Листопадові бої за Донецький аеропорт 2014 року: повідомлення, розповіді, фото і відео

Відео із безпілотника, надане Аеророзвідкою, повідомляє Голос.if.ua.

1 листопада 2014 року в проросіських угрупованнях «ЛНР/ДНР» готувалися до так званих «виборів». І наступний день – «день виборів» Донецький аеропрт не обстрілювали, а українські військові самі вогонь не відкривали. Про це розповів Радіо Свобода боєць зведеного загону «Дикі качки» Олексій «Сом», який на початку листопада ніс службу на прилеглій до Донецького аеропорту висоті.

«Мені запам’яталась лише одна дата – 2 листопада, день виборів у «ДНР» і «ЛНР». Того дня вони по нас не зробили жодного пострілу і не випустили жодного снаряда. Терористи знімали своїх бійців з позицій. «Гіві» по рації неодноразово вимагав виділити на вибори людей, одразу після цього приїжджала «таблетка». А ми не мали права відкривати по них вогонь, тому що у цей час було ще й «двостороннє перемир’я». Ми бачили, де вони завантажуються, на яких машинах вони виїжджають, але не могли нічого вдіяти», – розповідає боєць.

02 листопада 2014, 21:10 – ​ по закінченню «виборів» у Донецьку проросійські гібридні сили починають обстріли.

«Поновилися обстріли Донецького аеропорту, який контролюють українські війська, і сусіднього села Піски, через яке йде постачання захисників аеропорту», – повідомляє Радіо Свобода​.

І самі бойовики стверджують, що «поблизу Пісків розриви снарядів і постріли, йде бій», що «розвідувально-диверсійні групи карателів знову намагаються дістатися до міста і на територію аеропорту» і що «артилерія армії «Новоросії» завдала удару по позиціях «укрів» біля злітної смуги».

Прес-центр АТО повдомив, що «ввечері 2 листопада бойовики здійснили мінометний обстріл Донецького аеропорту», втрат серед українських військовослужбовців немає.

03 листопада 2014 року, штаб АТО повідомив, що «за добу поранено троє українських військових».

«Протягом дня бойовики неодноразово з систем залпового вогню «Град» та мінометів обстрілювали позиції сил АТО в районі Донецького аеропорту», – сказав речник штабу АТО Владислав Селезньов.

А керівник інформаційного відділу «Правого сектору» Борислав Береза в ефірі Радіо Свобода заявив, що в районі «аеропорту Донецька бойовики зазнають значних втрат, які перевищують втрати українські підрозділів».

«Ми теж маємо втрати. У нас є «двохсоті», «трьохсоті». Але на сьогодні вони перестали йти напролом, тому що це безнадійно, їхні втрати до 60%. Це дуже багато. Тобто, якщо ми розуміємо, з кожної сотні поверталося назад 40 людей у більш-менш якомусь стані», – зазначив Береза.

За повідомленням ЗМІ, українські військові, які захищають аеропорт в Донецьку, повністю зачистили новий термінал, другий поверх якого раніше захопили бойовики.

04 листопада 2014 року у Донецькому аеропорту відбулася чергова ротація.

Як повідомив прес-центрі АТО, керовані Росією гібридні сили «вели вогонь зі стрілецької зброї, АГС та РПГ з боку жіночого монастиря та торгівельного комплексу по наших позиціях на території старого терміналу Донецького аеропорту».

Речник штабу АТО Селезньов зазначив, що з 10:15 у Донецькому аеропорту тривав обстріл позицій сил АТО зі стрілецької зброї та АГС. З 14:30 бойовики застосували протитанкові гармати «Рапіра».

5 листопада 2014 року – Штаб АТО: у результаті обстрілів за добу на фронті п’ять військових поранені.

6 листопада 2014 року

У Донецькому аеропорту з ранку йде бій, повідомляє прес-служба добровольчого укрїнського корпусу «Правого сектора».

