Грає на трубі та розмальовує військові трофеї: 12-річний переселенець з Миколаївщини допомагає ЗСУ (фото)
Повномасштабна війна змусила 12-річного Максима Фурмана з Нового Буга Миколаївської області разом з мамою переїхати на Прикарпаття. Тут хлопчик повернувся до звичного життя, пішов у ліцей та почав волонтерити. Нещодавно Максим взявся за розпис військової амуніції.
Про це інформує щоденна онлайн-газета Голос ІФ з посиланням на Суспільне Карпати.
Спершу родина Фурманів виготовляла окопні свічки на фронт. Восени 2022 року в середмісті Калуша школяр грав на трубі, щоб зібрати гроші для ЗСУ. Тоді, пригадує, вдалося зібрати 3 тис. грн.
“Спочатку я грав у своєму місті. Ходив у музичну школу. Там я грав на флейті, а потім мені запропонували перейти на трубу. У Калуші все було дуже активно. Кидали гроші. Реагували на це позитивно. Навіть не читали, що я збираю на ЗСУ”, — ділиться Максим Фурман.
Нещодавно школяр взявся за розпис трофеїв війни: тубуси від снарядів, гільзи та каски з поля бою. Ці речі належали російським військовим. Максим малює на них акриловими фарбами. Всі військові експонати виконані у патріотичних кольорах і обов’язково з авторським надписом або текстом з українських пісень.
“Тут зображений воїн, який захищає свою сім’ю, свою рідну землю. А позаду надпис: “Моє серце — сталь. Моя кров — Азов. Не плач, моя люба, воскреснемо знову”. Це — з пісні про “Азовсталь”, про те, які воїни незламні”, — розповідає Максим про свою улюблену роботу.
Ідеї малюнків хлопець придумує сам. З його слів, у вільний час він у блокноті готує замальовки наступних робіт. Інколи на експонатах хлопець зображує реальні історії з життя. На одному із тубусів він намалював будинок у Дніпрі, в який влучила російська ракета. Максим каже: цей злочин окупантів його неабияк вразив.
“Російська ракета влучила в приватний сектор. Вся сім’я загинула — тільки собака залишився живий. І тут є слова: “Не забудемо. Не пробачимо”. Ми ніколи цю війну не забудемо і не пробачимо”, — розповідає Максим.
Максим почав малювати з чотирьох років. Кожну роботу намагається зробити якісно. Хлопець каже: це потрібно для того, щоб такі експонати хотілося купити. Адже від цього залежить, скільки вдасться зібрати грошей для бійців. Розмальовує Максим трофеї й пізно увечері.
“Коли приходить натхнення, то втома минає, і я розписую. Хоча це — маленький, але внесок у нашу перемогу. Я вважаю, що важливо завжди допомагати нашим військовим під час воєнного стану”, — ділиться хлопець.
Розписувати військові трофеї Максиму запропонували волонтери з громадської організації “Націократи”. Всі ці речі вони привезли з міста Інгулець Дніпропетровської області, каже засновник організації Михайло Гресько. У штабі допомагають від початку повномасштабної війни — возять гуманітарну допомогу на фронт та збирають гроші на потреби армії. Часто волонтерити приходять й діти.
“Це все виходить спонтанно. Все залежить від того, які в нас завдання. Інколи ми пишемо в соціальних мережах і діти віддзвонюють нам: “Ми б хотіли бути корисними”. Війна триває вже понад рік — важко дати відповідь, скільки вже, напевно, сотень дітей до нас прийшло. Але колосальна допомога була саме від юнацтва і дітей, які хотіли бути корисними”, — розповідає Михайло Гресько.
За його словами, частина експонатів зберігатиметься в особистому музеї громадської організації, решту продадуть на благодійних аукціонах. Вторговані гроші витратять на потреби війська.