Як Естонія опинилася за крок до заборони Московського патріархату

Естонія може максимально радикально вирішити питання місцевої філії Російської православної церкви (РПЦ).

Про це інформує щоденна онлайн-газета Голос ІФ з посиланням на Європейську правду.

Міністр внутрішніх справ Естонії Лаурі Ляенеметс, який вважається досить впливовим політиком, заявив у ЗМІ, що запропонує парламенту країни оголосити Російську православну церкву (Московський патріархат) організацією, що підтримує тероризм.

Про ймовірні наслідки ухвалення відповідного закону – у статті співпрофесора Тартуського університету Владіміра Сазонова та редактора “Європейської правди” Юрія Панченка Тероризм у рясах: чи піде Естонія на повну заборону РПЦ. Далі – короткий її виклад.

Варто зазначити, що серед інших країн регіону Естонія вважалася найбільш захищеною від релігійного впливу з РФ.

Річ у тім, що вже понад сто років, з 1923 року, в країні існує Естонська апостольська православна церква (ЕАПЦ) – автономна православна церква в юрисдикції Вселенського патріархату.

Її було відновлено 1996 року, однак тепер їй доводиться існувати нарівні з російським конкурентом – самокерованою Естонською православною церквою (ЕПЦ), яка перебуває в канонічній юрисдикції Московського патріархату (МП).

Цим Естонія вигідно відрізнялася від Латвії та Литви, де про створення незалежної від Москви православної церкви замислилися лише після 2022 року.

Утім, на цьому успіхи Естонії в захисті від гібридного впливу РФ закінчувалися.

ЕПЦ МП залишалася найбільшою православною церквою в країні, а у зв’язку з тим, що багато естонців є атеїстами, вона стала найбільшою релігійною організацією Естонії.

І звичайно ж, ЕПЦ МП була і залишалася агентом впливу РФ.

Зокрема, представники РПЦ в Естонії підтримували і тиражували меседжі російської пропаганди для своїх естонських парафіян.

Такі звинувачення було висунуто, зокрема, проти глави ЕПЦ МП митрополита Талліннського і всієї Естонії Євгенія (Валерія Решетнікова).

У січні 2024 року влада Естонії вирішила не продовжувати митрополиту посвідку на проживання.

Опубліковане 18 січня 2024 року повідомлення Департаменту поліції та прикордонної охорони Естонії пояснювало це рішення таким чином:

“Держава ухвалила рішення відмовити у продовженні посвідки на проживання, оскільки Решетніков у своїй публічній діяльності, зокрема в публічних виступах, підтримує дії агресора і не змінив свою лінію поведінки, незважаючи на попередження, які йому робили раніше”.

6 лютого митрополит Євгеній мав покинути Естонію. Він повідомив, що керуватиме церквою дистанційно.

Утім, ключовою причиною, що актуалізувала в уряді Естонії “ядерний сценарій”, найімовірніше, стало засідання “Російського народного собору” – організації під керівництвом патріарха Кирила.

28 березня там було ухвалено “наказ”, у якому російське військове вторгнення в Україну було названо “священною війною”, а також заявлялося, що “вся територія сучасної України має увійти в зону виняткового впливу Росії”.

Цю ідею підтримують і багато естонських політиків як у коаліції, так і в опозиції, і, звісно, лідери громадської думки – як ліві, ліберальні політики, так і праві (серед них і багато консерваторів), хоча і не всі.

Прем’єр-міністр Естонії Кая Каллас заявила на початку квітня, що РПЦ, по суті, “перетворилася на радикально налаштовану пропагандистську машину, яка закликає вбивати невинних людей”.

За словами глави уряду Естонії, вона не терпітиме ворожої військової пропаганди і тих, хто її поширює.

Захистом від гібридного впливу РПЦ почали перейматися останніми роками не лише в Естонії. Але, саме у Естонії є шанс піти набагато далі, поставивши крапку в легальному перебуванні РПЦ у країні.

Докладніше – в матеріалі Владіміра Сазонова та Юрія Панченка Тероризм у рясах: чи піде Естонія на повну заборону РПЦ.