“Місце, де можна забути про війну”: як у Карпатах працює “Лісова школа” для дітей-переселеців (відео+фото)
На Верховинщині понад 200 дітей із міст, де ведуться активні бойові дії, з 27 червня відпочили у “Лісовій школі”. Упродовж одного заїзду — 10 днів — діти живуть у гірських садибах на двох локаціях.
Про це повідомляє щоденна онлайн-газета Голос ІФ з посиланням на Суспільне Карпати.
Щодня відвідують майстер-класи, вивчають гуцульську культуру та мандрують Карпатами. Завершують таборовий день навколо вогнища і вже ночують у спальниках на сіні.
Кореспондентка Суспільного провела один день у “Лісовій школі”, тож як таборуються діти у Карпатах, читайте в репортажі.
Новий заїзд “Лісової школи” розпочався 15 серпня, каже керівниця громадської організації “Верховина – квітка Карпат” Марія Маківничук. Табір проводять завдяки підтримці німецьких партнерів “Peer-Leader-International”. Для цього вони спрямували 59 тисяч євро.
Втретє за це літо відпочиває у “Лісовій школі” Софія Свечкар. Вона переїхала у Верховину із Харкова. Дівчина каже, раніше не бувала у Карпатах. Проводити час у горах їй подобається, а табірне життя допомагає відволіктися від думок про те, що відбувається у її рідному місті.
“Мені здається, що це — таке місце, де можна забути про війну, про те, що відбувається у нас, у світі. Таке місце, де ти турбуєшся про природу, спілкуєшся з друзями. Мені дуже подобається”, — каже Софія Свечкар.
13-річна Мілана Мілова-Токаренко у цьому таборі відпочиває вдруге. Дівчина переїхала у Карпати із Маріуполя наприкінці квітня. Каже, найбільше їй запам’яталися емоції першого дня школи. Тоді під час заїзду в табір дітей зустрічали на возах з кіньми — так доправляли до локації, де вони живуть.
“Ми — із сумками, поскладали їх і поїхали. Інколи мчали швидко, інколи не так. Мені сподобалося”, — пригадує дівчинка.
У таборі діти ознайомлюються з місцевою історією та культурою. Цього разу – на екскурсії в музеї Гуцульського театру Гната Хоткевича.
Наразі у “Лісовій школі” відпочивають приблизно 60 дітей, каже координаторка однієї із локацій табору Надія Маківничук.
“Діти — з різних міст. Багато хто з них бачив війну, чули вибухи, втратили свої будинки, школи. У нас вони мають змогу поринути у світ природи, насолоджуватися прекрасними краєвидами й трохи відволіктися від теми війни, — розповідає Надія Маківничук. — Наші вихователі є теж дуже цікавими людьми — це як місцеві жителі, так і переселенці”.
З початку серпня у “Лісовій школі” працює вихователькою акторка з Києва Марія Денісова. Вона розповідає, в таборі почувається у безпеці, а ще вчиться бути другом для дітей.
“Я спочатку дуже боялася, що скажу щось не те, а потім виявилося, найважливіше — вислухати дитину. Коли їх починає щось хвилювати, вони розкажуть. Якщо їм лячно, то вони запитують: “А де тут сховище?” Ми кажемо: “Тут — безпечно, не хвилюйтеся, можете відпочити. Але інколи важко підібрати слова, щоб вони тобі повірили”, — каже Марія Денісова.