«З 9 години почався штурм вишки, з артпідтримкою, один із снарядів потрапив в пост, серед бійців «Правого сектору» є один загиблий – Друг Північ (боєць «Сєвєр» Сергій Табала із 5-го окремого батальйону ДУК «Правий сектор», житель Сум, 18 років)», – йдеться в повідомленні.

За даними «Правого сектора», на даний момент (14:16) штурм триває.​

Це підтверджує і штаб АТО, зокрема те, що бойовики застосовують 100-мм протитанкові гармати «Рапіра».

При відбитті штурму російськими бойовиками диспетчерської вежі Донецького аеропорту загинув сержант 79-ї бригади Юрій Голота.

07 листопада 2014, 14:09

Бойовики, які вчора вели обстріл позицій українських військовослужбовців на території Донецького аеропорту, були знищені вогнем артилерійських підрозділів сил АТО, .повідомляє прес-центр штабу АТО.

«За перевіреною інформацією, внаслідок вогневого нальоту знищено або пошкоджено 4 танки сепаратистів, 2 БТРи, 2 гаубиці Д-30, 1 БМП та до 200 бойовиків», – мовиться у повідомленні.

Натомість на сайтах сепаратистів про втрати не повідомляється.

7 листопада загинув від кулі снайпера підполковник Павло Колесников із 79-ї бригади, старший групи, яка тримала оборону нового терміналу (нагороджений орденом «За мужність» III ступеня посмертно).

Під ранок на 8 листопада загинув солдат Богдан Здебський. Він прикривав прихід підкріплення у Донецький аеропорт. Коли товариша було важко поранено, Здебський відтягнув його у безпечне місце і заняв його позицію. Близько 4-ї ранку Богдан Здебський був убитий бронебійними кулями.

Під час ранішнього бою в аеропорту Донецька старший прапорщик Сергій Баранов-Орел. Сергій помер від важкого поранення та втрати крові.

8 листопада під вогнем супротивника з черговою ротацією у ДАП заїхав майданівець Ростислав Смусь.

«Наша група потрапила на вежу: Віталій Немиренко, Олександр «Дєд» Мосулега, Олег Удудяк, і двоє прикомандированих – Сергій «Сєдой» Назаров і вже покійний Євген «Поляк» Поляков. Всі ці шість бійців – бійці від Бога. Та й хлопці, що потрапили на старий та новий термінали, – теж задню не включали, таких, що десь ховалися по підвалах, – в аеропорту не було», – розповів Смусь Радіо Свобода. Його розповідь, зокрема і про останні дні оборони Донецького аеропорту є у документальній книзі «АД 242».

9 листопада 2014 року Україна стверджує, що в районі Донецького аеропорту проти української армії воюють кадрові російсбкі військові.

Про першу спробу зайти у Донецький аеропорт у ніч із 9 на 10 листопада розповів Радіо Свобода Андрій Гасюк із позивним «Еверест», тоді молодший сержант 93-ї бригади ЗСУ.

«Після того, як ми три рази об’їхали чужий штаб, а РПГ чотири рази влучило нам «у борт», ми повернулись назад. Тоді нас врятував протикумулятивний екран. Весь екіпаж контузило, але ми повернулись. Частина групи, яку везли десантники, зайшла до терміналу, а решта групи повернулась на нашу базу в селі Тоненьке», – розповів «Еверест».

10 листопада 2014 року українські силовики повідомили, що в аеропорту Донецька затримали і допитали росіянина, що брав участь у бойових діях на боці бойовиків. Під час допиту бойовик зізнався, що приїхав із Пермської області.

Уперше за багато днів був звільнений новий населений пункт на Донбасі – це село Опитне, яке розташоване на стратегічній точці, на кільцевій трасі Донецька – між Донецьким аеропортом і Авдіївкою. Туди зайшов добровольчий батальйон «Правий сектор» за підтримки Збройних сил і української артилерії.

Цього ж дня, 10 листопада 2014 року, у Сумах прощалися із загиблим 18-річним «кіборгом», добровольцем «Правого сектору» Сергієм Табалою.

