Талібан та Крим: що стоїть за підтримкою російської анексії урядом талібів
Компанію білоруському диктатору Александру Лукашенку у визнанні російської анексії Криму склав ще один “уряд”.
Про це інформує щоденна онлайн – газета Голос ІФ.
Російські медіа відрапортували про підтримку кримської спецоперації урядом Афганістану, сформованим терористичним рухом “Талібан”.
Звичайно, зважаючи на низьку легітимність цієї влади, така заява не стане прецедентом для інших країн. Тим більше, що заява талібів була досить розмитою.
Проте набагато цікавішими є причини її появи.
Попри очікування, вона мала на меті не так налагодження стосунків з РФ, як бажання озвучити погрозу на адресу сусіднього Пакистану, де таліби сподіваються реалізувати дещо подібний сценарій.
Кримський “прецедент” для Афганістану
В інтерв’ю російському провінційному виданню “Октагон” заступник міністра інформації та культури уряду талібів Забіхулла Муджагід на питання про так званий референдум у Криму відповів: “Усе буде залежати від того, що хоче народ Криму. Якщо хоче бути з Росією, ми — за”.
Показово, що в запитанні від російських пропагандистів була згадка про те, що Афганістан був однією з небагатьох країн світу, який, визнавши “кримський референдум”, таким чином визнав і приєднання Криму до РФ.
Згадка референдуму і нагадування про попередні заяви афганських урядників невипадкові. Росіяни натякали на заяву Хаміда Карзая 2014 року, який в кінці свого президентського терміну виступив з несподіваною заявою про російську належність Криму і обґрунтовував свою позицію саме народним референдумом.
Показово, що тодішній президент Афганістану зробив цю заяву на тлі кризи у стосунках з США і західною коаліцією, звинувачень у корупції та закидів у неефективності його політики.
Але в самому Афганістані позицію тодішнього президента пов’язували виключно з пуштунським питанням.
Карзай висловлював пуштунське ставлення до несправедливих кордонів та підтримку народного волевиявлення як інструменту подолання накинутої несправедливості.
Пуштуни проживають по обидва боки кордону – в Пакистані та Афганістані.
При цьому пуштунська громада – одна з найбільших етнічних меншин у Пакистані. Згідно з результатами перепису населення 2017 року, пуштуни становлять 15,4%, або близько 35 млн осіб, що співставно з усім населенням Афганістану.
Натомість в Афганістані пуштунів приблизно 15 млн, і вони – найбільша етнічна група, їхні представники традиційно очолюють державу.
Традиційну батьківщину пуштунів в Афганістані та Пакистані розділяє лінія Дюранда – кордон, встановлений ще 1893 року під час британського колоніального правління.
Компанію білоруському диктатору Александру Лукашенку у визнанні російської анексії Криму склав ще один “уряд”.
Російські медіа відрапортували про підтримку кримської спецоперації урядом Афганістану, сформованим терористичним рухом “Талібан”.
Звичайно, зважаючи на низьку легітимність цієї влади, така заява не стане прецедентом для інших країн. Тим більше, що заява талібів була досить розмитою.
Проте набагато цікавішими є причини її появи.
Попри очікування, вона мала на меті не так налагодження стосунків з РФ, як бажання озвучити погрозу на адресу сусіднього Пакистану, де таліби сподіваються реалізувати дещо подібний сценарій.
Кримський “прецедент” для Афганістану
В інтерв’ю російському провінційному виданню “Октагон” заступник міністра інформації та культури уряду талібів Забіхулла Муджагід на питання про так званий референдум у Криму відповів: “Усе буде залежати від того, що хоче народ Криму. Якщо хоче бути з Росією, ми — за”.
Показово, що в запитанні від російських пропагандистів була згадка про те, що Афганістан був однією з небагатьох країн світу, який, визнавши “кримський референдум”, таким чином визнав і приєднання Криму до РФ.
Згадка референдуму і нагадування про попередні заяви афганських урядників невипадкові. Росіяни натякали на заяву Хаміда Карзая 2014 року, який в кінці свого президентського терміну виступив з несподіваною заявою про російську належність Криму і обґрунтовував свою позицію саме народним референдумом.
Показово, що тодішній президент Афганістану зробив цю заяву на тлі кризи у стосунках з США і західною коаліцією, звинувачень у корупції та закидів у неефективності його політики.
Але в самому Афганістані позицію тодішнього президента пов’язували виключно з пуштунським питанням.
Карзай висловлював пуштунське ставлення до несправедливих кордонів та підтримку народного волевиявлення як інструменту подолання накинутої несправедливості.
Пуштуни проживають по обидва боки кордону – в Пакистані та Афганістані.
При цьому пуштунська громада – одна з найбільших етнічних меншин у Пакистані. Згідно з результатами перепису населення 2017 року, пуштуни становлять 15,4%, або близько 35 млн осіб, що співставно з усім населенням Афганістану.
Натомість в Афганістані пуштунів приблизно 15 млн, і вони – найбільша етнічна група, їхні представники традиційно очолюють державу.
Традиційну батьківщину пуштунів в Афганістані та Пакистані розділяє лінія Дюранда – кордон, встановлений ще 1893 року під час британського колоніального правління.
Росіяни, звичайно, повною мірою використали у своїй пропаганді заяви одного з речників ніким не визнаного уряду, але вони в першу чергу дали майданчик для опосередкованої атаки на Пакистан на етапі підготовки візиту Путіна до Індії.
За одним зі сценаріїв, якщо афганські таліби успішно стабілізують контроль в Афганістані, війна за самовизначення Пуштуністану стане неминучою в майбутньому.
У такому разі пакистанська держава буде змушена модифікувати свою зовнішню політику щодо надання підтримки “Талібану” та зважати на ширший контекст у цьому питанні.
Автор: Сергій Данилов,
заступник директора Центру близькосхідних досліджень
Якщо ви вперше зайшли на YouTube канал Голос ІФ не забудьте підписатися щоб знати першими найгарячіші новини Івано-Франківська та області, про які вам не розповідають інші ЗМІ!
Підтримати Голос ІФ: ПриватБанк 4246 0010 0028 2636.