Втеча з Нацполіції: Чому рідшають лави правоохоронців і як з цим має намір боротися влада (фото)

У 2021 році з Національної поліції України звільнився 13 321 співробітник. Когось до цього рішення спонукала зміна місця проживання, а когось звільнили за профнепридатність.

Про це повідомляє щоденна онлайн-газета Голос ІФ з посиланням на сайт 112ua.tv.

Однак більша частина українських копів написала рапорт на звільнення за власним бажанням, і причина тому – рівень зарплат, невідповідний ризикам і навантаженню. У 2022 році ця тенденція може продовжитися, і, як зауважують опитані 112ua.tv експерти, запропоновані чиновниками рішення ситуацію не врятують.

Чому Нацполіція переживає не найкращі часи, як уряд збирається мотивувати тих, хто вже тримає в руках рапорт на звільнення, і яку роль у цьому процесі зіграв “тихий страйк”, розповість 112ua.tv.

Гаряча тема нового року – рівень зарплат українських полісменів. Тим часом поки середня зарплата в Україні за 2021 рік зросла майже на 20%, досягнувши позначки в 14 282 грн (за даними Держстату), українські поліцейські в середньому отримують близько 10-12 тисяч. При цьому часто втрачаючи премії і надбавки.

Про те, що середньостатистичний правоохоронець отримує менше, ніж більшість офісних співробітників у великих містах, свідчать і дані сайту з пошуку роботи Work.ua. Наприклад, зарплату від 15 тис. грн пропонують роботодавці відразу в багатьох сферах. Зокрема йдеться про вакансії в дизайні, менеджменті, автобізнесі, рекламі та маркетингу.

Наявність проблеми визнають і в керівництві Нацполіції. Голова органу Ігор Клименко в одному з інтерв’ю зазначив: у 2021 році середня зарплата в цивільному секторі зрівнялася з середньою зарплатою поліцейських, а в новому році і зовсім обжене платню останніх на 15%. Зрозуміло, такий стан речей не влаштовує тих, хто стоїть на сторожі порядку, ризикуючи життям, незважаючи на холод, спеку і пандемію, – самих поліцейських. Тим паче, що на тлі зарплат у БЕБ, НАБУ і ДБР, де найменша платня становить 25 тис. грн і може досягати близько 40-ка, а з усіма преміями і доплатами – і 60 тис. грн, Нацполіція є найбільш фінансово-недолюбленим органом у системі правопорядку. Принаймні саме так це відчувають його співробітники.

Хвиля обурень, яка зародилася на місцях, незабаром перебралася до соцмереж, зібравши цілу армію готових протистояти такій соціальній несправедливості. Методи їхньої боротьби в ЗМІ назвали “тихим страйком”, але самі поліцейські надають перевагу іншій назві – акція максимальної толерантності. Але до цього ми повернемося пізніше.

“Я вирішив звільнитися, допоможіть мені зробити це правильно”. За словами голови профспілок “Правозахисники країни” і “Захист прав поліцейських” Сергія Джихура, не минає і дня, щоб він не отримав хоча б кілька подібних звернень. Найчастіше причина криється у відсутності матеріального стимулу.

“Найнижча зарплата серед поліцейських, про яку я чув особисто, – 8 600 грн. У середньому ж по Україні полісмени отримують 10-12 тис. грн. За таких умов вважається, що 13-14 тисяч – це ще дуже хороша платня”, – каже експерт у коментарі 112ua.tv.

З цим згоден і підполковник міліції у відставці Ростислав Гудзінський. Він зазначає: співробітники Івано-Франківського районного управління поліції отримують близько 11 500 грн. За його словами, цієї суми людині може вистачити на місяць тільки в тому разі, якщо вона проживає недалеко від місця роботи, має свою квартиру, її друга половинка теж заробляє, і при цьому вони не мають дітей. Відсутність будь-якого з цих факторів значно погіршує становище українського полісмена. Наприклад, якщо правоохоронець – виходець із села, а за словами експерта, таких у лавах Нацполіції чимало, половину його платні “з’їдає” дорога на роботу.