11 листопада 2014 року координатор групи «Інформаційний спротив» Дмитро Тимчук повідомляє, що проросійські бойовики на сході України понад 30 разів обстріляли позиції сил антитерористичної операції​.

«Триває процес «централізації збройних формувань так званої «Армії Новоросії». «Процесом формально керують представники «ДНР» та «ЛНР», реально – фахівці з кількох управлінь Генерального штабу Збройних сил Росії та ФСБ. Всі заходи з «централізації» забезпечуються не лише матеріально-технічно, а й «організаційно» (включно із тиском, залякуванням і засобами фізичного впливу на «непокірних» бойовиків)», – ствердужє Тимчук.

Сепаратисти на своїх сайтах повідомляють про блокування спроби конвою українських військових прорватися до Донецького аеропорту.

У РНБО повідомили, що станом на 11 листопада від початку проведення АТО 4079 українських військових отримали поранення, а 1052 загинули.

12 листопада 2014 року обстріли Донецького аеропорту тривають.

Відбулася ротація «кіборгів», вони спочатку заїхали в новий термінал, а потім вночі перебралися у старий.

Після цього бійці штурмової роти 5-го окремого батальйону «Правий сектор», які обороняли Донецький аеропорт, повернулися на базу.

«Виконавши поставлені перед ними завдання, штурмовики повинні були повернутися ще близько тижня тому. Проте постійні атаки ворога змусили їх залишитися і боронити стратегічно важливий об’єкт. Наразі аеропорт перебуває під контролем армійців», – йдеться у повідомленні «Правого сектору» в Facebook.

Те, як добровольці обороняють Донецький аеропорт приїхав знімати у термінали кінорежисерер Леонід Кантер.

Ось як про це розповів Радіо Свобода «кіборг» із позивним «Хортиця» В’ячеслав Зайцев:

«І ось якось, коли ми розігрівали ланч (ось тут треба сказати, що ми звичайно замовляли піцу в донецьких піцеріях, але вони досі її не привезли ), ланч – це армійський сухпай із тушонкою та «червоною рибою» – кілька в томатному соусі. І тут…забігає «Тарантино» – людина з відеокамерою.

Як виявилося, це був український режисер-документаліст Леонід Кантер, і в нього дійсно був позивний «Тарантино».

У ДАПі він зняв свою стрічку «Добровольці Божої чоти». Протягом усього фільму – сміх, сльози та смерть.

Стрічка задокументувала загибель майора Півня у сутичці з російської штурмовою групою.

Після фільму не стало багатьох його героїв, як і режисера …».

А штаб АТО повідомив, що «під час обстрілу з ракетних систем залпового вогню «Град» наших позицій в районі Щастя ми безповоротно втратили одного українського військовослужбовця, ще одного пораненого доставлено до міської лікарні».

13 листопада група 2014 року «Інформаційний спротив» повідомляє, що під Донецький аеропорт Росія перекинула снайперський підрозділ, оснащений новими російськими великокаліберними снайперськими гвинтівками.

Цього дня під час планової ротації і довезення води, продовольства та БК отримали поранення 5 українських військовослужбовців.

Як розповідає майданівець, боєць 74-го розвідбату Олексій Матлак: «Настрашнішим під час ротації були дорога туди й назад та вивантаження БТР. Б’є артилерія, бачиш розриви 120-мм міліметрових мін на взлітці аеропорту, а в цей час маєш вивантажувати ящики зі зброєю, амуніцією, набоями».

13 листопада була чергова невдала спроба штурму ДАПу російськими гібридними військами.

«Терористи намагаються перекрити комунікацію між захисниками та основними українськими силами», – повідомляє штаб АТО.

РНБО оприлюднило відео з Донецького аеропорту, де український танк стріляє по проросійських бойовиках.

Також цього дня Радіо Свобода опублікувало інтерв’ю із студентом-перекладачкм Сергієм Галяном, який у складі 95-ої аеромобільної бригади 9 днів захищав Донецький аеропорт.

