“Не захоплюйтеся величезними “факелами”, – прикарпатський священик про Стрітенську свічку

15 лютого, християни святкують Стрітення – одне з найбільших християнських свят. Традиційно, в цей день люди в храмах освячують свічки, про це інформує Голос.if.ua.

Чому люди вірять, що вона захищає від грому? Наскільки важливо мати її в оселі? Чи можна свічку посвячувати двічі?

Про це та інше Правда.іф розпитала в прессекретаря Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ, резидента храму Стрітення Господа нашого Ісуса Христа, о. Володимира Лукашевського.

Отче Володимире, що людям потрібно знати про Стрітенську свічку?

15 лютого ми святкуємо празник Стрітення Господнє. Це свято являє собою неначе вінець цілого періоду літургійного року, який розпочався ще з Різдвом Христовим. Власне, й характер цього давнього християнського свята багато в чому споріднених зі самим Різдвом Ісуса, і з подією Його найменування і обрізання, і з Його Хрещенням у Йордані. Адже всі ці літургійні святкування об’єднує ідея явлення Бога в людському тілі, Його приходу у світ задля спасіння людини. У нашій церковній традиції цього дня благословляють свічки. Ця традиція сягає XVII століття. На наших землях цієї традиції дотримуються всі: і православні, і католики. Римо-католики цього дня здійснюють похід зі свічками. Адже свічка – символ світла. Знаємо, що хоч би якою сильною була темрява, коли ми запалимо свічку, вона щезає. Власне, ця свічка повинна символізувати самого Христа, який і сам сказав, що прийшов на землю як «Світло для світу». Як бачимо із самого змісту свята, празник Стрітення продовжує ідею боговтілення; Ісус прийшов на землю, несучи людині Правду. Тому освячені свічки є знаком світла Христового.

На скільки важливо мати таку свічку в оселі?

В нашому народі, Стрітенську свічку прийнято запалювати під час складних ситуацій. Її також називають громницею, оскільки ще з дитинства нас вчать, що якщо грім, град чи буревій – палімо Стрітенську свічу. Однак, варто пам’ятати, що суть полягає не у свічці. Важливою є наша віра. У Євангелії ми завжди бачимо, що Господь «дає по вірі людей» не через вживання того чи іншого предмету, а через нашу християнську позицію. Тому неважливо, чи маємо ми Стрітенську свічку, чи ні. Питання в нашій довірі до Бога і в нашому розумінні, що Він є «Світлом для світу». Однак не заперечую важливості значення цієї свічки. Бо вона є знаком присутності Божого світла.

В церкві можна побачити людей, які приносять освячувати минулорічні свічки. Чи не заборонено так робити?

Ну тут треба дивитися з практичної сторони. Насамперед, виходячи з логічних міркувань, якщо свічка була освячена минулого року, для чого її ще раз освячувати? Хіба що ми не віримо в те, що мали в домі протягом року вже освячену свічку. Тобто, свіча не стане благодатнішою від того, що ви виллєте на неї більше свяченої води: і однієї каплі вистачить.

Якщо свічка, яку освятили минулого року не згоріла, чи потрібно купувати нову і йти посвячувати її?

Особисто я б рекомендував все ж дати можливість свічці згоріти. Дивіться, свіча – це символи Божої присутності серед нас. Чому ж вона, якою би великою не була, не може згоріти аж протягом цілого року?! Тут просто має місце все те ж вчення наших бабусь, які казати палити її в екстрених ситуація. І воно й десь має теж зміст в тому, але, якщо бачите, що вже скоро буде празник Стрітення – постарайтесь допалити свічу. Це не складно: клякніть до спільної молитви, запаливши її, або ж коли є Святвечір – теж можна її запалювати.

Тобто, якщо я маю минулорічну свічку, то вже не обов’язково купляти нову?

Ну дивіться – гріха не буде, якщо ви не захочете собі мати свічку. Але знаючи наших людей, яким важливо і кількість, і розмір свічі, це складно буде зробити. Я б просто рекомендував, не захоплюватися величезними «факелами», але купити собі нормально маленьку свічку, яка за рік спокійно вигорить і не буде жодних проблем.

Чи правда, що свічка має певну силу?

В нашому побожному народі ходять чутки, що Стрітенська свічка має чудодійну силу. І якщо з нею зробити те і те, то буде те і те. Одначе, хотілося б застерегти всіх християн, що так думають. Бог і магія – то трохи різні речі. Свічка, яка була, така й залишається. Вона освячується нашою молитвою та благодаттю Святого Духа через молитву церкви та благословення свяченою водою. Стрітенська свічка сильна тим, що є символом просвіченості нашого серця самим же Духом Святим. Символ має зближувати до Бога, а не віддаляти. Якщо цього немає і свічка сприймається просто як обряд або традиція, її ставлять на видному місці і не запалюють для молитви, або й кладуть десь у скриню, то вона втрачає свій зміст і перетворюється на магізм. Магізм віддаляє від Бога і цілої духовності.

Шукаймо в цьому святі найперше особистої зустрічі з Богом, нашого особистого «стрітення» з Ним. Це і буде нашим святом, нашою переміною, особливо тепер, коли вже стоїмо на порозі Великого Посту.