У кінцевому підсумку у співробітника Нацполіції часто не залишається іншого виходу, як змінити роботу на більш оплачувану і спокійну. Зокрема, після 10-ти років служби таке рішення ухвалив Антон. Чоловік розповів 112ua.tv, що на 14 тис. грн він повинен був знімати житло, оплачувати комунальні платежі, утримувати себе, дружину, яка перебуває в декреті, і піднімати малюка.

“Пропрацювавши в карному розшуку десять із половиною років, у грудні минулого року я вирішив податися в адвокатуру. В органах отримував 14 тис. грн. Оскільки я переселенець, доводилося знімати житло. Жити на таку платню втрьох було важко“, – каже колишній співробітник карного розшуку в місті Дніпро.

При цьому співрозмовник 112ua.tv зазначає: половину зарплати витрачав на роботу. Це є ще одним дратівливим фактором, на який скаржиться більшість поліцейських.

Розтрата особистих коштів на робочі витрати

“Велика частина доходу йшла на бензин та оперативні витрати. Траплялося й таке, що мені самому доводилося платити інформаторам. Наприклад, одного разу заплатив 2 тис. грн за інформацію про розташування поля з коноплями“, – розповідає Антон.

Подібні розтрати, за словами колишнього співробітника карного розшуку, неминучі. Мовляв, немає ентузіастів, які захочуть надати поліції стоїть інформацію за “спасибі”. Але, зрозуміло, ніхто ці витрати поліцейським не компенсує. Точно так, як і кошти на доправляння правопорушника і свідків до прокуратури.

Старі службові машини часто ламаються, а ремонт лягає на плечі самих співробітників. Як зазначає Антон, із комплектовання на авто реально можна було отримати тільки пару коліс. Платити доводилося і за хімчистку з мийкою – талони на мийку дають тільки раз на два тижні, чого недостатньо для авто, в якому патрульні щодня можуть перевозити до десяти різних людей. А при цьому здавати машину завжди потрібно чистою. Відповідно, поліцейським доводиться мити авто за свій рахунок.

На виконання трудових обов’язків особисті гроші витрачають й інші представники Нацполіції. Так Київський слідчий Олександра каже, що їй часто доводиться купувати папір, заправляти принтер і лагодити техніку у відділі за свій рахунок. При цьому співрозмовниця 112ua.tv зазначає, що не виключено, що кошти на це все виділяються, але зникають у кишенях недбайливих керівників. Здогадки Олександри побічно підтверджує Сергій Джихур. Глава профспілок із захисту прав поліцейських розповідає, що до нього часто звертаються співробітники органів із проханням розповісти, як зробити так, щоб керівництво забезпечило їх усім необхідним для виконання трудових обов’язків.

“Щоб отримати той самий папір, потрібно написати рапорт, мовляв, прошу забезпечити папером, бо не зможу виконувати свої функціональні обов’язки. Багатьом із наших так вдавалося отримувати ноутбуки, нову форму, столи та інше приладдя“, – каже Джихур.

Експерт додає: єдиний мінус, що потім ті, хто наважився піти шляхом рапортів, часто опиняються у “чорному списку” у керівництва.

Ненормований графік та невідповідні показники

Сьогодні працівники Нацполіції за свою роботу одержують менше, ніж охоронці столичного супермаркету (16 тис. грн). І це при тому, що ризик роботи правоохоронців вищий, а графік ненормований. Поліцейські працюють по 14-15 годин на добу, часто понад норму через тотальну нестачу кадрів, але переробку їм не оплачують. Також немає надбавок за нічні зміни. При цьому керівництво постійно потребує виконання планів, фактично змушуючи правоохоронців ледь не за вуха притягувати правопорушення. Чималу роль у цьому грає і фактор зарплати: хочете премію чи надбавку, давайте показники.

Для ілюстрації: поліцейські купують холодну зброю, віддають її, скажімо, жебраку, попередньо заплативши йому за “зберігання”, щоб потім вилучити у нього цю ж зброю і провести як правопорушення. Такі випадки в органах, за словами експертів, не є рідкістю. Мовляв, для керівництва головне – не псувати статистику.

