“У горах без санок — ніяк!”. Як прикарпатець майструє гуцульські сани (відео+фото)
Прикарпатець Олег Пилип’юк 15 років майструє гуцульські сани без жодного цвяха та за давньою традицією. За ці роки майстер взявся удосконалювати сани. Також чоловік вирізьблює різні картини, фігури, а торік виготовив перший музичний інструмент.
Про це інформує щоденна онлайн – газета Голос ІФ з посиланням на Суспільне Карпати.
Живе Олег Пилип’юк у Білоберізці на Верховинщині. Щоб добратися до його дому, потрібно їхати на санах. З його слів, тут такий транспорт надійніший за автомобіль.
“Ні ЗІЛ, ні Газель — не завжди проїде, тільки сани й тільки коні, бо ми у такій місцевості живемо, що взимку без санок — ну ніяк! Просто ніяк!” — каже Олег Пилип’юк.
За освітою чоловік — лісник, але захотів спробувати себе у столярстві. Всього навчився сам: купив сани у людей, розібрав їх на частини й за зразком зробив перші залубиці — сани з причепом. Майстер каже, йому одразу все вдалося, тож продовжив справу.
“Сміюся, кажу, що я навчився. В мене інститут, вся школа — у бабиній хаті. Це — бабина хата. Тут я сам навчився. Купили сани, розібрали їх, побачили, які деталі. Щось удосконалили своє, бо є більш сучасні інструменти”, — каже Олег Пилип’юк.
Одні сани можуть прослужити все життя. На залубицях возять людей або використовують у господарстві, щоб привезти сіно, дрова. Від потреб залежить висота і місткість транспорту.
“Колись сани використовували, коли людина помирала — чи взимку, чи влітку — не було важливо. Обов’язково тіло вивозили до цвинтаря на санях, бо казали, що не можна, щоб колесо качалося”, — розповідає Олег Пилип’юк.
Найважливіше у санах — зробити корси — це є нижня частина саней, ними і їдуть по снігу. Інколи на них прибивають металеві шини.
“Наші діди-прадіди то це все робили долотами власноруч, ми долотами тільки підправляємо краї. Все решта вибираємо свердлами. Монтуємо корси — рівно, але в майбутньому вони мають бути трішки під кутом”.
Сани майстер виготовляє з ясена, бука, в’яза — твердих порід дерев, які витримують навантаження.
“Сьогодні в роботі маємо дві пари саней. Ось ці — на пару коней, вони не дуже й легкі, будуть важити до 100 кг. Коли склали сани, то різьбимо різні фігурки. Тут — як фантазії стане”, — каже майстер.
Чоловік також вирізьблює різні картини, фігури тварин — ведмедів, сов, орлів, оленів. Минулого року вперше зробив музичний інструмент — ріг.
“Ось ця сова стане світильником. Вона ще — незакінчена, я її зробив з одного цільного шматка. Також дуже люблю коней вирізати — як у картинах, так і в скульптурах. Це — моє захоплення, любов з дитинства. Це, певно, від діда передалася любов до коней”, — розповідає Олег Пилип’юк.
Прикарпатець не тільки виготовляє та різьбить сани, але й вміє маневрувати на схилах. Каже, це — у нього в крові, бо з самого дитинства їздить. В господарстві має двох коней — Леська і Єрмака.
Повне відео: