Більше платиш, менше їси. Чому виробники продуктів зменшують розміри упаковок (таблиці)

Останні роки українці все частіше помічають зменшення розміру пакування звичних харчових продуктів. Цей феномен ще у 1970-х роках отримав назву “даун-сайзинг” або “шрінкфляція”.

“Це інфляція, якої ми не повинні побачити, такий собі потворний родич інфляції”, – описують це явище дослідники. Не менш цікаве пояснення його природи чи точніше кажучи, дозволеності дає Wikipedia.

“Дослідження 2020 року показали, що шрінкфляція сприймається населенням значно м’якше ніж інфляція, і навіть коли її вважають обманом, то претензії висувають до виробника товару, а не до влади”, – зауважують енциклопедисти.

Абсурдний приклад цього явища багатьом відомий з Російської Федерації. Наприкінці 2018 року, через дефіцит курячих яєць, там з’явились упаковки по дев’ять штук, хоча ціна становила як за десяток.

В уявленні багатьох українців пляшка молока чи олії дорівнює 1 літру, а пачки масла – 200 грамам. Але це давно не так.

Причина цього явища, як вже описували дослідники та енциклопедисти – зростання вартості сировини для виробництва харчових продуктів. Аби не шокувати населення цінниками бізнес все частіше вдається до таких економічних хитрощів.

Мало корів – мало молока

Коли йдеться про “приховане” зменшення розміру тари або ваги, першими на думку спадають молочні продукти. Спілка молочних підприємств України назвала однією з основних причин цього явища зростання вартості сировини.

Зараз вартість сирого молока, яке становить близько 70% собівартості продуктів його переробки, перебуває майже на рівні ЄС – 50 євроцентів (22 грн) за літр. З червня по листопад 2024 року ціни на нього зросли на 35-40%, що вплинуло на собівартість готової продукції.

Наприклад, питне молоко за останній рік подорожчало на 22%, а вершкове масло – на 30%.

“У наших виробників є два шляхи: або експортувати, щоб не мати збитків, або забезпечувати потреби внутрішнього ринку зменшенням пакування”, – пояснює виконавчий директор Спілки молочних підприємств України Арсен Дідур, не згадавши про третій варіант, який уникають виробники: підвищення роздрібних цін.

Регіональний менеджер виробника обладнання для упаковки “ПЕТ Технолоджиз” Андрій Терес розповів, що в Україні за два роки великої війни спостерігається тенденція зниження об’єму пластикових пляшок для молока.

“Наразі у деяких виробників є рухи й в напрямку 770 мілілітрів (замість 1 літру – ЕП)”, – зазначив він.

Причиною цьому вбачають споживчу поведінку населення – українці стали менш платоспроможними. Комерційна директорка компанії EloPak в Україні Ганна Яворська стверджує, що, за статистикою, 38% споживачів економлять на базових продуктах.

“Зменшення ваги – це єдина можливість для виробника стримувати вартість кінцевої продукції, щоб споживач міг дозволити собі ці продукти”, – каже Яворська.

Дідур вважає, що необхідно збільшити пропозицію молока-сировини шляхом стимулювання тваринництва, щоб довантажити переробну галузь. З 2017 року поголів’я великої рогатої худоби в Україні скоротилося на 40%. Молоко корова починає давати лише через 2,5-3 роки з моменту її народження.

Мінус десять грамів на шоколадку

Підлаштовувати свою продукцію під цінові апетити населення намагаються й кондитери. Ця галузь зіткнулася з перевиробництвом: обсяги продукції перевищують попит, тож виробникам доводиться стримувати ціни, аби конкурувати за споживача.

Ситуацію ускладнює посилення конкуренції з боку іноземних кондитерів, а також значне здорожчання виробничого циклу. За словами президента асоціації “Укркондпром” Олександра Балдинюка, зростають ціни на всі складники виробництва – інгредієнти, послуги, зарплати працівників – що, своєю чергою, підвищує і кінцеву ціну для споживачів.

ЕП вже писала про зростання світових цін на основний складник кондитерських виробів – какао. І хоча влітку ціни трохи “охолонули”, проте у листопаді вони знову пішли вгору і перебувають біля березневого рекорду 2024 року.

Відповідно, щоб втримати клієнтів в напружених ринкових умовах, деякі кондитери вимушені “зрізати” зайві кути з продукції, від чого на полицях магазинів з’явилися плитки шоколадок вагою 90 грамів замість 100 грамів.

Олії теж меншає

Традиційну трійку продуктів, які зменшуються в об’ємі упаковки, закриває соняшникова олія. ЕП звернулася за коментарем до її найбільшого постачальника в Україні – компанії “Кернел” (торгові марки “Щедрий Дар”, “Стожар”, “Чумак”, Blank, Premi, Kernel), але там утрималися від відповіді.

Аналіз даних експертів Українського клубу аграрного бізнесу дозволяє припустити, що ймовірною причиною зменшення об’єму олії в пляшці є скорочення її пропозиції на тлі стабільного попиту.

Цього року в Україні під соняшник засіяли на 2,2% менше площ, ніж у 2023 році. Через посушливе літо врожайність знизилася, валовий збір насіння прогнозується на 18% меншим, ніж у попередньому сезоні. Враховуючи, що цього року у виробників немає перехідних запасів насіння, то така ситуація може призвести до скорочення обсягів виробництва олії.

Щоправда, у Мінагрополітики зазначили, що обсяг внутрішнього споживання становить лише 4,8% від загальних обсягів виробництва соняшникової олії. Решта спрямовується на експорт.

Чи законна “шрінкфляція”

Хоча зменшення пакування може дратувати споживачів, проте це цілком законно. Так, у Держпродспоживслужбі ЕП повідомили, що в Україні не можна притягнути до відповідальності за зменшення виробником розмірів продуктів, якщо на маркуванні товару інформація про вагу чи об’єм вказана правильно.

Що ж до проблем, які спонукають виробників продавати продукти у меншій тарі, то у Мінагрополітики розводять руками. Там рекомендують підприємцям, які займаються виробництвом, наприклад, молока брати участь у грантових та кредитних програмах: від виділення грошей на корми для тварин до програми “Доступні кредити 5-7-9%”.

Відомство постійно проводить роботу з “пошуку фінансових ресурсів для підтримки українських сільськогосподарських товаровиробників”.

Феномен “шрінкфляції” не унікальний для України. Вперше до неї вдалися компанії в США в 1970 роки на тлі стагфляції, що охопила країну. Зараз у Франції та Німеччині деякі супермаркети додають цінники, які повідомляють про зміну ваги або об’єму товару.

Що далі

Тенденція зменшення об’єму продукту в пляшках посилилася останнім часом, каже Яворська з EloPak. Українці починають споживати менше товарів, скорочуючи свій вибір до необхідного набору продуктів.

У разі різкого зростання цін виробники робитимуть акцент на збереженні доступності основних продуктів для населення, скорочуючи розміри товарів, аби зберігати їхню вартість у межах доступності.

У випадку покращення економіки та купівельної спроможності громадян гравці ринку можуть збільшити вагу та об’єм товарів в упаковці відповідно попиту українців, додала Яворська.