Забезпечені з народження: як держава планує ділитися доходами від продажу надр з новими поколіннями

Хто одержувач

У тексті законопроєкту говориться, що особисті рахунки будуть відкриті “українцям, народженим в Україні після 1 січня 2021 року”. Зберігатися вони будуть в тому випадку, якщо одержувачі проживуть на території України наступні 18 років.

Один з видів отримання громадянства в Україні — за народженням. Це означає, що якщо іммігранти законно перебувають в країні, або якщо дитина народиться в іншій країні, але її батьки — особи без громадянства, але проживають в Україні на законних підставах, їй буде надано фінансовий паспорт українця.

Кілька років тому 80% жителів Швеції на референдумі відмовилися від виплат від реалізації ресурсів у розмірі 2 250 євро через небажання забезпечувати мігрантів і безробітних.

Угорці з тієї ж причини відхилили ідею безумовного базового доходу — виплати грошей без необхідності виконання роботи.

В ОАЕ за правом народження іноземцям громадянства не дають. Ключова умова нарахування капіталу новонародженому — дитина повинна бути громадянином країни.

Все населення ОАЕ разом з іммігрантами становить трохи більше 10 млн осіб, за рік тут народжується 110 тис дітей. До 18-річчя на рахунках дітей-громадян в середньому накопичується близько 100 тис дол.

Можливості компенсатора

Компенсатором для формування дитячих капіталів в ОАЕ є встановлений відсоток від продажу нафти, переказаний в бюджет. В Україні компенсатором повинен служити 1% від реалізації всіх корисних копалин (стаття доходів у бюджеті — рентна плата за користування надрами).

Надалі відсоток відрахувань може бути змінений Кабміном.

Можливості українського ресурсу великі тільки в теорії — запаси корисних копалин в Україні оцінені 11 трлн дол. Проблема за малим: самі копалини лежать в землі, а видобувна галузь — частково в стагнації.

Ще одне джерело доходів “Фонду майбутнього” — держбюджет, який планують задіяти при необхідності.

“Кабінет міністрів може збільшувати статутний капітал фонду або надавати фонду фінансування з державного бюджету України з урахуванням вимог бюджетного законодавства”, — йдеться в проєкті.

Хоча можливість залучення бюджетних грошей прописана в тілі проєкту, у пояснювальній записці сказано, що ухвалення і реалізація цього закону не потребує додаткових витрат з держбюджету.

Оскільки розрахунки до проєкту подаються окремо, 1% є невстановленою сумою, яка буде змінюватися щорічно, як і кількість новонароджених.

Так, в Україні за рік народжується близько 287 тис громадян, а підвищення соціальних стандартів для дітей, у тому числі запровадження економічного паспорта, за словами радника президента Олега Устенка, повинне стимулювати народжуваність. Відповідно, і в людях, і в цифрах витрати можуть зростати.

В останні роки динаміка надходжень від рентної плати за використання надр така: у 2016 році держбюджет отримав за цією статтею 58 млрд грн, у 2017 році — 44 млрд грн, у 2018 році — 40,9 млрд грн, у 2019 році — 52,5 млрд грн.

У бюджеті-2020 рентна плата за користування надрами становить 49,9 млрд грн. Середній розрахунок показує: 1% від суми — це 500 млн грн. Тобто в середньому за 18 років у “Фонді майбутнього” можна акумулювати близько 9 млрд грн.

При середньому показнику народжуваності за 18 років народиться близько 5,1 млн українців. Виходить, що кожен окремий рахунок отримає по 1 764 грн.

Як фонд подбає про майбутнє

Гроші з часом дешевшають і втрачають купівельну спроможність, тому “Фонд майбутнього” повинен не тільки упродовж 18 років захищати їх від інфляції, але в ідеалі — і примножити кошти на рахунку.

Таким чином, для фонду як для гравця ринку повинні бути на законодавчому рівні прописані інвестиційні обмеження та правила для об’єкта, який займається накопиченнями та інвестиційною діяльністю.

Однак у запропонованому законопроєкті не прописана функція примноження капіталу, якщо тільки вона не потрапляє під визначення “інші фінансові функції”.

На законодавчому рівні зафіксовано лише те, що фонд зобов’язаний накопичувати і зберігати кошти, після чого їх рівномірно розподіляти і виплачувати громадянам, які досягли повноліття.

У Кувейті, наприклад, при народженні дитина отримує 3 тис дол у вигляді внеску в банку. Сума зростає завдяки відсоткам і, за бажання, внескам батьків. Банки в Україні теж пропонують дитячі депозити без участі держави під 6,5-16,5%, але, за словами експертів, ця послуга не користується великим попитом.

Видача економічних паспортів може допомогти населенню, але ініціатива, прописана в проєкті №2754, не має економічного обґрунтування.

“Таку модель підтримує електорат, але я в цю історію вірю мало. Перше питання: хто і як буде адмініструвати ці гроші? Якщо, умовно, їх вкладатимуть в облігації, акції або депозити банків, то в українських реаліях, швидше за все, через 18 років цих грошей не буде. Чому тільки з надр? А ліс, водні біоресурси, земля? Це також належить українському народу”, — коментує ініціативу депутат з фракції “Слуга народу” Олексій Мовчан.

За його словами, документ варто відкликати і доопрацювати.

Законопроєкт планують розглянути на пленарному засіданні Верховної Ради після 4 лютого — точна дата не встановлена. Якщо проєкт буде ухвалений у першому читанні, депутати матимуть можливість відправити його на доопрацювання і більш детально підійти до формування цієї соціальної ініціативи.

Раніше Верховна Рада отримала ще один законопроект — №2250, спрямований на поліпшення життєвих умов молоді. Він передбачає звільнення роботодавців, які беруть на роботу працівників до 27 років, від сплати ПДФО та єдиного соціального внеску.

Досвід підтримки громадян завдяки ресурсам країни існує не тільки в арабських країнах. Жителі Аляски щорічно отримують від держави близько 1 тис дол як частину доходів від реалізації нафти. Норвежці в окремому фонді збирають частину нафтових доходів “на чорний день”, коли ресурс вичерпається.

Країни ЄС перед запровадженням державних програм ретельно прораховують, наскільки модель економічно обґрунтована. Тому не тільки суть цих програм, але й механізм їх роботи можуть допомогти українським законодавцям.