Розмова із ним є і у статті воєнного фотокоресподента Сергія Лойка про українських «кіборгів», яку на першу шпальту помістила газета The Los Angeles Times. Ця стаття, фактично, була першою англомовною пубілкацією, що подавала альтернативну російській пропаганді точку зору на події у аеропорту українського місста Донецьк.

14 листопада 2014 року під час двох атак бойовики втратили 10 бійців, українські військові біля Донецького аеропорту поблизу села Спартак та Піски знищили дві позиції бойовиків.

Цього дня проросійські бойовики із засідки обстріляли колону блія Первомайського, яка вирушала на ротацію у ДАП. Одна машина згоріла. Загинули бійці 28-ї бригади Руслан Біленко та закарпатець, старший лейтинант Іван Ворохта.​

15 листопада 2014 року бойовики 16 разів за день обстрілювали аеропорт Донецька, – повідомив прес-центр АТО.

Внаслідок 16 обстрілів, що стались протягом дня, 3 українських військовослужбовців зазнали поранень, їх направлено до лікувальних закладів.

«Упродовж дня бойовики зосередили мінометний вогонь на позиціях захисників Донецького аеропорту, вели вогонь зі стрілецької зброї, зенітних установок ЗУ-23-2. Також під мінометні обстріли потрапили підрозділи, що надають підтримку українським «кіборгам». Раз за разом вогневі точки бойовиків придушувались, аеропорт перебуває під нашим контролем», − заявили у прес-центрі.

16 листопада 2014 року речник інформаційно-аналітичного центру РНБО Андрій Лисенко повідомив​, що українські сили стримали штурм російських гібридних сил і ліквідували та поранили кілька десятків проросійських бойовиків.

17 листопада 2014 року Радіо Свобода опубілкувало відео обстрілів ДАПу.

18 листопада 2014 року у бою від кулі снайпера загинув солдат 74-го окремого розвідувального батальйону Ілля Полянський.

19 листопада 2014 року речник штабу АТО Владислав Селезньов повідомив, що за останню добу «терористи тривалий час вели артилерійський вогонь по новому терміналу аеропорту, вщент руйнуючи цю споруду». Стріляли з «Градів», мінометів та стрілецької зброї.

Бійці 93-ї механізованої бригади ЗСУ відбили у супротивника висоту поблизу Донецького аеропорту, з якої велися обстріли.

Усього на Донбасі за останню добу на Донбасі загинули п’ятеро, поранені восьмеро українських солдатів, повідомляє Владислав Селезньов.

20 листопада 2019 року, за даними РНБО України, впродовж доби бойовики п’ять разів обстріляли з артилерії, мінометів позиції українських військових на території Донецького аеропорту.

21 листопада 2014 року, як передав із зони бойових дій воєнний кореспондент Радіо Свобода Левко Стек, потужні обстріли позицій української армії зафіксували поблизу Пісків, що неподалік Донецького аеропорту.

За даними прес-центру АТО, бойовики 39 разів обстріляли позиції сил АТО. При проведенні зачистки території поблизу летовища підірвалися на фугасі троє українських бійців, один з них загинув.

Як повідомила боєць ДУК ПС Олена Білозерська, під час боїв біля аеропорту вночі 21-22 листопада загинуло двоє розвідників: «Морпєх» і Всеволод Воловик.

22 листопада 2014 року поблизу Донецького аеропорту проросійські бойовики здійснили атаку опорного пункту одного з українських підрозділів біля Пісок. Українські військові атаку відбили, противник зазнав втратю, атаку відбито із нанесенням ворогові численних втрат.

23 листопада 2014 року один із бойовиків здався українським військовим у Донецькому аеропорту. Він прийшов по злітній смузі з піднятими руками. У бойовика виявився російський паспорт, повідомили оборонці ДАПУ.

24, 26, 26 листопада 2014 року російські гібридні сили готувалися до масованої атаки на Донецький аеропорт. Обстріли тривали.