Що стало останньою краплею

Ситуація почала стрімко погіршуватися останні кілька років. З 2019 року до 2021 року бюджет Нацполіції не змінювався, хоча, як говорить сам голова відомства Ігор Клименко, питання про збільшення фінансування порушувалося не раз. Іншими словами, доки ціни стрімко зростали, зарплати українських поліцейських стояли на місці.

Наприкінці кожного року правоохоронці отримували так звану тринадцяту зарплату – новорічні премії, які формувалися із заощаджених за рік коштів. У 2021 році на цю премію був особливий попит: ціни на житло, воду, електроенергію, газ та інше паливо за рік зросли на 23%, продукти харчування в середньому подорожчали майже на 11%, плюс багато правоохоронців не отримали належні “ковідні”. Додавши до цього добра збільшення навантаження через постійну нестачу кадрів і недозабезпечення, можна отримати величезну “бульбашку обурення”, яка до кінця року вже наростала. І лопнула вона у грудні, коли замість повноцінних очікуваних премій деякі поліцейські отримали 500-1000 грн.

У Нацполіції дивляться на ситуацію під іншим кутом. За словами голови відомства Ігоря Клименка, все почалося з того, що один із правоохоронних органів, маючи непоганий бюджет для свого фінансування, наприкінці року вирішив виплатити преміальні своїм співробітникам.

“Поліцейські дізналися про ці виплати, що викликало шквал невдоволення. Адже ми не змогли заплатити такі самі кошти. Із цього і почалося нагнітання ситуації”, – сказав Клименко в інтерв’ю одному з видань.

Ба більше, голова НПУ також наголосив, що тринадцяту зарплату орган не виплачував і раніше. На неї немає грошей, адже бюджетом її не передбачено.

“Те, що багато хто нею вважав, складалося з різних виплат. У 2019 році, наприклад, вони в середньому склали 7 тис. грн. У 2020-му з’явилася можливість виплатити на оздоровлення в середньому по 4,5 тис. грн, а частина працівників отримала “ковідні” виплати єдиним платежем за півроку. Оскільки за цією статтею видатків для НПУ виділяли гроші не щомісяця. А ось у 2021 році поліцейським виплатили “ковідні” лише за півтора місяця. Тому підсумкова сума в частині особового складу могла виявитися невеликою”, — наголосив він.

При цьому опитані 112ua.tv поліцейські відзначили, що деякі представники керівництва передноворічні кошти або що б там не було все ж таки отримали. Це підтверджує і голова профспілки “Захист прав поліцейських” Сергій Джихур.

“Неабияку роль у назріванні конфлікту відіграло те, що багато керівних чинів таку премію отримали. Для ілюстрації Департамент забезпечення діяльності голови НПУ. Один із радників Клименка, Юрій Береза, за свою роботу, яку ніхто не бачить, отримує близько 40 тис. грн, а перед новим роком, як мені відомо, йому та іншим радникам “капнуло” ще стільки ж. Це не може не обурювати“, – каже експерт.

Хай там як, але нашарування проблем, через яке прості співробітники Нацполіції не змогли гідно відзначити свята, призвело до хвилі невдоволення в соцмережах, загроз італійським “тихим страйком” із саботуванням виходу на роботу, відкритим зверненням патрульних із закликом підняти зарплату, створенням відповідної петиції на сайті президента і зрештою переросло в акцію максимальної толерантності. Суть акції проста: поліцейські по всій країні просто не виходять на роботу. Від “тихого страйку” вона відрізняється тим, що привід відсутності на службі лежить у межах закону. Наприклад, лікарняні.

“Формулювання “тихий страйк” несе за собою кримінальну відповідальність, тому його можуть швидко придушити. А ось акцію максимальної толерантності у вигляді мінімального ентузіазму – ні. Причини відсутності лежать у законодавчому полі”, – каже Сергій Джихур.

У Нацполіції наявність акції протесту заперечують. Мовляв, всі співробітники продовжують виконувати свої обов’язки і жодних страйків не відбувається. Але широкий резонанс не залишився непоміченим, і чиновники активізувалися.

