Геноцид власними руками: дим від осінніх багать труїть прикарпатців

На Прикарпатті рятувальники ледь не щодня ліквідовують пожежі, спричинені спалюванням листя та сухої трави.

Пожежа – це не єдине лихо від спалювання сухої рослинності, повідомляє Голос.if.ua з посиланням на Галицький Кореспондент. Під час цього процесу у повітря вивільняються сполуки, які спричиняють загострення хвороб легень, серця, виникнення онкологічних захворювань, виділяються діоксини, які називають одними із найотруйніших для людини речовин, важкі метали та багато інших небезпечних речовин.

Процес спалювання негативно впливає й на довкілля, зокрема руйнується зовнішній шар грунту, флора та фауна, насіння та коріння дерев та кущів.

Дивіться у відео від Голос.if.ua : На Прикарпатті продовжують спалювати траву, листя та залишки рослин (відео)

А також на будівлі! Куратор громадського моніторингу якості повітря України Eco City Олексій Трелевський на своїй сторінці у фейсбук розповідає, що в Індії для захисту Тадж-Махалу, який знаходиться приблизно в 250 кілометрах на південь від столиці, місцева влада привезла спеціальний очищувач повітря. Це було зроблено через побоювання, що токсини у повітрі можуть частково пошкодити мармурову будівлю 17 століття.

Активіст пояснює, індійці так само, як і українці, спалюють суху рослинність. В Україні, починаючи від ранньої весни і закінчуючи пізньою осінню, люди прибирають сухе листя, траву. І замість того, щоб зібрати його у так звану компостну купу, яка за зиму перегниє і це можна буде використовувати як добриво – спалюють.

“Горіння листя, трави, супроводжується виділенням дрібнодисперсного мікропилу з найдрібнішими фракціями у 2,5 мікрометра. Коли ми вдихаємо цей пил, а він настільки маленький, що без перешкод проходить нам в легені і потрапляє у кров, усі ці токсичні речовини розносяться по організму і осідають у внутрішніх органах, викликають інсульти, інфаркти, ракові захворювання. Крім того, під час спалювання утворюється чадний газ, виділяються важкі метали – ціла таблиця Менделєєва”, – застерігає Олексій Трелевський.

Куратор громадського моніторингу також зауважує, що у містах зазвичай стоїть непомітний смог, який у безвітряну погоду тримається та концентрується над населеним пунктом. А пізніше осідає туман і вся волога, дрібнодисперсні краплинки води, вбирають у себе всі токсичні речовини, накопичують їх, це все опускається вниз, в зону нашого людського перебування. Смог, який тримався високо над містом, разом з туманом опускається додолу, сконцентрувавши у собі небезпеку.

Відома синоптик Наталка Діденко додає, що дим навіть від одного невеликого багаття в умовах антициклону та штилю поширюється на величезну територію району і горизонтально, і вертикально.

“Якщо брати до уваги сезон масового опадання листя, кількості викопаної сухої огудини на городах, підготовки городів та полів до зимового періоду, величезні масштаби паління, на печерному рівні – свідомість багатьох громадян, майже повна відсутність покарання за паління трави, бездіяльність відповідних структур у хоча б регулярних попередженнях та поясненнях, то картина виглядає сумною”, – зауважує експерт.

Ще кілька слів варто додати про покарання за спалювання сухої рослинності і про ті невеликі штрафи, про які вела мову синоптик. У населених пунктах відкрите спалення листя заборонене. Відповідно до статті 77 Кодексу України про адміністративні правопорушення за самовільне спалювання сухої рослинності або її залишків передбачено штраф у розмірі від 170 до 340 гривень, за порушення правил зберігання, розміщення, утилізації та використання відходів штраф складає від 170 до 1700 гривень (ст. 82 КУпАП).