Ситуація в Донецькому аеропорту була вкрай тяжкою Скінчилася вода і продовольство. Як розповів в інтерв’ю головному редактору видання «Цензор.нет» Юрію Бутусову – Євгеній Жуков (позивний «Маршал»), начальник Департаменту патрульної поліції України, а восени 2014 року офіцер 79-ї бригади, керівник зведеного підрозділу, який утримував ДАП:

«Було і таке, наприкінці листопада, що ми вже не мали ні води, ні їжі, ні боєприпасів і ми почали ламати батареї. Там була іржава вода, яку ми наливали у гільзи з АГС і пили. Лікар нам, звісно, знезаражував цю воду, і ми пили. А їсти взагалі було вже нічого.

А батальйон «Восток», «Сомалі» батальйон і батальйон «Спарта» – вони постійно між собою вночі воювали, стріляли один з одним. Командиром батальйону «Восток» тоді був Ходаковський, і коли ми сиділи без їжі, без води десь день третій, я вже думав що це все, ми тут так і загинемо, то «Майк» (підполковник Максим Миргородський, який здійснював цілодобову координацію оборони Донецького аеропорту), ухвалив рішення і розпочалося спілкування із бандитами.

Батальйон «Восток» іде на зустріч, щоб передали КАМАЗ з продовольчими продуктами для нас. Батальйони «Спарта» і «Сомалі», звісно, проти. Кричать: «Нехай там здохнуть» і починають між собою воювати. Вони і вночі територію завжди ділили, а це і вдень почали.

Коли наш водій віз нам продукти, по ньому починають відкривати вогонь.

До речі, головні герої війни – це водії. Він тебе привезе, відвезе, забере і пораненого, і вбитого, привезе продуктів, води. Безліч разів за день він їде у найжорстокішу годину.

Ми тримаємо зв’язок по телефону, а «Майк» доповідає, що «Восток» дав добро, під білим прапором, з супроводом своєї машини. Сепаратистська машина вела наш КАМАЗ, щоб нам привезли води і їжу. Це розповідь про те, що ротивник там був різний – і негідники, і офіцери. Зрозуміло, що вони усі противники, але один вважав за потрібне датизмогу підвезти воду і вивезти поранених, а інші – ні.

Аеропорт – це була нормальна, організована взаємодія всіх родів військ: піхота, яка нічого не вирішувала у тих терміналах, вони просто відстрілювалися і завжди по ним «валили»; танки «Адам» 93-ї бригади; артилерія там стояла, я не знаю назв підрозділів, але знаю напевне що без артилерії там взагалі робити нема чого. У нас була «карусель»: ближній «ярус» – це ми, середній, дальній.. Загалом весь вогонь. Ми коли заходили туди колоною – стріляли всі. Тому що потрібен був відволікаючий маневр, для того щоб ми туди зайшли. І коли виходили було так само.

Ми холоднокровно і чітко розуміли що ми тут робимо, для чого виконуємо завдання, як виконуємо, якщо порівнювати з літом. Влітку нас просто валили, ми також стріляли, палили, воювали, були і вогневі контакти.. Але тут вже конкретний бій в місті, ти вже розумієш де які у кого завдання. І ти вже вирішуєш як хочеш – де яку техніку розставити, ти розумієш о котрій годині противник їсть, о котрій годині стріляє або не стріляє.

Я ніколи не думав: «Що ми тут робимо? Ми не повинні тут бути. Ми повинні поїхати. Я з Коломиї, з Івано-Франківської області, я повинен туди повернутися і сидіти вдома, бо там не стріляють». Не важливо де ти захищаєш і працюєш. У тебе завдання є, як у військового, тож ти повинен його виконати, обороняючи оці три будівлі, які були. Яким чином ти це будеш робити – це вирішується вже на місці, там, всередині».

27 листопада 2014 року бойовики 13 разів атакували позиції українських військ поблизу аеропорту «Донецьк».