Спочатку голова НПУ Ігор Клименко зазначив, що підвищенню зарплат бути і розпочнеться воно вже у січні. Далі на проблему низьких зарплат поліцейських звернули увагу у парламенті, де зареєстрували одразу три відповідні законопроекти. Потім міністр внутрішніх справ Денис Монастирський заявив, що вдалося виділити ще один мільярд для НПУ із “ковідного” фонду. А президент Зеленський взагалі доручив уряду з 1 лютого збільшити зарплати не лише поліцейських, а й рятувальників, прикордонників, нацгвардійців та працівників міграційної служби за рахунок грошових притоків до бюджету від спецоперації “Акциз”. Її розпочали проти нелегальної реалізації підакцизних товарів 1 листопада минулого року. За два місяці 2021 року це забезпечило додатково 2,3 млрд грн.

На словах звучить красиво, але на практиці механізми підвищень не гарантують стабільну зарплату правоохоронцям, а розміри надбавок зовсім далекі від вимог поліцейських.

Чи вдасться владі стримати напруження пристрастей у НПУ

Почнемо із підвищення, анонсованого головою Нацполіції. Бюджет НПУ щодо фонду заробітної плати на 2022 рік становить трохи більше, ніж 30 млрд грн (торік був 29 млрд грн). Доданий мільярд, за словами Клименка, планують витратити на підвищення зарплат. Спочатку підвищення на 10% вже до кінця січня відчують 14 категорій поліцейських. Серед них: підрозділи патрульної поліції, дільничні офіцери поліції, працівники ізоляторів тимчасового тримання, ювенальна превенція та інші. Слідчим, дізнавачам, оперативникам територіальних підрозділів виплатять із січня по плюс 5%, а у лютому вони отримають ще додатково 5%. Таким чином у НПУ хочуть вийти і для цих категорій співробітників на підвищення 10%.

“Щомісячно відомство може використати лише 1/12 суми. Якщо цей мільярд на рік розбити, це дозволить нам підвищити зарплату на 10% для певної кількості особового складу. Якщо бути точним – це близько 44 тис. особового складу, тобто менше 40% персоналу. Іншими словами, усім не отримати підвищення одразу“, – наголосив голова Нацполіції Ігор Клименко.

Керівництво Нацполіції очікує, що вже у квітні відбудеться наступний етап зростання зарплат, зокрема за рахунок перевиконання надходжень до бюджету акцизного податку. До слова, про це говорив і президент Зеленський. Проте дати “покращення” за рахунок припливу коштів від операції “Акциз” у гаранта та голови Нацполіції суттєво відрізняються. Поки перший обіцяє підвищити зарплати поліцейських на 10% уже з лютого, Клименко говорить про підвищення з квітня.

Щоб розібратися, хто ближчий до істини, потрібно уважніше вивчити заключні положення закону про держбюджет на 2022 рік. У документі зазначається, що виплата відбудеться лише після того, як за підсумками загального обсягу акцизного податку та перегляду бюджету за I квартал 2022 року уряд підготує зміни до головного фінансового документа року та проголосує за них. Іншими словами, перерахунок зарплат поліцейських відбудеться не раніше, ніж улітку. Зрештою, обидва спікери у термінах виконання своїх обіцянок виявилися далекі від реальності.

До того ж залишає бажати кращого і розмір анонсованого підвищення. У контексті того, що середня зарплата українських полісменів становить 10-12 тис. грн, правоохоронці в країні отримають доплату в 1000-2000 грн, яка абсолютно не вирішує проблему.

“10% – це плювок в обличчя всім поліцейським України. Мовляв, отримайте, розпишіться та задовольняйтеся тим, що є. Я вже паралельно шукаю іншу роботу. І таке рішення ухвалила не лише я. Варто чекати масових звільнень навесні”, – каже слідчий із Києва Олександра.

А якщо щось піде не так і кошти на підвищення уряд зовсім не виділить, в Ігоря Клименка є запасний план – гроші будуть “зніматися” з грудня 2022 року. Але це найгірший зі сценаріїв, адже тоді навесні чи влітку доведеться вирішувати з Кабміном, де знайти гроші на виплату зарплат на грудень.

