Етика сьогодні

Самопізнання та сенс власного життя

Кожна людина в своєму житті ставила собі питання «у чому сенс мого життя«, «хто я?». Кожна людина по-різному відповідає на ті складні філософські питання: одні так і не знаходять на них відповіді; інші намагаються дати собі розгорнуту характеристику, визначити напрямки та перспективи своєї життєдіяльності; треті, відповівши на запитання, тим не менш залишаються не задоволеними своїми відповідями.

Питання свідчать про те, що людина як істота розумного існує фундаментальна потреба у самопізнанні, яка відсутня у тварин. Дійсно, внутрішній світ кожного з нас — це невичерпний всесвіт, така ж нескінченна, як і космос. Можна прожити життя, так і не заглянувши в деякі його потаємні куточки. Тому протягом всієї історії людства інтерес до самопізнання завжди залишався незмінним, він залишиться таким до тих пір, поки люди будуть проявляти цікавість до світу, поки будуть здатні пізнавати навколишній світ.

Самопізнання — пізнання самого себе, своїх життєвих цінностей,пізнання своїх індивідуальних особливостей, риси свого характеру, свого відношення до інших людей. Для багатьох людей ця фраза не становить таємниці, і вони розуміють її буквально як імператив (наказ), що потрібно пізнати себе. Якщо ж попросити когось охарактеризувати самого себе («Що ти знаєш просамого себе?»), то, на подив запитувача, відповідь буде дуже скупим і гранично узагальненими, наприклад: «Я розумний, добрий, справедливий, вмію будувати стосунки з іншими людьми».

Приблизно так же про себе відповідає маленька дитина: «Я хороший», «Я великий», повторюючи те, що йому кажуть батьки. Цікаво відзначити, що люди неосвічені, які проживають в малокультурні товариства, взагалі важко оцінити себе і дати характеристику. Багато хто сприймає цю фразу як пізнання самого себе. Багато людей не можуть відповідати на це запитання, інші люди можуть дати розгорнуту характеристику, а інші навіть попросять запитати у своїх друзів, тому що вони краще знають який я є.

Життя — це вищий сенс пізнання себе самої , пошук свого існування це духовна турбота кожної особистості. Життя — це вищий сенс пізнання себе самої , пошук свого існування це духовна турбота кожної особистості. Наше життя дуже схоже на подорож – це шлях, який кожній людині судилося пройти від народження до останніх днів свого життя. Людина завжди повинна впевнено йти вперед у майбутнє, не зупинятися на своєму короткому шляху та життєвих проблем берегах.

Людині варто насолоджуватися своїми моментами життя і пам’ятати, що лише справжні почуття зроблять нас щасливими. Кожній людині варто навчитись бути щасливою. А вміти жити, і є сенс нашого життя, це бажання дарувати добро іншим людям, робити щасливими своїх близьких людей. Самопізнання — це вивчення людиною своїх фізичних і психічних особливостей, виявлення власних інтересів і схильностей, осмислення себе як особистість в цілому.

Якщо говорити коротко і простою мовою, самопізнання — це пізнання свого істинного «Я». Я сподіваюся, що це визначення для Вас більш зрозуміло. Я вважаю, що процес пізнання самого себе більшою мірою здійснюється усвідомлено, ніж несвідомо. Адже самопізнання відбувається через конкретні результати, оцінок, окремих образів самої себе в різних умовах, а також через думки оточуючих людей і порівнювання себе з ними. Найцікавіше те, що людина може оцінювати себе адекватно, так і неадекватно.

Особистість здатна створити такий образ самого себе (і навіть повірити в нього), який взагалі не відповідає дійсності, внаслідок чого відбуваються конфлікти з реальністю. Найдоступнішим методом самопізнання є спостереження і пізнання інших людей. Людині властиво давати іншим людям характеристики, з’ясовувати мотиви їх поведінки. В результаті цього людина порівнює себе з іншими людьми, і це дозволяє знайти свої відмінності від них. Адекватна оцінка самого себе навпаки, призводить до більш вдалого пристосування до світу й оточуючих людям.

Виділяють чотири засоби самопізнання: Перший з них — самоотчет, який може робитися у вигляді ведення щоденника. Друге — перегляд фільмів або читання класики. Тут людина звертає свою увагу на особливості героїв, а саме: їх вчинки, поведінку з іншими людьми. Чомусь людина несвідомо порівнює себе з ними, ставить себе на їх місце. Третій — вивчення науки психології, включаючи розділи соц. психологія та психологія особистості. Четвертий — проходження психології.

В науці психологія виділяють три основні мотиви звернення індивіда до самооцінки:

1) Розуміння себе.
2) Підняття ЧСВ (почуття власної важливості або значимості). Тут індивід співвідносить свої знання про самого себе з оцінками своєю значимістю оточуючими.
3) Рівень самооцінки багато в чому залежить від ступеня задоволеності або незадоволеності індивіда самим собою і від своєї діяльності. Як я вже говорив, адекватне сприйняття себе відповідає дійсним можливостям людини, а занижена або завищена веде до спотворення.

Головне завдання для кожної людини – зрозуміти, що сенс нашого життя переплітається з сенсом життя інших людей, тому важливо пам’ятати, що ми живемо не лише заради себе, а заради самого життя на нашій планеті. Сенс життя для мене це спосіб власної реалізації, знайти власний життєвий шлях, здобути гарну освіту, знайти хорошу роботу за професією і бажанням, пізнати всю красу навколишнього світу, творити добро, також знайти хорошого чоловіка і народити дітей, і потім на старості літ подорожувати по всьому світу.