Пленум Верховного Суду визнав законопроекти про поліграф для суддів такими, що порушують принципи незалежності суддів (відео)

Проведення втручальних заходів, які зводяться до колективного та дискримінаційного застосування санкцій, ризикує стати політичним інструментом для придушення інодумців, – Пленум Верховного Суду.

Про це інформує щоденна онлайн-газета Голос ІФ з посиланням на газету Судово-юридичні публікації.

4 серпня Пленум Верховного Суду розглянув законопроекти, що передбачають проведення перевірки всього суду в разі вручення повідомлення про підозру у вчиненні корупційного злочину одному із суддів, у тому числі, перевірки суддів за допомогою детектора брехні, а також перевірку всіх суддів Верховного Суду. Йдеться про законопроекти 9454 та 9454-1, які внесені у зв’язку з рішенням РНБО.

Нагадаємо, відповідно до них Вища рада правосуддя може прийняти рішення про проведення моніторингу роботи суду в разі вручення повідомлення про підозру у вчиненні корупційного кримінального правопорушення одному із суддів. Також проекти передбачають, що розпочати моніторинг суддів Верховного Суду Вища рада правосуддя повинна невідкладно.

Як зазначив доповідач з цього питання, голова Верховного Суду Станіслав Кравченко, принцип доведення провини передбачає, що вона є особистою, а не колективною. Індивідуальна відповідальність є конституційною основою. Проведення втручальних заходів, які зводяться до колективного та дискримінаційного застосування санкцій, не відповідає нормам у сфері прав людини. «Такі заходи ризикують стати політичним інструментом для придушення інодумців», зазначив він. Отже, заходи, що передбачають втручання у статус суддів, мають бути застосовані індивідуально, а не колективно.

Відповідно, перевірка всього суду у разі наявності підозри одному суддів, порушує основоположні стандарти та навряд чи призведе до заявленої мети. Але точно призведе до негативного ефекту стосовно суддів, які не причетні до дій одного судді.

Крім того, мета моніторингу суддів на сьогодні вже досягається. Зокрема, усі судді подають декларації доброчесності, декларації родинних зв’язків, електронні декларації, за необхідності податкові декларації тощо.

Крім того, схожою процедурою до тих, які пропонуються законопроектами, є чинна процедура кваліфікаційного оцінювання суддів.

Окремо Станіслав Кравченко зупинився на поліграфі. Він використовується для відбору у певних правоохоронних органах і приватних структурах, але відомості про застосування поліграфу для суддів відсутні. Є країни, де використання поліграфу забороно – Австрія, Німеччина, Австралія.

У США 1988 року Конгрес США затвердив акт про захист працівників від поліграфу, який забороняє роботодавцям використовувати поліграф до співробітників.

З огляду на дослідження, проведені у США, можна виокремити такі причини прийняття такого акту – захист від незаконних перевірок, зловживання роботодавцем тестами на поліграфі, надмірні репутаційні втручання, неточність та ненадійність, можливості застосування протидії, які спотворюють його результати, порушення конфіденційності інформації про особу. Також Станіслав Кравченко навів конкретні приклади з іноземної практики, позиції Венеційської комісії, позицію Генерального директорату з прав людини.

«Застосування поліграфа за суто формальними ознаками без належного законодавчого регулювання презюмує втручання в суддівську незалежність», – зазначив він.

Отже, як запропоновував Пленум, необхідним є створення єдиної концепції шляхом консолідації міжнародного досвіду і створення відповідного регулювання з чітким підходом щодо прав осіб. В іншому випадку це може суперечити міжнародним стандартам.

Також не вдалося знайти жодного прикладу держави, в якій було б на законодавчому рівні встановлено застосування поліграфу для суддів.

Щодо кандидатів для суддів, то, як зазначив доповідач, поліграф не може вважатися засобом перевірки здатності здійснювати правосуддя.

«Враховуючи наведене, законопроекти не можуть бути прийняті у запропонованій редакції, бо норми, які пропонуються, порушують принципи незалежності суддів, міжнародні та конституційні гарантії незалежності судової влади, ставлять під сумнів можливість існування в Україні ефективної судової системи», – озвучив висновок проекту постанови Пленуму ВС Станіслав Кравченко.

115 суддів Верховного Суду підтримали проект постанови, один виступив проти.

Відповідне звернення Пленум Верховного Суду направить до парламенту.

Якщо ви вперше зайшли на наш сайт не забудьте підписатися на його відеоверсію канал на YouTube Голос ІФ тут ви дізнаєтесь про найгарячіші новини Івано-Франківська та області, про які не розповідають інші ЗМІ!

Підтримати проект Голос ІФ можна за цими реквізитами: ПриватБанк 4246 0010 0028