Як ветеран з Одеси відкрив у Івано-Франківську ресторан кримськотатарської кухні (фото)

Кримськотатарськими стравами жителів Івано-Франківська у своєму ресторані Іван Артюшков пригощає впродовж восьми місяців. Відкриття власної справи допомогло ветерану соціалізуватися після повернення з війни та звістки про безвісти зниклого на фронті брата.

Про це інформує щоденна – онлайн газета Голос ІФ.

Про свій бойовий шлях та адаптацію кримськотатарської культури на Прикарпатті одесит розповів кореспондентці Суспільного.

Різнобарвні лампадки та орнаменти, притаманні побуту кримських татар, присутні в інтер’єрі ресторану. Іван Артюшков каже, що перед відкриттям закладу ретельно вивчав цю культуру і консультувався з етнічними кримськими татарами.

“Я почав шукати літературу, якісь книги, відео, але наткнувся на те, що дуже багато історії та фактів спаплюжені Росією. Коли я вже вийшов на кримських татар, які все життя присвятили популяризації своєї культури, і почав консультуватися, вони показали мені, наскільки багато таких русизмів та свідомих спроб змінити сприйняття історії”, — каже ветеран.

Іван Артюшков розповів, що йому було цікаво пізнавати нову культуру.

“Коли я за це взявся, то не знав, які масштаби. Ці орнаменти, на перший погляд, це — просто гарно, але насправді — ціле мистецтво, ціла культура, яка за допомогою малюнків передає історії”, — розповідає ресторатор.

До відкриття ресторану з кримськотатарськими стравами Іван Артюшков куштував тільки чібереки. Сьогодні меню закладу складається з більш як 50 страв.

“У кримськотатарській кухні є дуже багато страв, які мені подобаються, — імам баялди, сарма, чібереки вегетаріанські, джантики. Також я дуже-дуже шукав саме кримських татар, щоб вони в нас працювали, однак не знайшов нікого. Але як тільки ми відкрилися, то кримські татари з усього Франківська поприходили. Виявляється, їх тут не так і мало. До Криму ми поки що не дійшли, але принесли часточку Криму в Івано-Франківськ”, — каже ветеран.

12 років Іван Артюшков прожив у Одесі. Родом ветеран — з Білгород-Дністровського. Звідти його з братом мобілізували у перші дні повномасштабного вторгнення РФ.

“Без зайвої романтики скажу, що інших думок не було. Не я один — там була купа людей. Перші кілька тижнів і місяців військкомати просто не встигали опрацьовувати людей, які приходили. Тоді не було якихось таких моментів для стратегії, всі просто робили те, що мусять”, — розповідає Іван Артюшков.

Згодом братів скерували на навчання у складі “Азову”.

“Нам завжди хочеться про себе думати, що ми — сміливі, сильні, але в цивільному житті є дуже мало ситуацій, в яких ти можеш переконатися в цьому. А ось війна дуже непогано тебе випробовує”, — каже Іван.

Після навчань в “Азові” Іван потрапив до взводу розвідки, де служив гранатометником.

“У всій країні був такий високий бойовий дух. У перші пів року хлопці яскраво дали зрозуміти, що просто ніхто нічого не віддасть, ані клаптика землі. Ми з хлопцями плюс-мінус одного віку були, переповнені азартом”, — розповідає ветеран.

Іван Артюшков воював на Херсонському напрямку.

“Всі ми знали, що південний напрямок — це пряма дорога до Криму, і давненько ніхто не був у Криму. Це ніби й був жарт, але до нього всі дуже серйозно ставилися. І ми собі розуміли, що не просто йдемо на Херсонський напрямок, що це — одна зі сходинок для того, щоб дійти до Криму”, — каже Іван Артюшков.

Поки Іван Артюшков боронив від російських окупантів Херсонщину, його молодший брат воював на Луганщині. У серпні 2023 року боєць втратив з ним зв’язок. У вересні отримав офіційне повідомлення про те, що брат зник безвісти в зоні бойових дій.

“Мене набрали з ТЦК і сказали, що брат зник безвісти. Це вже було офіційно, зрозуміло. До цього місяця я наче розумів, що не можу ніяк вийти на зв’язок з братом. Він на рік і дев’ять місяців від мене молодший. Ми все життя разом. У мене немає відчуття, що ми з ним попрощалися чи ніколи не побачимося. Інформації — нуль, але це не дивно. Я — не перший і, на жаль, не останній, хто має подібну історію”, — говорить Іван Артюшков.

Проти росіян воює й батько братів Сергій Артюшков. Він служить командиром батальйону.  Після звістки про зникнення брата Іван демобілізувався й переїхав з дружиною в Івано-Франківськ.

Підписуйтесь на наші новини у суціальних мережах: facebook Голос ІФ, youtube Голос ІФ, tiktok Голос ІФ.