Депутати пропонують запровадити світову практику оцінки майна в Україні

Народні депутати пропонують нову редакцію Закону про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні. Відповідний законопроект № 7386 зареєстровано у ВР, інформує щоденна онлайн-газета Голос ІФ.

Автори законодавчої ініціативи обгрунтовують необхідність таких змін наступним:

1. Впровадження міжнародних стандартів оцінки в національну практику оцінки майна та визнання іноземних кваліфікаційних свідоцтв оцінювача на території України. Чинним законодавством передбачене обов’язкове застосування під час проведення оцінки майна Національних стандартів оцінки, що затверджені в період 2003-2007 років та з того часу майже не змінювались. За цей період Міжнародною радою по стандартах оцінки неодноразово приймались зміни до Міжнародних стандартів оцінки, які не відображались в Національних стандартах. На території України все більш актуальною постає потреба в оцінці, що здійснюється для міжнародного ринку та на замовлення міжнародних компаній, партнерів України. Складення звітів про оцінку відповідно до норм Національних стандартів створює непорозуміння у замовників. Крім того, відповідність Міжнародним стандартам оцінки сприятиме більшій інтеграції України в західний контекст, наближатиме країну до Європи та розвинених ринків.

2. Врегулювання так званої «фракційної оцінки». В законодавчому полі Україні розрізняють окремо земельну ділянку та земельні поліпшення (будівлі, споруди), які розташовані на такій земельній ділянці. Так, згідно із статтею 181 Цивільного кодексу України нерухомим майном може бути або вакантна (вільна від забудови), або поліпшена земельна ділянка (об’єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення). Фактично поняття «земельна ділянка» і «нерухоме майно» є синонімами і вони так визначаються в директивах Європейського Союзу. Оціночна практика, що склалася в Україні, ставить під сумнів можливість визначення ринкової вартості об’єкта нерухомості, оскільки в Україні застосовується так звана «фракційна» оцінка, якою ігнорується цілісна природа нерухомого майна. Оцінка таких складових на сьогодні також здійснюється окремо, що є неприйнятним в світовій практиці та не відповідає Міжнародним стандартам оцінки.

3. Врегулювання розбіжностей, пов’язаних із оцінкою майна, що існують в законодавстві з питань судової експертизи та в законодавстві з оцінки майна. У зв’язку із застосуванням різної методичної бази оцінки та не врахування усіх умов проведення оцінки майна, судова експертиза не підтверджує вартість майна та навпаки призводить до викривлення її розміру, що у свою чергу призводить до безпідставних звинувачень оцінювачів у неякісній оцінці майна. Законопроєктом передбачається використання єдиної методологічної основи для проведення оцінки як оцінювачами так і експертами, що гармонізує законодавство та усуне вищезазначені проблеми.

4.«Перезавантаження» професійної підготовки оцінювачів та вдосконалення контролю за їх професійною діяльністю. Станом на 2001 рік на ринку оцінки працювало близько 3500 оцінювачів, 600 суб’єктів оціночної діяльності та функціонувало дві саморегулівні організації оцінювачів. Раніше послуги з оцінки потребували переважно державний, комунальний сектори економіки. Сьогодні в порівнянні з 2001 роком кількість оцінювачів збільшилася більше ніж у чотири рази, суб’єктів оціночної діяльності – більше ніж в п’ять разів. Зміни передбачають удосконалення етапів проходження професійної підготовки оцінювачів та впровадження системи підтвердження кваліфікації оцінювачів, передбачається оновлення навчальних програм, за якими здійснюватиметься підготовка оцінювачів, передбачаються заходи, які забезпечать контроль якості професійної оціночної діяльності. Впроваджується чітка система дисциплінарних стягнень за порушення оцінювачем законодавства з оцінки майна.

5. Впровадження декларативного принципу здійснення господарської діяльності – спрощення доступу до здійснення оціночної діяльності. Проєктом виключаються норми, згідно яких Фонд державного майна України видає суб’єктам господарювання дозвільний документ – сертифікат суб’єкта оціночної діяльності. Політика України, сьогодні, спрямована на зменшення тиску держави на господарську діяльність суб’єктів господарювання та спрощення процедури набуття права здійснювати таку діяльність. Впроваджуються законодавчі підстави для здійснення оцінки майна оцінювачем як самозайнятою особою.

6. Посилення громадського регулювання оцінки майна. Законопроєктом передбачається створення Оціночної ради – постійно діючого дорадчого органу Фонду державного майна України. Персональний склад зазначеної ради формується з числа працівників Фонду державного майна України, представників інших органів державної влади (за згодою) та оцінювачів, при чому представники оцінювачів складатимуть 2/3 такої Оціночної ради. Такі організації наділяються повноваженнями здійснювати перевірку практичної діяльності з оцінки майна оцінювачів, що забезпечується шляхом рецензування звітів про оцінку майна. Перевірка практичної діяльності оцінювачів підвищить якість робіт з оцінки майна, а також за результатами проходження такої перевірки оцінювачі матимуть можливість підтвердити свою кваліфікацію.

7. Впровадження електронної форми звіту. Законодавство з питань оцінки майна зобов’язує оцінювачів та суб’єктів оціночної діяльності складати звіти про оцінку майна в паперовій формі. На сьогодні це є атавізмом, який Проєктом усувається, впроваджуються сучасні, діджиталізовані практики. Використання електронної форми звіту також є механізмом покращення контролю за дотриманням оцінювачами законодавства з оцінки, оскільки дозволяє вибірково проводити рецензування державного та комунального майна (без необхідності звернень до оцінювачів з метою отримання паперових звітів) та вживати за результатами рецензування відповідні дії щодо таких оцінювачів.

8. Запровадження цифровізованого сучасного обліку та реєстрації оцінювачів та звітів з оцінки, а також рецензій. Законопроєктом передбачається створення Державного реєстру оцінювачів та Державного реєстру звітів з оцінки державного та комунального майна та рецензій, що з одного боку підвищить прозорість відповідних даних та з іншого надасть зручний інструмент, що спрощує контроль та виконання процесів регуляції відповідної сфери.