Анонс був у газеті — ніхто не прийшов: як влада Франківська проводить громадські слухання і до чого тут забудова озера (відео+фото)
Упродовж 2021-2023 років в Івано-Франківську відбулися 28 громадських слухань з питань розроблення містобудівної документації: 8 — у 2021 році, 11 — у 2022 році, 9 — у 2023.
Про це інформує щоденна онлайн-газета Голос ІФ з посиланням на Суспільне.
Про це йдеться у відповіді департаменту містобудування та архітектури міської ради на інформаційний запит Суспільного. Згідно з дослідженням, яке 17 квітня 2024 року оприлюднила на своєму сайті Громадянська мережа “ОПОРА”, у цих слуханнях взяли участь від однієї людини до сімох. Переважно — це архітектори та представники зацікавлених забудовників. Натомість жоден з представників громадськості слухання не відвідав.
Анонси всіх слухань оприлюднювали у двох газетах і на сайті замовника розроблення містобудівної документації. Зокрема, й анонс громадського слухання щодо спорудження церкви парафії УГКЦ на березі міського озера в Івано-Франківську.
Суспільне вирішило з’ясувати, як в Івано-Франківській громаді проводять громадські слухання, чому міська влада не анонсує їх на платформах з більшим охопленням авдиторії та чому нехтування думкою громадськості руйнує принципи локальної демократії.
Слухання щодо будівництва церкви біля озера
У березні 2024 року поблизу міського озера в Івано-Франківську встановили будівельний паркан. На ньому прикріпили стенд, в якому йшлося про те, що на цьому місці парафія Блаженного священномученика Симеона Лукача Української греко-католицької церкви споруджує храм. На таке будівництво містяни відреагували пікетами, поваленням паркану і створенням на території забудови “Скверу воїнів Прикарпаття”.
У відповіді на електронну петицію “За збереження рекреаційної зони на озері поруч з тенісними кортами” міський голова Руслан Марцінків повідомив, що в лютому 2020 року стосовно цієї забудови проводилися громадські слухання. Їхній анонс розмістили в газеті “Західний кур’єр” та на сайті управління архітектури, дизайну і містобудівної діяльності. Але, як ідеться у відповіді Руслана Марцінківа, “громада участі в громадських слуханнях не взяла”.
На території, де планувалося спорудження церкви, у 2019 році облаштували відпочинкову зону в межах програми “Бюджет участі”. На це з бюджету міста спрямували 300 тисяч гривень.
Юрій Чабан — керівник компанії, яка виготовляла вуличне обладнання для цієї зони відпочинку. Він говорить, що міська влада не організувала громадських слухань щодо спорудження церкви належним чином, бо передбачала невдоволення громади цим рішенням.
“Якщо говорити про кейс з озером, зі всіма забудовами довкола озера, в центральній частині міста, то однозначно, що громадські слухання дали б належну оцінку цим всім ініціативам. Скоріш за все, ця оцінка була б негативною”, — говорить Юрій Чабан.
Де шукати анонси громадських слухань?
Є три основні джерела, з яких люди можуть дізнатися, коли й де в Івано-Франківській громаді планують провести громадські слухання чи обговорення. Це — газета “Західний кур’єр”, сайт департаменту архітектури й містобудування, а також сайт міської ради.
Газета “Західний кур’єр” виходить щочетверга. У виданні вказали тираж — 18 тисяч 600 примірників. В Івано-Франківську вартість газети складає від 7 до 10 гривень.
В одному з відділень “Укрпошти” продавчиня розповіла Суспільному, що на продаж щотижня надходить 30 примірників видання. Представлятися на камеру жінка відмовилася. Купують газету, каже працівниця “Укрпошти”, переважно люди похилого віку.
В інший кіоск у центрі міста привозять шість примірників “Західного кур’єра”. Продавчиня розповіла, що газету купують здебільшого теж пенсіонери.
У випуску за 23 травня 2024 року Суспільне знайшло повідомлення про громадське обговорення на восьмій сторінці.
На сайті департаменту архітектури та містобудування в розділі “Анонси” розміщені два інформаційні повідомлення. Одне з них, датоване 20 квітня 2024 року, стосується громадських обговорень.
Анонси громадських слухань можна знайти також на сайті Івано-Франківської міськради. Для цього потрібно перейти в розділ “Мешканцям”, обрати пункт “Громадське життя”, а потім — “Громадські слухання”. За період від 29 серпня 2018 до 18 квітня 2024 року розміщені вісім анонсів. З них сім — анонси громадських обговорень щодо перейменування вулиць та один — громадських слухань щодо внесення змін до генерального плану Івано-Франківська.
Суспільне також знайшло три анонси громадських слухань і обговорень на Facebook-сторінці міського голови Руслана Марцінківа. Вони стосувалися коригування плану територій, приєднання села Вовчинець до міської громади та обрання старост у селах громади. Втім останній допис датований 13 листопада 2021 року.
