“Це працює пропаганда окупантів”: переселенка з Херсонщини про нібито утиски російськомовного населення на Прикарпатті

Російська пропаганда не припиняє поширювати наративи про утиски російськомовного населення в Україні. Чи зазнавала утисків через російську мову переселенка, якій вдалось евакуюватись на Прикарпаття?.

Про це інформує щоденна онлайн-газета Голос ІФ з посиланням на Фіртку.

На це запитання журналістці Фіртки відповіла Марія (з міркувань безпеки ім’я змінене — ред.), з Херсонщини.

“Ми, наприклад, спілкуємось суржиком. Телебачення у нас було українською мовою. Були деякі канали з російською озвучкою. Втім, ми ніколи не ділилися через мову. У мене чоловік служить в ЗСУ.

Школи у дітей українські. До нас кожного сезону на роботу приїжджали з заходу країни, то в нас ніколи не було з цим проблем. Ніхто нікого ніколи не утискав. І тут, на заході, теж є особливості мови, зокрема цікаві діалекти.

З початком війни у 2014 році у школах перестали викладати російську мову. Моя дитина не знає російської. Але присутній суржик. В нас навіть не російський суржик, а свій акцент.

В моїй сім’ї ніколи не було проблем з мовою. В мене чоловік російськомовний, але після одруження теж час від часу використовує суржик. Хоча він вільно розмовляє українською мовою”, – каже Марія.

Зі слів Марії, коли вона приїхала на Прикарпаття, то деяких слів не розуміла, попри те, що добре знає українську.

“Мені складно говорити “чистою” українською, легше суржиком. Але ми стараємося. В мене чоловік служить в ЗСУ, захищає Україну. Ми розуміємо важливість мови.

Важливо зараз закінчити війну, щоб діти мали дитинство. Мої діти його не мають. Ми залишилися без нічого, і не знати, чи ми будемо мати куди й до кого повертатися. Для нас принципово, щоб закінчилася війна, перемогла Україна і ми повернулися додому.

Люди, які там залишилися, живуть не днем, а кожною хвилиною, до них будь-коли окупанти можуть увірватися.

Пам’ятаю, ми, коли лягали спати, не знали, чи нам зачинятися, чи залишати все відкритим, щоб серед ночі не вибивали двері. Ми не знали, в який час до нас могли увірватися”, – резюмувала Марія.

Окупанти вривалися на бетеерах, вибивали ворота, заїжджали та посеред двору хазяїнів били. Хлопців підв’язували ногами догори й били. Ці жахіття неможливо осягнути.

“Тут люди можуть планувати свій день, майбутнє. В нас нічого немає свого. Ті люди, які там залишилися, то для них важливо, щоб ми залишилися Україною.

Щодо утисків російськомовного населення в Україні, то це російська пропаганда. Яка скористалася тим, що деякі люди підтримують росію. Утисків у нас ніколи не було. Просто росія запустила свою пропаганду і знайшлися нелюди, які просто хотіли вірити в це.

Пропаганду підтримують ті люди, які звикли жити на “халяву”. Ті, які хочуть, щоб їм з неба все впало. Для таких людей українська влада погана, все навкруги погано, вони чекають, щоб “не напрягаючись” все отримати”, – наголосила Марія.

Як зазначила жінка, на Прикарпатті утисків свідомих та нормальних людей, які через обставини розмовляють російською, вона не відчула. Це все фейки росії.

“В окупантів є манія «величності». Хоч там другий рік окупація, проте люди дивляться українське телебачення. Російське дивляться тільки ті, кому вигідно і це подобається.

Коли мого чоловіка били то казали, що я проукраїнська. Били і ставили за мене запитання. Вони бачили мою позицію. Але ми розуміли, що нас могли розстріляти. У мене у знайомої розстріляли вітчима, бо він не дав машину.

Ми як належить в окупації і не спали. Вони такими колонами їздили, в нас у домівці був страшний звук. Я навіть після того, як виїхала, деякий час ще ходила і озиралася. Я не могла звикнути, що тут безпечно. Що тут ніхто тебе не забере нікуди, не буде погрожувати.

Мій брат був довший час в окупації, то коли виїжджали, то били молотком по руках. Все перевіряли. Брат розказав, що там страшно за паркан вийти, по дворі ходити”, – розповіла Марія.

Якщо ви вперше зайшли на наш сайт не забудьте підписатися на його відеоверсію канал на YouTube Голос ІФ тут ви дізнаєтесь про найгарячіші новини Івано-Франківська та області, про які не розповідають інші ЗМІ!

Підтримати проект Голос ІФ можна за цими реквізитами: ПриватБанк 4246 0010 0028 2686