Проєкт з ліквідації джерел засолення в Калуші реалізувати неможливо (відео)
Досі роботи з ліквідації джерел засолення поверхневих вод і водоносного горизонту не розпочалися. Більше того — міська рада не може клопотати про виділення коштів з державного бюджету, оскільки об’єкти, які є джерелом засолення, — Домбровський кар’єр, відвали і хвостосховища, — громаді міста не належать.
Минулого року в Калуші відбулося виїзне засідання Івано-Франківської обласної ради, присвячене екологічним проблемам міста. Відтак обласний бюджет виділив Калушу 2,7 млн гривень на виготовлення проєктно-кошторисної документації з ліквідації джерел забруднення підземних вод та рекультивації порушених земель на території гірничо-технологічних об’єктів колишнього калієво-магнієвого виробництва, інформує Голос.if.ua з посиланням на Вікна.
Проєкт для Калуша виготовив Львівський інститут Гірхімпром за 1,8 млн гривень. Згідно з документом, який представили наприкінці минулого року, кошторис виконання першочергових робіт становить 240 млн гривень. Однак досі роботи з ліквідації джерел засолення поверхневих вод і водоносного горизонту не розпочалися. Більше того — міська рада не може клопотати про виділення коштів з державного бюджету, оскільки об’єкти, які є джерелом засолення, — Домбровський кар’єр, відвали і хвостосховища, — громаді міста не належать.
Постійна депутатська комісія з питань власності, житлово-комунального господарства та екології Калуської міської ради розглянула питання про підготовку звернень до обласної ради і Кабінету міністрів щодо проєкту з ліквідації джерел забруднення підземних вод. Але за браком інформації рішення не напрацювали. Відтак у вівторок, 25 вересня, комісія зібралася знову. Цього разу участь у її роботі взяла перший заступник міського голови Галина Романко, представники підрозділів міської влади, а також ТОВ «Оріана-Еко» і АТ «Оріана» — компаній, які мали прояснити, кому належать об’єкти і якими мають бути дії міської влади, щоб у Калуші, нарешті, розпочалася ліквідація джерел засолення.
Як пояснила Галина Романко, місто звертатися за фінансування природоохоронних заходів не може, і, оскільки кар’єр і хвостосховище №2 (як з’ясувалося, хвостосховище №1 не має документів. — Авт.) належать АТ «Оріана», то міська рада тричі зверталася до керівника підприємства, яке на 99,9% належить державі, щоб він, у свою чергу, подав запити на державне фінансування заходів з ліквідації джерел засолення. Спочатку він начебто погодився, але згодом відмовився бути виконавцем робіт і розпорядником бюджетних коштів.
Утім, як з’ясувалося під час обговорення, «Оріана» вже не може виконувати роботи на кар’єрі, відвалах і хвостоховищах, бо вони їй більше не належать.