Чи можна інформувати людей про слухання більш доступними способами?
Координатор Громадянської мережі “ОПОРА” в області Остап Матківський каже: для громади можна було б спростити пошук повідомлень про проведення громадських слухань.
“Формально вони [міська рада] дотримуються всіх цих питань. Тут ідеться про якісну публікацію оголошень і анонсів. Наприклад, про громадські обговорення в нас є розділ на сайті [міської ради]. Але не кожен житель кожен раз заходить на цю сторінку за цим посиланням в розділ “Громадські обговорення” і дивиться, які будуть громадські обговорення в місті. Що заважає поставити це в розділі “Анонси” на першій сторінці?” — запитує Остап Матківський.
Юрій Чабан каже, що анонси громадських слухань доцільно було б розміщувати на платформах, де більша кількість підписників.
“Є соцмережі, є, зокрема, офіційні сторінки й міського голови, і заступників, і департаментів — будь ласка. Там — десятки тисяч підписників, якщо не сотні. Якби там була інформація про такі ключові громадські слухання, то не одна б сотня людей прийшла, бо людям це болить. А так, говорити, що було оголошення, але ніхто не прийшов, — це плювок в обличчя людям”, — говорить Юрій Чабан.
У відповіді департаменту містобудування та архітектури на інформаційний запит Суспільного зазначають, що закон не зобов’язує анонсувати громадські слухання чи обговорення на сторінках міського голови або його заступників.
Водночас, зі слів директора громадської організації “Центр політичних студій” Віталія Світлика, стосовно деяких питань місцева влада проводить опитування на сторінках у соцмережах, зокрема в Telegram.
“Коли влада хоче, вона робить такі опитування. Але коли це стосується перевезення, парковок, виділення земельних ділянок забудовникам, цього не проводиться”, — каже Віталій Світлик.
Позиція мера
Про проведення громадських слухань в Івано-Франківській громаді Суспільне поспілкувалося з головою громади Русланом Марцінківим. Він сказав: зараз такі заходи не є достатньо ефективними, зважаючи на воєнний стан.
“Якби не було воєнного стану, громадські слухання були б іншого характеру. Треба, щоб департаменти, управління краще ставилися, можливо, інформували. Можливо, це не повноваження міського голови чи міської ради, це — повноваження того чи іншого департаменту. І він має нести відповідальність, і проводити ці збори. Хоча з досвіду хочу сказати: якщо не залучені політичні активісти, які завтра хочуть бути депутатами, то такі збори відбуваються нечисельно. Тобто люди не часто на них приходять”, — говорить Марцінків.
Що кажуть жителі громади
Суспільне запитало жителів Івано-Франківська, чи знають вони про те, що в громаді проводять громадські слухання, і чи бачили вони коли-небудь анонси таких заходів.
“Потрібно слухати всіх, не тільки забудовників. Я підписана і на мера, і на міську раду, і на обласну, і там, звідки мій чоловік, — на ту раду. Але такого [анонсів громадських слухань] нема, не бачила жодного разу насправді”, — каже жителька Івано-Франківська Надія.
“Дуже сумно, що влада цього не робить й ігнорує думку громади. Просто виходить потім так, що коли починається будова, громада має діяти радикально: розбирати паркани, пікетувати, протестувати. Я розумію, що зараз — воєнний стан і не дуже добре збиратися. Але це можна робити онлайн — є всі доступні технології. А анонсувати взагалі дуже просто, завдяки соцмережам”, — говорить іванофранківець Андрій.
“Не хочеться про таке думати, але, можливо, щось приховується чи просто погана комунікація з людьми, жителями міста. Я б казав, що треба покращити комунікацію конкретно між жителями міста і самою владою. Бо сам сайт міської ради чи міськвиконкому — не дуже часто відвідувані сайти, куди люди заходять і читають новини”, — каже житель Івано-Франківська Юрій.
Міський голова Руслан Марцінків каже, що публікуватиме анонси громадських слухань на своїх сторінках у соцмережах лише в тому випадку, якщо вони стосуватимуться найважливіших для громади питань, до прикладу, затвердження генерального плану міста.
Щодо обговорень земельних питань голова громади відповів так:
“Всі проєкти рішень є опубліковані, є всі можливості обговорювати, тому вважаю, що в нашій раді — максимально прозоро. Будемо говорити про те, щоб більше інформували. Для того ви є — громадянське суспільство, ЗМІ. Ми в наших виданнях це публікуємо. Будь ласка, ще допоможіть розповсюдити цю інформацію”.
Руслан Марцінків також стверджує, що знає приклади, коли після громадських слухань, які стосувалися забудов, людей підкуповували.
