Це страшно читати – скільки українців залишили або збираються залишити країну
Міжнародна організація з міграції (IOM, UN Migration) зробила жахливу оцінку: війна змусила 12 млн. українців покинути рідний дім. З них 7,138 млн. виїхали за кордон. На прохання telegram-каналу “Переміщені особи (DP)“, український економіст та соціальний філософ Олексій Білязе пояснив, які прогнози можна зробити щодо міграції наших громадян під час війни та які висновки з цього мають надійти.
На 01.01.14 р. офіційна статистика оцінювала кількість громадян Україні в 45,3 млн. осіб., з яких біля 500 тис. більшу частину року перебували закордоном.
Офіційно, до контрольованої території з цих 5,6 млн. переїхало 1,5 млн. осіб, здебільшого (до 40%) – до контрольованої частини тієї ж області. Ще до 500 тис. осіб за різними оцінками переїхали, але не отримали статус переселенця. Відтак, до України повернулося до 30% втраченого населення.
Отже, на 01.01.15 р. в Україні лишилося біля 41,2 млн. осіб.
Після отримання безвізового режиму в 2017 р. та політики сприяння приїзду громадян України урядами Польщі, Чехії та Словаччини кількість населення, що суттєву частину року перебуває закордоном, зросла з 500 тис. до 2,5 млн.
Середній коефіцієнт природнього руху населення (плюс народжені, мінус померлі) в 2015-2021 рр. становить 0,7%. З урахуванням природнього руху населення, на 01.01.22 р. в Україні лишилося біля 39,3 млн. громадян, з яких до 2,5 млн. осіб суттєву частину року проводили поза межами країни.
Стрімкий наступ на півдні, півночі та біля Києва сповільнив міграцію в плані можливості її організації, однак суттєво прискорив в плані емоцій та відчуття небезпеки.
В 2014 з 6 млн. населення АРК та окупованої частини Донецької та Луганської області навіть за умови релокації підприємств поїхало лише 1,5 млн. осіб. офіційно та ще до 500 тис. без реєстрації.
Звісно, є похибка:
- хтось поїхав та не отримав статус переселенця;
- хтось поїхав та отримав нову прописку.
Але це не дуже велика кількість заможних сімей, якім була непотрібна допомога від держави. Отже, в 2014 році переїхали біля 25% населення окупованої території.
Докладніше – в telegram-каналі “Переміщені особи (DP)”
Портрети сучасних українських мигрантів
Типові страти тих, хто поїхав в 2022 р., багато в чому співпадали з тими стратами, хто поїхав в 2014 р.
- Перша страта – це організовано евакуйовані або релоковані з сім’ями. В 2014 р. не було організованої евакуації, але була суттєва релокація з Донецька та Луганська. В 2022 р. було менше випадків релокації, адже на територіях, що оказались на лінії зіткнення, майже не було великого бізнесу: релокували здебільшого з Харкова працівників IT-компаній. Натомість, в 2022 р. зусиллями УЗ було евакуйована велика кількість людей.
- Друга страта – це заможні люди, що поїхали від війни своїм коштом. Суто економічний фактор, що зумовлює цю міграцію, дозволяє стверджувати, що можливість поїхати кудись, зняти житло та не працювати декілька місяців можуть лише 1-2% населення в середньому по країні, та до 10% населення великих міст: Києва, Харкова, Дніпра, Одеси або Львова.
- Третя страта – це міграція до родичів. Традиційна урбанізація – це переїзд з села до міста, з невеликого міста – до великого, і в фіналі цього процесу – це приїзд до столиці. До 2014 р. в Донецьк переїхала велика кількість молодих жителів навколишніх депресивних шахтарських міст: вони їхали в Донецьк за освітою та здебільшого – лишалися в Донецьку. В 2014 р. багато хто з них поїхав з окупованого Донецьку назад до батьків в невеличкі міста. В 2022 р. ця страта поїхала здебільшого з Харкова та Сум: ці міста оказались під обстрілами і деякий час були в блокаді, тоді як на частині Харківської та Сумської області було відносно безпечно.
- Четверта страта – ті, чиє житло було знищено або життєві умови стали неможливі. Північ Київського району Донецька зазнала суттєвих руйнувань, і ці люди мали поїхати, бо лишились житла. В 2022 р., коли зруйновано до 15% житла в Харкові, 70% житла в Чернігові та до 90% житла в Маріуполі, в Бучі, Ірпені та Гостомелі, під впливом цього фактору поїхало суттєво більше людей. Крім того, в Сумах, де руйнація не така велика, значна кількість городян має проблеми з водою, електрикою та газом.
- П’ята страта – це ідеологічно-несумісне з окупантами населення. В 2014 р. під цю категорію підпадало біля 5% націонал-демократичного електорату АРК, Донецької та Луганської областей. В 2022 р. цей відсоток став суттєво більше, адже прихильність до цієї ідеології зросла. Крім того, поїхати мали учасники АТО та їх родичи, а також родини тих, хто якось пов’язаний з ЗСУ або СБУ.
Крім того, в 2022 р. з’явилася ще одна страта – це люди, які були незаможні в Україні, і тому вони поїхали в ЄС в пошуках долі. Організована безкоштовна евакуація, житло або прихисток, безпека, доступ до якісних послуг та якась соціальна допомога для цієї страти – це більше, ніж вони мали в Україні. Типовий представник цієї страти – розлучена робітниця з дитиною та батьками дуже похилого віку. Для неї переїзд до ЄС – вже соціальний ліфт, а вимушеність переїзду – ще й добра можливість перекласти відповідальність за рішення з себе на тиск обставин у разі помилковості цього рішення. До цієї ж страти належать і люди, що поїхали в ЄС в пошуках пригод. Це здебільшого молоді дівчата креативних професій.
Які тенденції, що вплинуть на майбутнє, варто відзначити
Як було згадано вище, під впливом усіх перелічених чинників, в 2014 р. до України приїхало біля 25-30% відсотків населення анексованих та окупованих територій. Більша частина – це ті, хто приїхав з Донецьку, де рівень життя був істотно вище, ніж в Луганську або будь-якому місті АРК, де було зруйновано житло і де було ідеологічно незгодне населення. З АРК також під впливом ідеології поїхали представники кримських татар, але там був завжди нижчий відсоток підтримки націонал-демократичної ідеології. В 2022 р. додався фактор руйнації житла та психологічного тиску внаслідок прифронтових новин.
Найбільші питання щодо півдня, насамперед – Херсона, Бердянська, Мелітополя та областей, Херсонської та Запорізької. Внаслідок стрімкого наступу частина цих регіонів дуже швидко потрапила в зону окупації, і відтак виїхати з неї було суттєво важче. Важливу роль в евакуації зіграли гуманітарні коридори, однак вони не завжди були ефективними внаслідок віроломного порушення РФ домовленостей щодо евакуації.
З урахуванням усіх перелічених чинників та на підставі новин та офіційної інформації, поїхало щонайменше 7-8 млн. осіб, або до 20% відсотків населення. З них половина вже виїхала з країни: офіційні джерела називають цифру в 4,3 млн. осіб виїхавши та до 650 тис. викрадених РФ.
До 2 млн. переселенців, що блукають країною з 2014 р., додалися ще до 5 млн. мігрантів та викрадених осіб і ще до 3-4 млн. внутрішніх переселенців. Ця цифра – 10 млн. – більше, ніж все населення деяких країн ЄС. Крім того, кількість населення, що потрапило в окупацію, збільшилася з 3,6 млн. на 01.01.2015 р. до 5,5 млн. в 2022 р.