Василь Кархут – український лікар, фітотерапевт, письменник, політв’язень. Особистий лікар митрополита УГКЦ Андрея Шептицького
9 жовтня виповнюється 40 років від дня смерті українського письменника, лікаря-фітотерапевта, пластового діяча Кархута Василя Володимировича.
Про це інформує щоденна онлайн – газета Голос ІФ .
Народився Василь Кархут 1 липня 1905 р. в селі Марківці Товмачського повіту на Станіславщині в сім’ї священика УГКЦ, небіж (племінник) актора й режисера Леся Курбаса. Після закінчення початкової школи в рідному селі в 1913 році навчається в Українській приватній гімназії ім. Тараса Шевченка в Городенці. Директором цієї гімназії на той час був відомий письменник Антін Крушельницький. За словами Василя, саме він прищепив йому любов до рідного слова, до літератури.
Медичну освіту отримав, навчаючись на медичному відділі Українського таємного університету у Львові, а після його закриття у 1925 році студіював медицину в «університеті Яна ІІ Казимира». У червні 1932 року закінчив навчання і залишився у Львові на дворічну лікарську практику. Професійно займаючись медициною, Василь Кархут був одним з провідних діячів «Пласту», редактором журналів «Молоде життя» і «Вогні», автором художніх творів, активним учасником ОУН.
Переїхавши у 1934 році в м. Кременець, молодий лікар відкрив лікарський кабінет і розпочав приватну практику. Завдяки розуму, наполегливій праці та уважному ставленню до пацієнтів молодий лікар одразу здобув визнання й авторитет у місцевого населення та водночас наразився на заздрість і ворожість польських лікарів, тому що у Кременці серед медичної спільноти українцем за походженням був лише він. В 1935 році за повість «Вістря в темряві» (Львів, 1934) був ув’язнений в Березі Картузькій. Після звільнення повернувся до лікарської практики у Кременці. 1939 рік, друге ув’язнення у Березі Картузькій, звідки вдалося втекти. Переїхав до Польщі, працював референтом народного здоров’я Українського центрального комітету, лікарем у таборі для втікачів із СРСР у м. Перемишль, згодом – помічником повітового лікаря. У 1941 році повернувся до Кременця. Восени цього ж року гестапо за підозрою в приналежності до ОУН арештувало В. Кархута та ув’язнило в тюрмі на Лонцького. Після звільнення він поселився у відомого львівського лікаря Мар’яна Панчишина, очолив відділ внутрішніх хвороб в Народній лічниці імені Андрея Шептицького у Львові.
На початку серпня 1944 року В. Кархут на пропозицію священика І. Котіва став особистим лікарем Митрополита УГКЦ Андрея Шептицького, якому потрібен був постійний медичний догляд. Після смерті Митрополита служив лікарем у загоні УПА в лісах під Словітою (під псевдонімом Ростислав). Восени 1946 року Кархут приїхав до міста Заліщики на Тернопіллі, де його заарештували більшовики. 5 серпня 1946 року військово-польовий суд у Києві засудив на 15 років каторжних робіт та 5 років обмеження у правах з конфіскацією майна. Перебував у таборах Сибіру та Казахстану. Після звільнення з ув’язнення у 1955 році В. Кархут працював лікарем в амбулаторії у селищі Нексикані. Після доносу його знову було засуджено на 8 років каторжних робіт. Працюючи лікарем і маючи трохи вільного часу, Кархут вивчав лікарські рослини і продовжував свою роботу над підготовкою фундаментальної книги з фітотерапії, яку йому вдалося видати лише після повернення до України. Водночас він пише і художні твори.
Навесні 1964 року звільнили з-під варти але тільки через рік він повернувся до родини в Коломию. Його, як і ряд інших колишніх політв’язнів, переслідують проблеми з пропискою та працевлаштуванням. Змінюючи місця роботи (лікар-фтизіатр в тубдиспансері, терапевт дільничної лікарні), він не полишав працю над книгою і в 1973 році в Києві у видавництві «Здоров’я» вийшла його перша праця «Ліки навколо нас». Залишившись в черговий раз без роботи В. Кархут повернувся до Коломиї, знову шукає роботу, хворіє. Водночас не припиняє творчої праці — виходять у світ друге і третє (виправлені й доповнені) видання книги «Ліки навколо нас».
1980 року автор практично закінчив свою фундаментальну працю «Аптека живої природи».
Ця праця була надрукована під назвою «Жива аптека» лише через 12 років після смерті автора. У передмові до цієї книги відомий сучасний український фітотерапевт Євген Товстуха пише:
«Жива аптека» – багаторічна і остання праця автора, добре знаного в Україні, серйозного спеціаліста, чи не найвидатнішого фітотерапевта за останні десятиріччя. Це ж у часи адміністративних шибениць, коли у прокрустовому ложі моноідеології тримали будь-яку ідею або знищували її носіїв фізично, праці автора зберегли спадкоємність поколінь, нагадували, що є на світі тисячолітня наука українського народу, яку не годиться перекреслювати і яка послуговує вічним арсеналом цілющого зела профілактиці і лікуванню недуг”.
Д-р Кархут Василь Володимирович помер у Львові 9 жовтня 1980 року.
Пропонуємо нашим читачам декілька рецептів народної медицини з книги «Жива аптека» які стануть в нагоді хворим на covid-19.
Rp.: Flor. Tiliae (квіток липи серцелистої)
Flor. Sambuci (квіток бузини чорної)
Flor. Crataegi (квіток глоду колючого)
Flor. Chamomillae (квіток ромашки
лікарської) аа 25,0
M.f. species
- D. S. 1 ст. ложку суміші настояти на
1 склянці окропу 10 хв. Напар пити
ковтками протягом доби при грипі,
ГРВІ та ін. вірусних захворювань
Rp.: Rhiz. Polemonii (коренивищ синюхи блакитної) 10,0
Rhiz. Glycyrrhizae (коренивищ солодки голої) 5,0
Gemm. Pini (соснових бруньок) 100,0
Fol. Farfarae (листків підбілу звичайного) 20,0
Fol. Plantaginis maj. (листків подорожника великого) 30,0
Fol. Chamomillae (квіток ромашки лікарської) 15,0
Herb. Origani (трави материнки звичайної) 10,0
Herb. Chelidonii (трави чистотілу звичайного) 20,0
Herb. Equiseti (трави хвоща польового) 5,0
Fruct. Juniperi (шишкоягід ялівцю звичайного)
Herb. Violae tticol. (трави фіалки триколірної)
Herb. Polygoni avic. (трави спорищу звичайног) аа 10,0
M.f. species
- D. S. 2 ст. ложки суміші залити 2 склянками окропу, кип’ятити
5 хв, відцідити. Пити по 0,5 склянки 4 рази на добу за 15 хв.
До їди і перед сном.
Можна приймати у комбінаціями з антибіотиками. Відвар
Не лише підвищує захисні сили організму, а й діє бактеріостатично.
Курс лікування 1-2 місяці.
Rp.: Fruct. Anisi (плодів анісу звичайного) 5,0
Fol. Salviae (листків шавлії лікарської) 5,0
Gemm. Pini (соснових бруньок) 10,0
Rhiz. Glycyrrhizae (коренивищ солодки голої) 5,0
Rad. Althaeae (кореня алтеї лікарської) 20,0
M.f. species
- D. S. 1 ст. ложку суміші прокип’ятити в 1 склянці води,
Настояти 30 хв. Випити ковтками протягом доби.
Автор Богдан Венник
Не забудьте підписатися на наш YouTube канал Голос ІФ, дізнавайтеся новини м.Івано-Франківська та області першими!