“Єдине, що не хотілося, щоб механізм громадських слухань використовували для задоволення своїх особистих матеріальних збагачень. Я дуже часто стикався: от забудова, люди виходять, перекривають дороги, а потім дві-три квартири отримали і вже не треба громадських слухань. Дуже часто це для політичної мети створюється”, — каже Марцінків.
Громадські слухання в Івано-Франківську — фікція?
Директор громадської організації “Центр політичних студій” Віталій Світлик говорить, що навіть ті громадські слухання, які проводять в Івано-Франківській громаді, є лише формальністю.
“До прикладу, я прийшов на одне зі слухань щодо збільшення тарифів на перевезення у громадському транспорті. Там просто анонсували за один день. Прийшла цільова група — самі перевізники. Який результат цих громадських слухань? Ну, ми зібралися. Після цього мали б отримати якусь інформацію про ухвалені/неухвалені пропозиції від громадськості, протокольне затвердження цих громадських слухань. А цього нічого не було. Тому наші громадські слухання, грубо кажучи, фіктивно проводяться”, — розповідає Віталій Світлик.
Він пояснює, як мали б проводити громадські слухання відповідно до процедури: “В ідеалі, коли ми говоримо про громадські слухання, це хоча б за тиждень — анонс. Зробити попередню реєстрацію, щоб зрозуміти кількість жителів, які хочуть взяти участь у цих громадських слуханнях. За три дні — нагадування про це. Коли ми бачимо попередню реєстрацію, щоб ми розуміли, яке нам треба приміщення. Під час проведення цих слухань має вестися протокол: хто сказав, що сказав, скільки цю пропозицію підтримали чи відхилили. Після проведення цих слухань мав би бути звіт”.
До чого призводить нехтування думкою громади?
Аналітики громадянської мережі “ОПОРА” досліджували проведення громадських слухань та обговорень і в інших обласних центрах — Львові, Рівному й Полтаві. Там, каже координатор “ОПОРИ” в Івано-Франківській області Остап Матківський, за останні роки їх поменшало. На це вплинули, зокрема, картинні обмеження під час пандемії COVID-19 і початок повномасштабної війни. Тому, говорить аналітик, зараз місцева влада має покращити якість комунікації з громадою — анонсувати громадські слухання і звітувати після проведення.
Він також розповів, чому долучення громади до слухань і обговорень є важливим.
“Це все — інструменти локальної демократії. Тут важливим якраз є те, що вони дають змогу взаємодіяти органам місцевого самоврядування з громадськістю для ухвалення рішень і для того, щоб почути якісь нові ідеї від людей і їх узгодити”, — каже Остап Матківський.
Він продовжує: наслідком ігнорування міською владою думки громади під час ухвалення важливих рішень можуть бути акції протесту. Натомість залучення людей до обговорень підвищить якість рішень, які планують ухвалити.
“Можемо взяти на прикладі озера. Його забудували, а облаштування території самого міського озера, відпочинкової інфраструктури — місто взяло на себе ці витрати. Якщо не помиляюся, то приблизно до 50 мільйонів гривень саме місто витратило на облаштування цієї паркової зони. Тому питання: якби провели громадські обговорення, чи могло б місто зекономити на тому, що ми могли б менше вкластися у відпочинкову інфраструктуру, а зобов’язати забудовників налагоджувати інфраструктуру”, — говорить координатор Громадянської мережі “ОПОРА” в Івано-Франківській області Остап Матківський.
Водночас Руслан Марцінків каже, що місцева влада в Івано-Франківську — відкрита. Натомість більшої уваги з боку громадськості, зі слів міського голови, потребують інші органи.
“Хотілось би також, щоб і державні органи ми іноді питали, правоохоронні органи та інші. Щоб вони були більш відкриті, як органи місцевого самоврядування. Тому що сьогодні вимоги чомусь до місцевої влади, а до всіх інших органів? Вони не йдуть на контакт, вони не йдуть у ЗМІ, не відповідають на запитання. І чомусь у тих самих так званих активістів, тому що більшість із них завтра хочуть бути депутатами, начальниками департаментів, у них до них немає запитань”, — додає Руслан Марцінків.
Місцевий підприємець Юрій Чабан говорить:
“Я вважаю, що владі не потрібно цього боятися. Якщо влада себе позиціонує як демократична, яка має більшість підтримки населення міста, то чому їй боятися громадських слухань? Навпаки — це буде ще один доказ того, що влада — з народом, дослуховується до громадської думки”.
Також рекомендуємо підписатися на телеграм-канал Гудзінський NEWS, tiktok Gudzinskiy_life, tiktok Golosukraina, youtube Ростислав Гудзінський, тут новини виходять швидше та без цензури. Підписуйтесь будьмо разом!
Підтримати проект Голос ІФ можна за цими реквізитами: ПриватБанк 4246 0010 0028 2636