Мінус один спосіб “відкосити” від мобілізації. Що треба знати про вступ до аспірантури (таблиці)

У 2024 році на тлі аномальної кількості вступників до аспірантури, зокрема чоловіків призовного віку, Міністерство освіти і науки змінило правила вступу. Тепер вступити на денну форму навчання в аспірантуру за контрактом, яка могла б забезпечити відстрочку від мобілізації, неможливо.

На ці та інші запитання – “Українська правда. Життя” відповідає далі, інформує щоденна онлайн-газета Голос ІФ.

Оголошення про нововведення з’явилося у перший день проведення єдиного вступного іспиту – 24 червня, що викликало обурення та низку запитань в абітурієнтів. Зокрема, чи всіх стосуватимуться зміни і що буде з відстрочкою для тих, хто вже навчається на денній аспірантурі за контрактом.

Вступ в аспірантуру 2024 – що змінилося?

Денна форма навчання в аспірантурі за контрактом була найбільш затребуваною протягом останніх двох років.

Наприклад, у 2022-му туди вступили 9,6 тисяч осіб (78% з них – чоловіки 25+), а у 2023-му – 13,7 тисяч (82% – чоловіки 25+). Загальна ж кількість вступників у 2022 і 2023 роках склала 15 і 18,8 тисяч осіб відповідно.

Тепер вступити на денну форму за контрактом, яка, як і “бюджет”, надавала право на відстрочку від мобілізації, – неможливо.

Цього року абітурієнти можуть вступити на денну аспірантуру лише за держзамовленням. Водночас кількість бюджетних місць цьогоріч збільшили удвічі – з традиційних 3200 до 7000.

“Таким чином кількість реальних аспірантів, які насправді бажають здійснювати наукову роботу і розвиватися в аспірантурі, буде забезпечено”, – так прокоментували відповідне рішення у МОН.

Ті, кому не вистачить місць на “бюджеті” на денній формі можуть вступити за контрактом на заочну або вечірню форми навчання. Остання також доступна за державним замовленням. Щоправда, для аспірантів заочної та вечірньої форм не передбачена відстрочка від мобілізації.

“УП. Життя” запитала у МОН, чому в Україні вирішили призупинити набір аспірантів на денну форму навчання за контрактом і чи розглядалися альтернативи цьому рішенню, на що отримали вже озвучену раніше позицію.

“Цього року спостерігається надмірний ажіотаж і нездоровий інтерес до навчання в аспірантурі, особливо серед чоловіків мобілізаційного віку. Цього року цифри захмарні.

МОН не може допустити використання аспірантури не за призначенням та дискредитації як форми підготовки наукових та науково-педагогічних працівників. Саме тому ми ухвалили рішення про скасування денної форми навчання за контрактом”, – заявили у МОН.

Там також додали, що “відправною точкою до змін, щоб не допустити перетворення аспірантури на лазівку для тих, хто не готовий виконувати конституційний обов’язок”, стала фінальна статистика кількості охочих стати аспірантами. Станом на 21 червня – це 91,5 тис. чоловіків у віці 25-60 років, які вже мають ступінь магістра, а отже претендують на навчання в аспірантурі.

Загалом для участі у ЄВІ зареєструвалися понад 245 тисяч осіб, що є абсолютним рекордом в Україні.

Чи можна із заочної/вечірньої перевестися на денну форму навчання?

Не можна. Цьогоріч МОН фактично скасувало можливість переведення на денну (і дуальну) форму навчання. Це стосується і тих, хто вже здобуває освіту на заочній або вечірній формах, і нових вступників.

Зауважимо, дуальна форма здобуття освіти дозволяє студентам навчатися на денній формі за спеціально розробленим графіком індивідуальних занять і поєднувати офіційне працевлаштування за фахом. Отже, переведення на дуальне навчання по суті скасовується автоматично – слідом за переведенням на денне.

Крім того, МОН обмежило можливість поновлення на денне навчання. Поновитися тепер мають право лише люди, які не є військовозобов’язаними, а також інші категорії, яким законно дозволено переривати навчання.

Серед тих, хто зможе поновитися на навчання за денною формою на бюджет або контракт:

• особи, які станом на дату поновлення на навчання не досягли 25-річного віку;
• особи, які мають відстрочку від мобілізації в Україні за ч. 1, 3, 5, 6 ст. 23 Закону “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”;
• особи, які мали перерву у навчанні у зв’язку з вагітністю, пологами або доглядом за дитиною;
• особи, які були звільнений з військової служби після 24 лютого 2024 року;
• особи, які поновлюються за медичною чи фармацевтичною спеціальностями;
• особи, які мали академічну відпустку тривалістю не більше одного року;
• особи, які поновлюються до складу курсантів вищих військових навчальних закладів або вишів зі специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліціянтів;
• особи, які є військовими навчальних підрозділів ЗВО.

Зазвичай поновлення на навчання відбувається на контракт. Поновитися в аспірантуру на бюджет можна за умови, якщо будуть вільні місця.

Ті, кого відрахували, цього року не зможуть поновитися на навчання за денною формою і, відповідно, знову мати відстрочку від мобілізації.

Чи зберігається відстрочка для контрактників, які вже навчаються в аспірантурі?

Так, ці здобувачі освіти матимуть відстрочку від мобілізації, адже нормативні акти не мають зворотної сили. Це означає, що зміни щодо вступу у 2024 році, ухвалені МОН, на них розповсюджуватися не можуть.

“Зміни до Порядку прийому в 2024 році не стосуються аспірантів, які вступили раніше. Зміни стосуються виключно нових вступників 2024 року, тому раніше зараховані аспіранти на контракт, денну форму і послідовну освіту матимуть право на відстрочку.

Вечірня та заочна форми здобуття освіти ніколи не передбачали відстрочення від мобілізації”, – констатували у МОН.

Однак для тих, хто вже навчається в аспірантурі, уряд готує дещо інше – Єдиний державний залік з української та іноземної мов, який в Україні планують організувати вже у жовтні-листопаді цього року.

Як заявляв заступник міністра освіти і науки Михайло Винницький, цей іспит допоможе визначити “реальних науковців” і, відповідно, відсіяти здобувачів освіти, які мали інші мотиви для вступу.

Важливо – ЄДЗ складатимуть як контрактники, так і бюджетники, які закінчили навчання на другому курсі аспірантури. Тож вступники 2022-го і 2023-го складатимуть ЄДЗ у 2024 і 2025 роках відповідно. Детальніше про Єдиний державний залік читайте за посиланням.

160 “прохідних” балів – для всіх?

Серед інших нововведень цьогоріч допуском до вступних іспитів у всіх ЗВО і наукових установах встановили оцінку ЄВІ в частині ТЗНК (тест загальної навчальної компетентності) на рівні 160 балів, що на 10 балів більше, ніж було до цього.

І так, ця умова розповсюджується на всіх абітурієнтів – навіть якщо ви складали ЄВІ вранці 24 червня, до того як МОН оголосило про зміни, адже останні стосуються безпосередньо вступу в аспірантуру, а не вступних випробувань.

Ми запитали МОН, чому наказ оприлюднили так пізно, на що отримали відповідь:

“На підготовку документації технічно потрібен був час. Також важливо зазначити, що зміни стосувалися не порядку складання вступних випробувань, а саме вступної кампанії. На час запровадження змін вступна кампанія ще не почалася, оскільки вона стартує з моменту, коли вступник може надавати документи до закладів освіти.

Жодних змін, що стосується складання вступних випробувань МОН не запроваджувало”.

Чому саме 160 балів?

У МОН заявили, що прохідний бал визначено на рівні “достатніх компетентностей для вступу в аспірантуру, який є найвищим рівнем вищої освіти”.

При цьому фактично абітурієнти повинні скласти тест загальної навчальної компетентності на 162 бали, адже набрати 160, з огляду на таблицю переведення тестових балів за шкалою 100-200, технічно неможливо.

Якщо вступник набрав 20 тестових балів – у нього 159 за двохсотбальною шкалою, якщо 21 – 162.

“Наказом встановлено вимогу “не менше 160 балів”. Тож набрати 162 бали — це виконати дану умову”, – прокоментували відповідне зауваження у МОН.

Набрати 160 балів з ТЗНК технічно неможливо, потрібно мінімум 162

УЦОЯО

Таблиця переведення тестових балів ЄВІ в частині іноземної мови за шкалою 100-200 УЦОЯО

Вступна кампанія в аспірантуру: ключові дати

Станом на 11 липня основна сесія ЄВІ ще триває – до 15 липня. Учасники додаткової сесії, яка буде проходити з 31 липня по 14 серпня, отримають запрошення до 26 липня.

