Від ікринки до дорослої риби: як на Косівщині вирощують сомів-канібалів (відео+фото)

Почалося все із «туристів» – мальків кларієвого сома, якого ще називають африканським. Привезли малят трохи більше року тому із Голландії і поселили на фермі в селі Микитинці Косівського району. Тепер тут налагодили весь цикл вирощування сомів від ікринки до дорослої особини з якої теж отримують ікру.

Про це повідомляє щоденна онлайн – газета Голос ІФ з посиланням на Версії.

В інкубаційному цеху більше десятка басейнів різних за розмірами, а ще – акваріуми для ікри і мальків окремо. Тут малята спокійно зростають і чекають своєї черги на переселення у великі діжки для дорослих. В приміщенні цеху доволі тепло і дуже волого. Це через те, що африканський сом – теплолюбива риба і вода в басейнах, в залежності від віку сомів, має температуру 25-28 градусів. Це чи не єдина умова для вирощування екзотичних хижаків. У всьому решті – африканські соми не вибагливі.

–  Ця історія розпочалась близько року тому. Сюди приїхала з Голландії перша партія малька. На сьогодні ми маємо свої маточні поголів’я, самі інкубуємо. Ми пройшли достатньо тривалий, складний шлях і процес свого становлення. Ми консультувались у багатьох фахівців в рибній галузі. Розпочали з малькового комплексу і коли дійшли до першого кілограма – почали відділяти певних лідерів стай для того, щоб сформувати маточне поголів’я. За один рік і два місяці нашої роботи ми отримали з однограмового малька сома шестикілограмову дорослу рибину, – розповідає власник Еко-ферми Іван Рибак.

Цей вид сомів не любить тих, хто швидше від них росте, тому групами атакує лідерів.

– Ми помітили за ними таку тенденцію, що коли ми їх відсортовуємо маленькими ще все нормально. Але у них достатньо розвинений канібалізм. Коли вони бачать, що якийсь лідер починає рости швидше за них, вони всі накидаються на нього і його з’їдають. Це щось схоже на українське суспільство – коли хтось щось починає досягати – його треба обов’язково з’їсти, – продовжує Іван Рибак і показує на басейни вже з дорослими рибами. Тоді кидає у воду жменю корму і все приміщення наповнюється бризками води – у величезній діжці аж кишить від чималої хижої риби, адже щільність посадки кларієвого сома дуже висока.

– Тут 1634 рибини, які були відсортовані в грудні майже рік тому, – продовжує Ігор Рибак. – Ми хочемо подивитись 15 грудня скільки вони набрали своєї маси. Ми маємо таблицю їхнього годування. Знаємо всі якісні характеристики і показники по водному середовищу в якому вони знаходились і таким чином будемо розуміти, що можна покращити. Плотність посадки риби цього виду може дозволяти 500 кілограмів на один метр кубічний води. Тобто в цій ємності може вирости до 5,5-6 тон рибної продукції.

Хоч риба невибаглива у догляді, проте, має певну специфіку годування – спеціальний корм, а головне – режим. Тоді соми гарно набирають вагу. А щоб ферма була не лише економічно вигідною, а також екологічною й економною – власник підібрав спеціальну гідравлічну систему очистки води, яка циркулює тут замкненим колом – це 10 резервуарів об’ємом по 12 тон води кожен.  І попри те, що в басейнах вода забарвлена в коричневий – вона, запевняє директор, чиста. А своєрідний колір їй надає корм.

– Проблемою є досягнення якості, стабільності води. Тобто, середовища, в якому перебуває риба. Ці системи споживають на добу близько двох кубічних метрів води взимку і одного кубічного метра води додатково влітку. Це дуже мало. Тому – це екологічність. Це система замкнутого водозабезпечення. Вода крутиться, очищується і повертається до риби знову. Але в процесі життєдіяльності риби виникають такі хімічні елементи, як наприклад, аміак, який у великих концентраціях знищує, вбиває цю рибу. Нам потрібно було розробити певний біологічний реактор, який дав би нам можливість відповідно утилізувати, так би мовити аміак, перетворити його в нітрат, далі – в нітрити. Зробити механічну очистку води і повернути далі для життєзабезпечення чисту воду до нашої риби. Нам це вдалось, – хвалиться власник Еко-ферми.

