Григорій Антонович Сардак – український хірург, педагог, вчений.

Першим на Галичині, а саме: в Станіславському медичному інституті почав широко впроваджувати операції на стравоході, легенях, серці, великих судинах. Проводив такі оперативні втручання, за які навіть в європейських клініках не бралися. 

Про це інформує щоденна онлайн – газета Голос ІФ

Григорій Антонович Сардак народився 8 листопада 1916 р. в м.Токмак Олександрівської губернії (нині Запорізька область) в сім’ї тесляра Антона Григоровича та його дружини Анни Миколаївни. Мати Григорія мала хворе серце і син з дитинства мріяв вивчитися на лікаря і позбавити маму від важкої хвороби. Вчився в школі дуже добре, тому проблем з вступом в Сталінський (нині Донецький) медінститут у 1935 р. не було. Всі роки навчання студент займався спортом, працював медбратом, активно виступав в Першостях України з волейболу та легкої атлетики. В цей час студент Сардак багато часу віддавав чергуванням в клініці, освоєнню навичок роботи з хворими. Все це мало велике значення для формування характеру майбутнього лікаря. У 1940 р. він успішно закінчив медінститут, був призваний у Червону армію і почав службу військовим лікарем полку, ординатором хірургічного відділення шпиталю 8-го стрілецького корпусу (1940-1941). Під час оточення 6-ї та 12-ї армій Південно-Західного фронту в серпні 1941 р. пораненим потрапив у полон. Перебував в таборах для військовополонених в містах Умань і Вінниця. Після втечі з полону працював ординатором хірургічного відділення міської лікарні у м. Великий Токмак (1941-1942), головним лікарем і завідувачем хірургічного відділення лікарні в с. Чернігівка Запорізької обл. (1942-1943). У вересні 1943 р. разом з дружиною і донькою був вивезений нацистами до табору на територію Польщі. Після втечі мешкали у с. Миклашів Львівської обл.

Після демобілізації в 1945 р. Григорій Антонович почав працювати спочатку на посаді завідувача хірургічного відділу Винниківської лікарні, а згодом у м. Золочеві Львівської області. У невеликих лікарнях зумів зорганізувати навколо себе колектив однодумців, підвищити рівень діагностичної, лікувальної роботи. У лікарні в м. Винники створив науково – експериментальну лабораторію де під керівництвом відомого хірурга Г.Г. Караванова (1891-1982) досліджував проблему кишкової непрохідності. У 1954 р. Г.А. Сардак захистив кандидатську дисертацію на тему “Значення комбінованої новокаїнової блокади при лікуванні гострої кишкової непрохідності. Наступні два роки завідував хірургічним відділенням Золочівської районної лікарні. У 1955 р. за конкурсом став асистентом кафедри факультетської хірургії Станіславського (нині Івано – Франківського) медичного інституту, в якому працював та викладав до 1965 року.

Вчений ознайомився з досягненнями ведучих хірургічних клінік СРСР П.А. Вишневського, М. Купріянова, Ф.Г. Углова, Б.В. Петровського, В.В. Коломийченка, М.М. Амосова та ін. Саме на кафедрі шпитальної хірургії Івано – Франківського медичного інституту доцент Г.А. Сардак проявив себе, як талановитий універсальний хірург. Першим на Галичині почав широко впроваджувати операції на стравоході, легенях, серці, великих судинах. (від. ред. поєднавши у собі абдомінального, торакального та кардіохірургів).

У 1963 р. в Москві Г.А. Сардак захистив дисертацію на тему “Відновлення безперервності прохідності стравоходу методом алопластики”. Консультантом наукової роботи був академік Е.М. Мешалкін. Після захисту дисертації Г.А. Сардак з 1965 р. по 1972 р. очолював кафедру шпитальної хірургії Вінницького медичного інституту імені М.І. Пирогова. В цей період Г. А. Сардак багато часу приділяв читанню лекцій, роботі студентського наукового гуртка кафедри, удосконаленню навчального процесу, підготовці молодих кадрів хірургів. Найбільш яскраво його талант засяяв у 1972 р., коли він став завідувати кафедрою хірургії Тернопільського медичного інституту. Вперше в Тернополі він організував відділення судинної та серцевої хірургії й всю свою енергію направив на забезпечення повноцінної їх роботи. До останніх днів свого життя Григорій Антонович був професором – консультантом хірургічної клініки. Він автор понад 200 наукових статей та публікацій, учасник багатьох конференцій, з’їздів та пленумів хірургів. Ним підготовлено 50 докторів та кандидатів медичних наук. Його учнями були професори М. Атаманюк, В.Нечипорук, М.Селезінка, М.Чорнобровий та інші. Зробив суттєвий внесок у розробку питань діагностики, клініки й лікування гострої патології органів грудної та черевної порожнин.  Був почесним членом правління Українського республіканського наукового товариства хірургів.  Відмінник охорони здоров’я. Нагороджений медалями «За трудову доблесть», «За оборону Києва», «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 рр.» та ін. державними нагородами.

Знаний на Тернопіллі лікар – травматолог, хірург, автор численних поетичних збірок і пісень Володимир Мацюк, учень професора Сардака, пригадуючи свої студентські роки  розповідає: “мені випало велике щастя навчатися під керівництвом цього видатного хірурга. Був вражений масштабом особистості Григорія Антоновича, його розумом, даром виконувати філігранні операції, природженою інтелігентністю. Це була людина, в якій дуже гармонійно поєдналися педантичність, велика душа та інтелектуальні здібності. Ось такого Вчителя подарувала мені доля, і я був щасливий. Зараз часто згадую його мудрі настанови, знаходжу час, щоб помолитися за упокій душі та покласти свіжі квіти на його могилу. Він був зразком хірурга, високопрофесійним фахівцем, проводив такі оперативні втручання, за які навіть в європейських клініках не бралися. Пригадую, як під час інтернатури асистував Григорію Антоновичу зі своїм однокурсником Михайлом Процайлом. Тоді оперували з 9 години до пізнього вечора. Це була унікальна операція, на якій зараз базується одна з методик лікування онкологічних хворих з патологією шлунка та стравоходу. Це складне оперативне втручання, яке, до слова, професор Сардак провів уперше в Європі.

Помер професор Григорій Сардак 20 серпня 2001 р. у Львові, похований у Тернополі. Поруч з ним майже все життя була його вірна дружина – лікар, акушер – гінеколог вищої категорії Зінаїда Іванівна Сардак, з якою вони виховали дочку та сина – лікарів. Світла пам’ять про прекрасного лікаря – хірурга і Вчителя хірургії надовго залишиться в серцях його колег та учнів, хворих та близьких.

Автор (рерайтер) Богдан Венник

Не забудьте підписатися на наш YouTube канал Голос ІФ, дізнавайтеся актуальні новини м.Івано-Франківська та області першими!

Підтримати Голос ІФ: ПриватБанк 4246 0010 0028 2636