Водночас варто зазначити, що глава Нацполіції вже почав перестраховуватися і днями видав доручення, яким звузив умови проходження служби в поліції, урізавши фінансування відряджень. Так Клименко обґрунтував необхідність ефективного та раціонального використання державних коштів.

“Відрядження поліцейських і так не фінансувалися, ба більше, навіть не компенсувалися. До того ж голова НПУ м’яко натякнув в окремому пункті, що якщо у фінвідділах вам не узгодили витрати на відрядження, здійснювати їх можна за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством, тобто за кошти поліцейських напевно“, – говорить Сергій Джихур.

При цьому експерт зазначає: всі ці дії з купою різних сценаріїв вирішення питання схожі на промацування ґрунту. Іншими словами, сканується відгук громадськості щодо тих чи інших кроків.

“Таку поведінку голови Нацполіції я можу пояснити сигналами, які доходять до мене – на Клименка тиснуть і хочуть його прибрати. Тільки так можу пояснити його поведінку, яка “чіпляється” за все”, – додає Джихур.

Те, як хочуть вплинути на питання грошового забезпечення НПУ в парламенті, теж залишає бажати кращого. Зокрема, законопроект “слуг” № 6506-1 пропонує встановити посадовий оклад поліцейських на рівні 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня календарного року. 2022 року ця сума становить 23 930 грн. Враховуючи надбавки, прописані у законопроекті та стаж понад 25 років, скажімо, офіцер нібито зможе отримувати 100 тис. грн на місяць. Звідки у бюджеті братимуть кошти на такі оклади, незрозуміло. При цьому в пояснювальній записці зазначено, що реалізація ініціативи не вимагає додаткових витрат із держбюджету.

Підполковник міліції у відставці Ростислав Гудзінський зазначає, що, найпевніше, чиновники підуть вже протоптаною дорогою і за прикладом з підвищенням зарплат медикам, коли останніх переводили на півставки, а низку відділень закривали, будуть зрізати премії та надбавки поліцейським.

“Будуть урізати надбавки за знання іноземної мови, за секретність тощо. Братимуть гроші звідти, звідки тільки можна. Країна 2 млрд грн винна тільки армії. Держава, яка не годує своїх військовослужбовців, буде турбуватися про поліцію?” – каже Ростислав Гудзінський.

Що буде далі?

Опитані 112ua.tv експерти запевняють, якщо ситуація із зарплатами незабаром не зміниться в позитивну сторону, то українську правоохоронну систему чекає вибух. А страждати від цього будуть цивільні. Зокрема, Ростислав Гудзінський зазначає, що звільнення продовжуватимуться і поліцейські виїжджатимуть із країни, як це роблять медики. За словами експерта, так триватиме аж до тих пір, поки на керівні посади не прийдуть професіонали. Вони повинні замінити тих, кому корупційні схеми діставалися у спадок.

Голова профспілки із захисту прав поліцейських Сергій Джихур зазначає: якщо до кінця січня поліцейським не підвищать зарплати хоча б до 20 тис. грн, методи акції максимальної толерантності будуть посилюватися. Один із важелів впливу – поліцейські припинять використовувати власні мобільні телефони у професійній діяльності.

“Внутрішніми нормами такий обов’язок не передбачено. Це буде колапс, коли керівники не зможуть зв’язатися з підлеглими”, – каже експерт.

“Якщо уряд у терміновому порядку не перегляне зарплати поліцейських, варто очікувати краху. Люди практично тримають у руках рапорти на звільнення. Щоб не довелося затримуватися в органах, багато звільняються під приводом переїзду на інше місце проживання. Так можна уникнути відпрацювання”, – резюмує слідчий Олександра.

Недолік фінансового забезпечення запускає ланцюгову реакцію, коли через постійну нестачу кадрів посилюється навантаження, з якою сьогоднішня оплата поліцейських просто непорівнювана. Коло замкнулося. Якщо так триватиме далі, всередині цього “кола” процвітатиме корупція, а зовні – страждатимуть прості українці, відрізані від допомоги.

Ірина Шостак