На фронті загинув захисник з Прикарпаття Віталій Братусь

Екіпаж, до якого входив старший солдат Віталій Братусь, провів багато виснажливих битв, зокрема, під Бахмутом.

Про це інформує щоденна онлайн-газета Голос ІФ з посиланням на ПІК.

На передовій загинув воїн з Рогатинської громади Віталій Братусь. 5 березня він мав відзначити 28-річчя…

У молодого захисника було безліч планів на майбутнє. Ділився з побратимами про намір освідчитись коханій, створити сім’ю, думав про нові кроки в цивільному житті. Але проклята війна перекреслила все.

11 листопада 2023-го екіпаж Віталія Братуся вийшов на чергове бойове завдання. Того трагічного дня він не повернувся “на базу”, бо на околицях населеного пункту Новодонецьке Волноваського району Донецької області танк підбив ворог.

Що відомо про Героя

Віталій Братусь народився у мальовничому селі Конюшки Рогатинської громади 5 березня 1996 року. Небо подарувало батькам троє дітей, але однієї донечки не стало. Тож Віталік та молодша Іванна були опорою й найбільшою надією для сім’ї.

У 2002 році майбутній воїн пішов у перший клас місцевої школи. Здобув дев’ятирічну освіту, відтак вступив у Бурштинський кулінарно-торговий коледж, де отримав спеціальність «Електромеханік торговельного обладнання».

 «Постійно любив щось лагодити, удосконалювати, давати поламаному приладу друге життя, – розповідають рідні. – Це у Віталія дуже добре виходило. Механіка була його життєвою стихією».

Закінчивши коледж, наш земляк влаштувався на роботу. Заробляв на життя у ТзОВ СП «Галпласт», згодом на заводі «Івано-Франківськцемент». Планував своє щасливе завтра.

Але 24 лютого Віталій не міг сидіти осторонь, вирішив піти у ТрО добровольцем. Трохи згодом, 1 квітня 2022-го, захисника призвали на військову службу за мобілізацією. Проходив навчання на львівському полігоні.

Згодом воїна спрямовують у Конотоп Сумської області, де виконує бойові завдання у складі 58-ої окремої мотопіхотної бригади.

Хист до механіки й золоті руки Героя, так би мовити, визначили його долю у армії. Став старшим механіком-водієм танку.

Екіпаж, до якого входив старший солдат Віталій Братусь, провів багато виснажливих битв, зокрема, під Бахмутом. Був надією і «залізною стіною» порятунку для тих, хто чекав визволення і підтримки на полі бою.

Рідні згадують, що за час служби загиблого захисника нагороджено грамотою і подякою за досягнення успіхів у бойових діях, а також двома медалями – за взірцеву службу в армії та ветеран війни.

 «Брат мало розповідав про бої, ситуацію на війні, – пригадує сестра Іванна. – Старався зв’язатися з мамою хоч би на кілька хвилин. Заспокоював, що все добре. Місяць до загибелі відправив мені відео, у якому написав, що я у нього найкраща сестра. Ми були дуже дружні з Віталіком, підтримували один одного. Не можу передати, яким світлим, доброзичливим і людяним він був».

Та, на жаль, 11 листопада 2023-го молоде життя Віталія Братуся раптово обірвалось…

Весь цей час близькі жили в іншій реальності, де кожен день болів невідомістю, горем, розпачем. І тільки нещодавно, після важкої процедури ідентифікації, на Рогатинщину прийшла звістка, що син-захисник у траурному кортежі прямує в рідне село.

Про час прощання з воїна Рогатинська міська рада повідомить додатково.