Попри те, що ставкове вирощування риби поширено на Прикарпатті. Така акваферма тут поки єдина. А африканський сом й поготів зустрічається лише на окремих прилавках, хоч в Європі вже давно увійшов в культуру споживання.

– Цей вид риби не поширений у нас. Однак, риба займає великий сегмент аквакультури, вона вирощується, вона технологічна тому, що на куб води можна посадити 500 кілограм риби. Це важливо для того, щоб оптимізувати інтенсивне виробництво корисної білкової їжі. Ця риба швидкоростуча, вона має досить великий коефіцієнт окупності кормів. А ще, крім високої температури 27-28 градусів, не потребує більше нічого. Тобто, можна в маленькому об’ємі води вирощувати велику кількість товарної риби, – розповів начальник Державного агентства рибного господарства в Івано-Франківській області Любомир Стрембіцький.

Власник Еко-ферми Іван Рибак переконує, що попит на кларієвого сома на українському ринку однозначно буде. Бо вірить, що люди все-таки оцінять переваги вживання якісної риби, вирощеної в Україні на противагу імпортній. А ще – акцентує на особливостях м’яса африканських сомів. Ця риба без кісток, тому її, не боячись, можна давати дітям, багата на Омега-жири й кислоти, Цей сом не має лишніх запахів мульного середовища, вирощених у ставках чи водосховищах. На смак – він щось середнє між курятиною і вугром. Це зовсім інший вид риби, який сміливо може завоювати лідируючі позиції на українському рибному ринку. Ціна його становитиме приблизно 85 гривень за один кілограм з ПДВ. А фахівці сподіваються, що такі аквагосподарства витіснять з українських ринків імпортованих нелегалів та браконьєрську продукцію.

– За таких умов при використанні установок замкнутого водопостачання, коли вода циркулює по колу, вирощується в нашій країні форель і стерлядь. Зараз підшукуються нові види риби, які будуть менш вибагливими до умов вирощування. Зокрема, якщо порівнювати  між собою вирощування форелі і кларієвого сома – вже бачимо, що тут легше підтримувати умови. Зокрема, по рівню кисню. Для форелі потрібен вищий рівень кисню, ніж для цього сома. Другий фактор – це щільність посадки. Для кларієвого сома щільність посадки нижча, ніж для форелі. Це теж є плюсом, оскільки на меншій площі можемо виростити більший тонаж риби. Завдяки цьому буде рости показник аквакультури по Україні. Якщо з’явиться достатня кількість товарної риби для споживача. При чому показники риби, можливо, будуть і кращі, адже тут використовують збалансовані корми. В свою чергу – це буде витісняти незаконне рибальство, – додала Головний спеціаліст відділу іхтіології та регулювання рибальства Управління державного агентства рибного господарства у Чернівецькій області Ольга Фрунза.

Власник ферми сподівається, що такий бізнес зацікавить багатьох в Україні. Адже, його підприємство створювалось для того, щоб інкубувати і видавати малька далі вже для інтенсивного підрощування. Тобто, як своєрідний сектор «рибного хабу», який планується в майбутньому. Тому у планах має створення науково-навчальної бази про те, як вирощувати й інкубувати рідкісного для України сома. А ще планує розробити рекомендації щодо обладнання для тих, хто теж ризикне розпочати рибний бізнес. Бо в таких замкнутих системах може зростати не лише сом, а й форель, осетер чи інші види риб, проте, вже з використанням інших адаптованих елементів технічної моделі.

– Насправді, нічого тут складного нема, але цей шлях потрібно пройти, – відзначає Іван Рибак.

Не забудьте підписатися на наш YouTube канал Голос ІФ, дізнавайтеся новини м.Івано-Франківська та області першими!