Інформацію про результати ЄВІ за шкалою 100–200 балів буде розміщено на інформаційних сторінках учасників основної сесії до 20 липня.

Учасники додаткової сесії ЄВІ отримають свої офіційні результати до 20 серпня.

У разі успішного складання іспиту вступники в аспірантуру отримають сертифікат, який потім мають подати у відділ аспірантури разом з іншими документами, а далі – готуватися до вступних іспитів у тому закладі освіти чи науковій установі, яку обрали для навчання.

Важливо! Кожен університет самостійно визначає строки прийому документів та вступних іспитів до аспірантури, тому слідкуйте за інформацією на сайтах обраних ЗВО/наукових установ.

ЄВІ з іноземної мови – що змінилося?

Цьогоріч МОН зменшено вимоги до результату єдиного вступного іспиту в частині з іноземної мови – з 150 до 100 балів. Оцінка вступника з іноземної мови може не враховуватися в конкурсному балі під час вступу в аспірантуру. У цьому плані університетам надали можливість самостійно вирішувати – враховувати її чи ні, або ж встановити власний іспит.

Натомість оцінка, отримана в результаті складання ЄВІ в частині іноземної мови, залишається обов’язковою для вступу на магістерські програми.

Міжнародні мовні сертифікати замість складання ЄВІ цього року приймати не будуть.

Цьогоріч МОН зменшено вимоги до результату єдиного вступного іспиту в частині з іноземної мови

ФОТО: LAMAIP/DEPOSITPHOTOS

Чи залишатимуться дійсними результати ЄВІ за 2023 рік?

Так, минулорічні результати ЄВІ залишаються дійсними у 2024-му.

Утім, в МОН нагадали, що успішне складання ЄВІ означає подолання порогу “склав/не склав” з обох компонент – в частині іноземної мови та тесту загальної навчальної компетентності. Тож альтернативним допуском може бути ЄВІ у 2023 році з оцінкою за тест з іноземної мови “не менше ніж 130 балів”, якщо заклад таки вирішить враховувати оцінку для допуску до вступних іспитів.

Які документи потрібні для вступу в аспірантуру цього року?

Варто зазначити, що перелік документів, необхідних для допуску до вступних випробувань, університети та наукові установи встановлюють самостійно. Однак “класичний” список включає здебільшого такі документи та копії:

• документ, що посвідчує особу: паспорт-книжечка або ID-картка,
• ідентифікаційний номер,
• диплом магістра або спеціаліста та додаток до нього,
• військовий квиток (або тимчасове посвідчення військовозобов’язаного/посвідчення про приписку до призовної дільниці),
• сертифікат ЄВІ 2024 або 2023 року,
• опубліковані статті, реферат з обраної спеціальності, тези для конференцій тощо,
• заява на вступ (шаблон визначає кожен заклад окремо),
• фотокартки для документів, розміром 3×4,
• рекомендація від працівника кафедри чи викладача.

Подати документи для вступу в аспірантуру можна особисто, також окремі університети приймають документи дистанційно. В останньому випадку необхідно надіслати скан-копії з накладеним кваліфікованим підписом на електронну пошту відділу аспірантури ЗВО. Однак перед цим варто уточнити, чи приймає заклад документи через електронну пошту.

Перелік документів університети та наукові установи встановлюють самостійно

ФОТО: SOMEMEANS/DEPOSITPHOTOS

Як МОН збирається запобігати корупційним ризикам?

З огляду на разючі зміни, які унеможливлять отримання відстрочки на контракті, при вступі можуть суттєво зрости корупційні ризики.

У відповідь на це у МОН заявили, що спільно з Державною службою якості освіти “постійно проводять моніторинг вступних випробувань в університетах на предмет дотримання екзаменаторами принципів академічної доброчесності”.

“Якщо ж мова йде про можливі корупційні діяння, то ми готові завжди підтримати дії відповідних органів охорони правопорядку та за потреби сприяти їхній діяльності”, – заявили у відомстві.

Діана Кречетова, “Українська правда. Життя”

Підписуйтесь на наші новини у суціальних мережах: facebook Голос ІФ, youtube Голос ІФ, tiktok Голос ІФ.