28 листопада 2014 року, прес-центрі АТО повідомив, що протягом доби бойовики 12 разів атакували Донецький аеропорт та опорні пункти українських військових навколо нього.

29 листопада 2014 року хвильові штурми росіських гібридних сил переросли у масовану атаку.

Опівдні аеропорт накрили вогнем «Градів». Артилерійські обстріли чергувалися із штурмами. Це були чи не найважчі дві добив листопадовій оборонній епопеї ДАПу.

29 листопада 2014 року зазнав тяжких поранень молодший сержант 79-ї бригади Андрій Горбань. Один із тих, хто вивішував прапор над теміналом ДАПу. Товариші витягнули його і евакуювали, але на операціному столі 30 листопада Андрій помер.

Ось як про це розповів Радіо Свобода його бойовий побратим, десантник 79-ї бригади, Микола Гуцаленко (позивний «Кока», помер внаслідок поранення в голову, отриманого під Авдіївкою, 24 лютого 2017 року):

– «Найстрашніший бій, коли з другого поверху, навіть є фото з позиції, вони (бойовики – ред.) почали лізти. Були сходи ближче до нас, а були сходи за позицією, через них вони і почали пробиратися. Все почалося з того, що о дев’ятій ранку, ми з моїм, уже загиблим, другом, командиром відділення, Андрієм Горбанем, виходили обстрілювати сепаратистів туди, де був готель. Тож ми вчотирьох вийшли на позицію за сходами, знайшли кімнату для укриття і почали обстрілювати його (готель –ред.).

«Мухами» (реактивна протитанкова граната –ред.) стріляли, бо звідти вели вогонь. Думали «накривати», бо власне становище вже дуже нас почало дратувати. Відстрілялися ми й вийшли через ту позицію на відпочинок. За дві години прибігає солдат з 74-ї бригади – вони тримали оборону там учотирьох – й каже, що «вилізло якесь «тіло» у береті й тільнику з «Мухою» й влучило у нас».

Там був один поранений, один прибіг, ще один десь зник, незрозуміло де. І «Тополь» каже: «Андрійку, йди подивись, що там сталось». І Андрій швиденько – ні броника, ні каску не вдягав, бо не боявся – вибіг і «попав». Дуже жорстоко «попав»… Я саме перезаряджався, тому не побіг з ним, бо випустив майже всі магазини, і чую по радіостанції, що у нас «трьохсотий». Я схопився, а «Тополь» мені кричить: «Сядь на місце, ти один лишився на позиції, позицію тримати!».

І бачу заносять Андрія. Мене одразу тіпати почало. Бачу нога поранена у друга, думаю : «нічого, загоїться, все буде гаразд, житиме». Але бачу рана жорстока, дірка дуже велика. Надали йому допомогу, пройшло дві години й бачимо, що треба його евакуювати. І мені командир каже: «Побіжиш і ще одна людина з тобою». Андрій був на носилках і тут команда: «Готуйся виносити». «Тополь» нам дав стрічку з молитвою – мені і хлопцю іншому, Сергію Чайковському, з позивним «Людоєд» – і каже: «з Богом». Так і винесли ми Андріка, з величезним бажанням врятувати йому життя…»

5 листопада 2019 року Андрія Горбаня президент нагородив посмертно орденом «За мужність» ІІ ступеня.

‹Найжорсткіший бій для мене був тоді, коли рухнув старий термінал, з 29 по 30 листопада. Якщо мені не зраджує пам’ять, він вважається найдовшим боєм в історії АТО, тривав майже дві доби. Моя група виходила тоді останньою. Тоді ж ліг і «Вимпел». З моєї групи в ньому брали участь 24 бійці, десять людей із 79-ї бригади, два сапери та медик», – розповів Радіо Свобода «кіборг» Андрій Гасюк.

Після 30 листопада через поступові ротації на оборону Донецького аеропорту заступили бійці 90 аеромобільного батальйону, який пізніше ввійшов в склад новосформованої 81 аеромобільної бригади.​