колеса. А ось дещо особливе – діти передали захисникам свої малюнки.
Василина Никифорак, керівниця проєкту “З любов’ю до України: від війни до мистецтва”:
Наприклад, такий гарний котик, але він живе під синьо-жовтим мирним небом. Таке чисте небо синьо-жовте так само воно відображає, що ми хочемо жити в мирній Україні.
Позивний “Довбуш”, військовослужбовець:
Ми їх берем з собою безпосередньо на позиції. І розумієш, що тобі є за що, є для кого боротися.
Тим часом маленькі горяни продовжують малювати. Тепер у них нова мета – придбати пікап для своїх односельчан на фронті.
Якщо ви вперше зайшли на наш сайт не забудьте підписатися на його відеоверсію канал на YouTube Голос ІФ тут ви дізнаєтесь про найгарячіші новини Івано-Франківська та області, про які не розповідають інші ЗМІ!
Підтримати проект Голос ІФ можна за цими реквізитами: ПриватБанк 4246 0010 0028 2636